Ухвала суду № 40351644, 05.09.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/2993/14 Головуючий у 1-й інстанції: Каракай Н.Д.

Суддя-доповідач: Кочеткової І.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Кочеткової І.В.,

суддів: Панкеєва О.В.,

Воробйової І.А.,

При секретарі: Мосіній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором про надання юридичних послуг,

за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 16 травня 2014 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вищевказаним позовом і просив стягнути з ОСОБА_4 150 000 грн. в якості оплати юридичних послуг за договором, укладеним 14 червня 2010 року, та 18 750 грн. пені за порушення строків виконання грошового зобов'язання, посилаючись на те, що виконав свої зобов'язання за договором, на підтвердження чого сторони підписали акт виконаних робіт від 19 червня 2010 року, проте відповідач відмовляється сплатити обумовлену договором суму.

Рішенням Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 16 травня 2014 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором про надання юридичних послуг від 14.06.2010 року в сумі 168 750 грн., а також 1 687, 50 грн. компенсації судових витрат.

В апеляційній скарзі про скасування судового рішення і ухвалення нового про відмову у позові ОСОБА_4 посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

В судове засідання, призначене на 4 вересня 2014 року (дата засідання визначалася за погодженням сторін), апелянт і її представник не з'явилися, направили клопотання про відкладення розгляду справи, пославшись на те, що ОСОБА_4 з 1 по 12 вересня 2014 року знаходиться у відпустці. На підтвердження поважності причин неявки в засідання суду надали відповідний наказ №103 від 01.09.2014 року за підписом керівника підприємства -апелянта ОСОБА_4 про надання останній відпустки (том2:а.с.70-71). Судова колегія визнала причини неявки апелянта і її представника у судове засідання неповажними і такими, що не перешкоджають розгляду справи по суті на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що між сторонами був укладений договір про надання юридичних послуг, за умовами якого позивач ОСОБА_3 надавав відповідачеві ОСОБА_4 послуги, на підтвердження чого сторони підписали акт виконаних робіт, проте остання відмовилася сплатити обумовлені договором кошти, а тому на підставі ст.ст.525, 526, 625, 903 ЦК України сума заборгованості за договором і пеня за порушення строків виконання боргового зобов'язання підлягають стягненню в судовому порядку.

Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи і вимогам діючого законодавства.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 901, 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Встановлено, що 14 червня 2010 року сторони уклали договір про надання юридичних послуг, за умовами якого ОСОБА_3 взяв на себе зобов'язання виконати роботу та надавати послуги, а саме: ознайомитися з документами, наданими замовником, з'ясувати можливість способів захисту його прав та інтересів у отриманні та відстоюванні корпоративних прав у ТОВ „Приютне", розробки законної та прийнятної для всіх учасників Товариства концепції такого захисту; надавати юридичні консультації по здійсненню корпоративних прав, проведенні загальних зборів учасників товариства, підготовки статутних документів, роз'ясненню вимог чинного законодавства ( в тому числі й судових документів), що регламентують відношення у сфері корпоративного права. Пунктом 2.1 Договору передбачено, що адвокат приймає на себе наступні зобов'язання: опрацювати надані замовником матеріали; в разі виявлення у наданих матеріалах порушень діючого законодавства з боку замовника повідомити його про це та попередити про можливі наслідки; в узгоджений строк готувати необхідні правові документи; в разі потреби з урахуванням конфіденційності інформації залучати до участі в наданні послуг інших фахівців (бухгалтерів, експертів, тощо) з правом надання таких документів . Замовник відповідно до п.п.2.2, 3.1, 3.2 прийняв на себе зобов'язання оплатити у визначені договором строки 150 000 грн. в касу адвоката чи на його розрахунковий рахунок протягом 3 банківських днів з моменту надання такого рахунку. В разі затримки у проведенні оплати замовник сплачує пеню в розмірі 0,5% за кожний день прострочення (а.с.7).

Актом виконаних робіт від 19 червня 2010 року сторони визначили, що адвокатом ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 було виконано роботу та надано послуги: проведені юридичні консультації щодо виникнення та користування корпоративними правами у ТОВ „притне", участь у проведенні загальних зборів зазначеного товариства 19.06.2010 року; виготовлено юридичні документи; надано консультації загального правового характеру. Всього виконано робіт та надано послуг на суму 150 000 грн., які замовник приймає в повному обсязі. Заборгованість замовника перед ОСОБА_3 становить 150 000 грн. (а.с.8).

20 березня 2013 року ОСОБА_3 направив ОСОБА_4 письмову вимогу про погашення заборгованості за вказаним договором, яка останньою не виконана (том1: а.с.10).

Заперечуючи проти позову ОСОБА_4 зазначала, що ні договір про надання юридичних послуг, ні акт прийому-передачі виконаних робіт вона не підписувала, з адвокатом ОСОБА_3 не знайома, а тому ніяких боргових зобов'язань перед позивачем не має.

З приводу підробки підписів на договорі і акті виконаних робіт ОСОБА_4 звернулася із заявою про вчинення злочину до правоохоронних органів, яка була прийнята та внесена до єдиного реєстру досудових розслідувань (том1: а.с.13-14).

