Ухвала суду № 40349595, 04.09.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/6294/14 Провадження № 22-ц/795/1654/2014 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції - Супрун О. П. Доповідач - Скрипка А. А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2014 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіСкрипки А.А.суддів:Лакізи Г.П., Шевченка В.М. при секретарі:Позняк О.М.за участю:представника ОСОБА_5- ОСОБА_6, представника ОСОБА_7-ОСОБА_8

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_5, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі законного представника ОСОБА_7 про стягнення боргу за договором позики,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Деснянського районного суду м.Чернігова від 16.07.2014 року позовну заяву ОСОБА_9 до ОСОБА_5, ОСОБА_10 в особі законного представника ОСОБА_7про стягнення боргу за договором позики було залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 статті 207 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги зазначають, що ухвала суду є незаконною, такою, що перешкоджає подальшому провадженню у справі. Апелянт вказує, що суд першої інстанції не взяв до уваги положення статті 168 ЦПК України, яка регламентує розгляд судом заяв і клопотань осіб, які беруть участь у справі. Апелянт зазначає, що в судовому засіданні суду першої інстанції 16.07.2014 року її представником було заявлено клопотання про призначення по справі комплексної експертизи. При цьому суд першої інстанції, як вказує апелянт не ухвалив рішення по заяві щодо призначення по справі експертизи. В подальшому судом було вислухано клопотання позивача про залишення позову без розгляду позовної заяви, думку з приводу заявленого клопотання учасників судового розгляду, після чого суд видалився до нарадчої кімнаті та постановив оскаржувану ухвалу про залишення позову ОСОБА_9 без розгляду, оскільки позивач подав заяву про залишення позову без розгляду. На думку апелянта, такі дії суперечать вимогам ЦПК України, оскільки не передбачено відкладення вирішення клопотань на інший час. Апелянт вказує, що оскільки оскаржувана ухвала суду першої інстанції перешкоджає подальшому провадженню у справі, то вона підлягає скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_7, належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду даної справи (а.с.77, 78, 80, 81, 83 ), не з'явились. Відповідно до приписів ч.2 статті 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляд справи, не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд на підставі приписів п.1.ч.1статті 312 ЦПК України приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції, - залишенню без змін, оскільки її судом постановлено з додержанням вимог закону.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.2-3), в червні 2014 року ОСОБА_9 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі законного представника ОСОБА_7 про стягнення боргу за договором позики.

Як вбачається із заяви ОСОБА_9 від 16.07.2014 року (а.с.49), він просить суд залишити даний позов без розгляду на підставі статті 207 ЦПК України.

Згідно журналу судового засідання суду першої інстанції від 16.07.2014року (а.с.51-52), вказана заява позивача про залишення позову без розгляду була предметом обговорення учасників судового розгляду, зокрема, судом були заслухані їх думки з приводу вказаної заяви ОСОБА_9,після чого суд видалився до нарадчої кімнати і постановив оскаржувану ухвалу від 16.07.2014року.

Постановляючи ухвалу від 16.07.2014 року про залишення позовної заяви ОСОБА_9 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч.2 статті 11 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Також судом першої інстанції зазначено, що відповідно до п.5 ч.1 статті 207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є незаконною та не відповідає нормам цивільного процесуального права, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.

Відповідно до приписів ч.1, ч. 2 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з положеннями п. 5 ч. 1 статті 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду. Виходячи з правового аналізу вказаної норми права, суд зобов'язаний залишити заяву без розгляду, якщо позивач звернувся з таким клопотанням. Звернення позивача із заявою про залишення заяви без розгляду припиняє подальший розгляд його позову, навіть якщо на цьому наполягає відповідач.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги відносно того, що ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви ОСОБА_9 без розгляду у зв'язку з тим, що позивач подав заяву про залишення позову без розгляду, є безпідставною, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи. В даному випадку ОСОБА_9, як позивач, розпорядився своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, подавши до суду заяву про залишення його позову без розгляду, що узгоджується з положеннями ч.2 статті 11 ЦПК України.

Твердження апелянта відносно того, що судом першої інстанції не дотримані положення статті 168 ЦПК України, зокрема, не вирішено заявлене клопотання представника ОСОБА_5 щодо призначення по справі комплексної експертизи відносно договору позики, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали. Оскільки подальший розгляд справи припинено у зв'язку з поданням позивачем заяви про залишення його позову без розгляду.

Крім того, необхідно зазначити, що наявність ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова від 16.07.2014року про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_9 до ОСОБА_5, ОСОБА_10 в особі законного представника ОСОБА_7 про стягнення боргу за договором позики не позбавляє ОСОБА_5 права на звернення до суду в порядку статті 11 ЦПК України з відповідним позовом щодо оспорювання вказаного договору позики.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, постановленої з додержанням вимог закону.

Керуючись статтями : 303, 304, 307; п.1 ч.1 статті 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 липня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: