Ухвала суду № 40351862, 02.09.2014, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа №675/553/14-ц

Провадження №22-ц/792/1810/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2014 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді П'єнти І.В.,

суддів: Корніюк А.П., Талалай О.І.,

при секретарі: Сацюк Г.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 22 липня 2014 року у справі за позовом Ізяславської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення збитків.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а:

У березні 2014 року Ізяславська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків. В обгрунтування якого зазначала, що відповідачу на праві приватної власності належить нежитлова будівля - котельня по АДРЕСА_1. Рішенням 44 сесії Ізяславської міської ради 5 скликання від 25.08.2010 року відповідачу на підставі його заяви надано дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на умовах оренди площею 0,0112 га за вказаною адресою, однак, до цього часу проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на затвердження сесії міської ради не подавався, договір оренди землі не укладено. Позивач зазначав, що ОСОБА_1 неправомірно використовує спірну земельну ділянку без оформлення будь-яких правовстановлюючих документів, які б посвідчували право на користування нею, та без сплати орендної плати, що є порушенням вимог земельного законодавства України та прав позивача. Протоколом № 2 засідання комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власниками землі та землекористувачами при Ізяславській районній державній адміністрації, від 18.03.2013 року визначено розмір збитків, завданих територіальній громаді міста в особі Ізяславської міської ради відповідачем у зв'язку з використанням вищевказаної земельної ділянки без документів, що засвідчують право оренди, в сумі 803,64 грн. Розпорядженням голови Ізяславської районної державної адміністрації від 25 березня 2013 року № 89/2013-р затверджено акт визначення розміру збитків, заподіяних відповідачем власнику землі, який був направлений відповідачу з пропозицією добровільно сплатити суми збитків, однак відповідачем дані збитки не відшкодовані. Позивач вважає, що факт використанні ОСОБА_1 земельної ділянки без правовстановлюючих документів (без оформлення договору оренди) є підставою для відшкодування Ізяславській міській раді збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 803 грн. 64 к., та між порушенням права позивача та збитками існує причинний зв'язок.

В ході розгляду справи позивач зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на користь Ізяславської міської ради 708 грн. 44 к. у рахунок відшкодування завданих збитків та понесені судові витрати по справі.

Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 22 липня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Ізяславської міської ради 450 грн. 13 коп. збитків за безпідставне (без правовстановлюючих документів та без укладення договору оренди) використання земельної ділянки. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Ізяславської міської ради 154 грн. 78 к. судового збору. В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з рішенням суду першої інстанції, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. При цьому посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування усіх фактичних обставин справи, та не дослідження та не надання належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам. Вказує, що судом не було взято до уваги того, що позивач надав розрахунок про нарахування мінімальної орендної плати за період з 19.03.2010 року по 18.03.2013 року, відповідно до якого відповідачу було нараховано 804 грн. 74 к., який ніким не затверджувався, а комісія, якою було складено акт 18.03.2013 року його не розглядала. Крім того, судом не було заслухано особу, яка проводила нарахування віртуальної суми збитків, а саме Ізяславське відділення Славутської МДПІ та не взято до уваги доводи апелянта щодо неправильності розрахунку розміру нарахованих збитків. Зазначає також, що у рішенні про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки не було зазначено терміну для відповідача за який час він повинен виготовити технічну документацію. Апелянт вважає, що позивач не довів наявність обставин, необхідних для відшкодування шкоди, а тому позовні вимоги про стягнення збитків є безпідставними.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені у відповідності до вимог цивільного процесуального законодавства. Крім того, ОСОБА_1 подано до суду письмове клопотання про розгляд справи у його відсутність.

У відповідності до ст. 197 ЦПК України фіксування судового засідання не здійснюється.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив та виходив з того, що ОСОБА_1 є власником нежитлової будівлі - котельні, що розташована по АДРЕСА_1 на підставі рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 23 червня 2008 року (а.с. 5, 70).

Згідно рішення 44 сесії Ізяславської міської ради 5 скликання від 25.08.2010 року, відповідачу надано дозвіл на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності у користування на умовах оренди, загальною площею 0,0112 га по АДРЕСА_1, для обслуговування нежитлової будівлі (а.с. 6-7).

Крім того, встановлено, що відповідачем на протязі тривалого часу за вказаною адресою фактично використовується земельна ділянка без оформлення будь-яких правовстановлюючих документів, які б посвідчували його право власності чи право користування нею, та без здійснення відповідних платежів за користування землею, чим порушуються права землевласника - територіальної громади м. Ізяслав в особі Ізяславської міської ради Хмельницької області.

З акту визначення розміру збитків від 18.03.2013 року, складеного комісією з визначення розміру збитків, заподіяних власниками земельних ділянок та землекористувачам, при районній державній адміністрації, вбачається, що розмір збитків, завданих територіальній громаді м. Ізяслава, становить 803 грн. 64 к. За розпорядженням голови Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області від 25.03.2013 року № 89/2013-р даний акт визначення розміру збитків було затверджено (а.с. 9-13).

27 березня та 17 квітня 2013 року на адресу відповідача ОСОБА_1 направлено повідомлення про добровільне відшкодування збитків, зазначених в акті комісії від 18.03.2013 року (а.с. 14, 15).

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в України є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальної власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Фактичне користування земельною ділянкою можливе після встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації (ч. 2, ч. 3 ст. 125 Земельного кодексу України в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з ст. 126 ЗК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) документами, що посвідчують право на земельну ділянку, є державний акт про право власності на землю, або договір оренди землі, зареєстрований відповідно до закону.

Виходячи зі змісту вищевказаних норм чинного законодавства, міська рада, як суб'єкт права на землі комунальної власності, використовує земельні ділянки шляхом передачі їх в оренду зацікавленим особам з метою отримання орендної плати.

Відповідно до чч. 2, 3 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть, якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, у тому числі, й шляхом відшкодування заподіяних збитків, а також застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно приписів ст. 22 ч. 2 ЦК України збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (п. 2).

Відповідно до п. 12 ч. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 Земельного кодексу України, статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 ЦК України особами, що її заподіяли.

Відповідно до загальних підстав відповідальності за завдану майнову шкоду, передбачених ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином для покладення на відповідача відповідальності за заподіяння збитків, необхідна наявність чотирьох умов: наявності шкоди; протиправності дій заподіювача шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою та вини у заподіянні шкоди.

Разом з тим, відповідач, заперечуючи проти позову, не надав суду належних та допустимих доказів відсутності його вини у заподіянні шкоди, зокрема щодо того, що ним вживались заходи укладення договору оренди земельної ділянки, а Ізяславська міська рада, в свою чергу, заперечувала проти цього.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.

А тому, суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідач використовував земельну ділянку без правовстановлюючих документів та без договору оренди, що є порушенням земельної законодавства України. Відповідно, в даному випадку, наявна шкода, протиправність дій відповідача, причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою та вина відповідача у її заподіянні.

Статтею 156 Земельного кодексу України визначено, що однією з підстав відшкодування збитків власниками землі та землекористувачам є неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

При визначенні розміру заподіяних матеріальних збитків (упущеної вигоди) у вигляді неодержаної орендної плати за землю, обгрунтованим є висновок суду першої інстанції щодо відмови у стягненні збитків за період з березня 2010 року по 19.03.2011 року у зв'язку з пропуском позивачем позовної давності, за наявності заяви відповідача щодо застосування позовної давності та відсутності поважних причин пропуску строку звернення до суду, що відповідає вимогам ст. ст. 256, 257, ч. 4 ст. 267 ЦК України.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, давши належну оцінку дослідженим доказам в їх сукупності, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшов правильного висновку щодо стягнення з відповідача на користь позивача збитків за безпідставне використання земельної ділянки за період з 20.03.2011 року по 18.03.2013 року в сумі 450 грн. 13 к. При цьому, судом правильно визначено дану суму за відрахуванням сплаченого відповідачем у спірний період суми земельного податку в розмірі 95 грн. 20 к., у зв'язку з чим позивачем зменшувались позовні вимоги. Крім того, судом обґрунтовано не взято до уваги сплату відповідачем земельного податку в сумі 94 грн. 08 к. у липні 2013 року, оскільки дані кошти внесені відповідачем поза межами періоду, за який стягуються збитки (а.с. 32). Дані обставини спростовують доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом даної сплати.

Не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на неправильність розрахунків розміру збитків, завданих безпідставним використанням земельної ділянки, оскільки акт визначення розміру збитків від 18.03.2013 року був затверджений розпорядженням голови Ізяславської райдержадміністрації №89/2013-р від 25.03.2013 року, які є чинними та не були оскаржені відповідачем в судовому порядку.

Відповідно до п. 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Пунктом 2 цього Порядку визначено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

Порушень процесуального закону, які б були підставою для скасування рішення, судом не допущено.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 22 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду І.В.П'єнта

________________

Головуючий у першій інстанції - Столковський В.І. Провадження № 22-ц/792/1810/14

Доповідач -П'єнта І.В. Категорія № 57