В ході проведення досудового розслідування 29 липня 2013 року, 06 листопада 2013 року і 27 січня 2014 року було призначено комплексну судово-технічну експертизу документів, повторну комплексну судово-почеркознавчу та судово-технічну експертизу, а також додаткову повторну комплексну судово-почеркознавчу та судову техніко криміналістичну експертизу документів. За висновками експертизи від 29 липня 2013 року підпис в графі замовник в договорі і в акті прийому-передачі виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою. За висновком повторної експертизи від 6 листопада 2013 року підпис у вказаних документах виконаний самою ОСОБА_4 За висновком додаткової повторної експертизи від 27 січня 2014 року встановити, чи виконаний підпис в договорі і акті ОСОБА_4 не уявляється можливим (том1: а.с.31-35, 62-73, 165-172).

Постановою старшого слідчого СВ Оріхівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області від 25 липня 2014 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань закрито у зв'язку з встановленням відсутності в діянні ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України (том1: а.с.175-176).

На підтвердження факту укладання договору і виконання робіт в засідання апеляційного суду позивачем ОСОБА_3 були надані копії документів: протокол загальних зборів товариства „Приютне" №2 від 19 червня 2010 року, із тексту якого вбачається, що головою зборів було обрано уповноваженого представника учасників товариства ОСОБА_4, а секретарем - уповноваженого представника адвоката ОСОБА_3; довідка про підстави припинення корпоративних правовідносин; протокол загальних зборів учасників і засновників товариства „Приютне" №3 від 25 серпня 2010 року; реєстри учасників загальних зборів товариства „Приютне", складені і підписані секретарем зборів ОСОБА_3, нові редакції статуту товариства „Приютне", копії наказів по товариству за підписом ОСОБА_4, тощо (том 1:а.с.186-247, том2: а.с. 1-66).

В суді першої інстанції клопотання про проведення судової-почеркознавчої експертизи в цивільній справі відповідачем і її представником не заявлялося.

На виконання вимог ст.ст.10 ч.4, 303 ЦПК України при розгляді справи судом апеляційної інстанції в судовому засіданні, яке відбулося 21 серпня 2014 року, сторонам роз'яснено право заявити клопотання про призначення судової-почеркознавчої експертизи, запропоновано у строк до 4 вересня 2014 року оформити письмове клопотання у відповідності до вимог ст.134 ЦПК України, надати зразки вільних підписів відповідача.

Відповідачеві також запропоновано надати суду статутні документи товариства „Приютне", протоколи загальних зборів товариства за 2010 рік, тощо для перевірки її доводів про те, що послугами позивача вона не користувалася, виготовлення статутних документів товариства і ведення діловодства йому не доручала.

Проте, в наступне судове засідання апелянт не з'явилася, додаткові письмові докази суду не надала, клопотання про призначення судової-почеркознавчої експертизи не заявила.

Частиною 3 статті 27 ЦПК України передбачений обов'язок сторін добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Колегія суддів визнала причини неявки апелянта у судове засідання неповажними, а її дії такими, що свідчать про зловживання процесуальними правами, затягування процесу і зволікання у вирішенні спору.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, в провадженні суду першої інстанції справа знаходилася з 18 квітня 2013 року по 12 березня 2014 року.

Сторони мали достатньо часу для надання суду всіх наявних у них доказів на підтвердження своїх доводів і заперечень у справі.

В суді апеляційної інстанції справа знаходилась з 5 червня 2014 по 4 вересня 2014 року, двічі відкладалася розглядом за клопотанням апелянта.

Сторонам було надано можливість надати апеляційному суду додаткові докази на підтвердження доводів апеляційної скарги і заперечень проти скарги. Проте ніяких додаткових доказів апелянт суду не надала, висновки суду першої інстанції не спростувала.

За змістом ст.ст.10 ч.2, 11 ч.2 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Особа, яка бере участь у розгляді справи, розпоряджається своїми правами на власний розсуд.

Аналіз фактичних обставин справи і зібраних у справі доказів свідчить про те, що між сторонами був укладений договорі про надання юридичних послуг, на виконання якого позивачем складалися статутні документи товариства „Приютне", протоколи загальних зборів учасників, надавалися юридичні консультації і ніші послуги, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність вимог позивача.

Доводи ОСОБА_4 про те, що договір і акт виконаних робіт нею не підписувалися являються неспроможними. У передбаченому законом порядку договір і надані позивачем копії процесуальних документів на підтвердження факту виконання умов договору відповідачем не оспорений, допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову відповідач не надала. За результатами розгляду її звернення до правоохоронних органів за фактом скоєння ОСОБА_3 злочину за ст.ст.190, 358 КК України кримінальне провадження закрито у зв'язку із відсутністю в діянні останнього складу кримінального правопорушення.

За таких обставин достатніх підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права не вбачається.

Посилання апелянта на те, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права щодо допустимості письмових доказів безпідставні. Як вбачається із матеріалів справи фотокопія договору і акту виконаних робіт, що містяться на ст.7-8, засвідчені підписом судді, а отже відповідають вимогам ст.ст.59, 64 ЦПК України.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які являються обов'язковою підставою для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст.307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 16 травня 2014 року по цій справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: