Рішення № 40349329, 27.08.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13975/14 27.08.14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Авіатехсервіс», м.Київ,

ЄДРПОУ 33234653

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Хауз», м.Київ,

ЄДРПОУ 35211575

про стягнення 173 701,59 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: Янко М.І. - по дов.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Авіатехсервіс», м.Київ звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Хауз», м.Київ про стягнення основного боргу в сумі 159 955,16 грн., пені в розмірі 3 492,14 грн., інфляційних втрат в сумі 9 693,59 грн. та 3% річних в сумі 560,70 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №26/13 від 01.09.2013р. про надання послуг баштовими кранами в частині здійснення оплати за надані послуги за період з березня по травень 2014 року в сумі 159 955,16 грн., що стало підставою для звернення до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач у судові засідання 30.07.2014р. та 27.08.2014р. не з'явився, представника не направив, своїм правом на участь у розгляді справи не скористався, відзиву на позовну заяву не надав.

При цьому, за висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Буд Хауз» було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи з огляду на наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень №0103030387086 та №0103030389887.

Крім того, судом враховано факт подання відповідачем до суду клопотань №29-07/1 від 29.07.2014р. та №26-08/01 від 26.08.2014р., в яких останній просив відкласти розгляд справи в зв'язку з зайнятістю у інших судових засіданнях та перебуванням представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Хауз» у відпустці, що свідчить про обізнаність вказаного учасника судового процесу щодо розгляду господарським судом міста Києва справи №910/13975/14.

З приводу заявлених клопотань відповідача про відкладення розгляду справи через участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Хауз» в інших судових засіданнях, а також перебування його представника у відпустці, господарський суд зазначає, що за змістом ст.22 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому, господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.ч.1-5 ст.28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст.32 - 34 Господарського процесуального кодексу), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Наразі, відповідачем належними та допустимими у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказами не доведено неможливості заміни представника відповідача, як з числа своїх працівників, так і з осіб, не пов'язаних з господарським товариством трудовими відносинами. При цьому, відповідачем також не представлено до матеріалів справи доказів щодо перебування представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Хауз» як у інших судових засіданнях (ухвали, повістки), так і у відпустці.

Таким чином, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи так і не скористався правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, а справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Одночасно, судом враховано, що ухвалою від 30.07.2014р. господарського суду міста Києва явка в засідання суду представників сторін, зокрема відповідача, обов'язковою не визнавалась.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі представлені заявником докази, господарський суд встановив:

Положеннями ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Авіатехсервіс» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Буд Хауз» (замовник) укладено договір №26/13 від 01.09.2013р. про надання послуг баштовими кранами, відповідно до п.1.1 якого виконавець зобов'язався надати, а замовник прийняти та оплатити послуги баштових кранів.

Господарським судом встановлено, що згідно з п.8.1 спірної угоди, остання набуває чинності з дати підписання сторонами та діє до 31.12.2013р.

Відповідно до п.8.2 договору №26/13 від 01.09.2013р. про надання послуг баштовими кранами сторони погодили, що без укладання будь-яких додаткових угод останній є пролонгованим на кожний наступний рік на тих самих умовах, якщо жодна із сторін в десятиденний термін до дати закінчення строку його дії, не виявить бажання його розірвати та письмово не попередить іншу сторону про свій намір.

Одночасно, в матеріалах справи відсутні докази дострокового розірвання укладеного між сторонами правочину в передбаченому у п.8.2 договору №26/13 від 01.09.2013р. порядку.

У судовому засіданні 27.08.2014р. представник позивача заперечень з приводу автоматичної пролонгації договору №26/13 від 01.09.2013р. про надання послуг баштовими кранами до матеріалів справи не представив.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №26/13 від 01.09.2013р. про надання послуг баштовими кранами як належну підставу у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

01.09.2013р. між позивачем та відповідачем підписано додаток №1 до договору №26/13 від 01.09.2013р. про надання послуг баштовими кранами, в якому контрагенти погодили, що послуги будуть надаватись виконавцем за адресою: м.Київ, пр.-т Перемоги, 15-км, адміністративно-технічний корпус з підземним паркінгом у м.Києві.

У п.3.1.1 договору №26/13 від 01.09.2013р. зазначено, що виконавець зобов'язаний надати послуги баштовим краном, введеним виконавцем в експлуатацію, згідно графіка надання послуг, погодженого замовником. В святкові дні виконавець не надає послуги, крім випадків, коли замовник письмово повідомив про необхідність надання послуг за три календарні дні. В цьому випадку, послуги надаються і оплачуються в звичайному порядку на умовах, та за ціною, передбаченою додатковими угодами. Сторони домовились, що в період дії несприятливих погодних умов (зливи, обледеніння, вітер більш 10м/с), а також за температури повітря нижче чи вище дозвільних експлуатаційних показників крану) послуги не надаються, що не є простоєм баштового крану з вини замовника чи виконавця.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Авіатехсервіс» зобов'язання за укладеним між сторонами правочином було виконано в повному обсязі, на підтвердження чого суду було надано акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №365 від 30.09.2013р. на суму 55 182 грн., №401 від 31.10.2013р. на суму 57 188 грн., №444 від 30.11.2013р. на суму 52 598 грн., №500 від 26.12.2013р. на суму 50 830 грн., №20 від 31.01.2014р. на суму 41 854 грн., №64 від 28.02.2014р. на суму 43 146 грн., №114 від 31.03.2014р. на суму 44 846 грн. та №166 від 30.04.2014р. на суму 44 098 грн.

У судовому засіданні 30.07.2014р. судом було оглянуто оригінали зазначених вище документів та встановлено, що останні підписані обома сторонами без жодних зауважень та скріплені печатками господарських товариств.

З приводу наявних в матеріалах справи актів здачі-приймання робіт (надання послуг) не підписаних замовником, Товариством з обмеженою відповідальністю «Буд Хауз», а саме: №191 від 21.05.2014р. на суму 49 000 грн., №211 від 17.05.2014р. на суму 22 011,16 грн., господарський суд зазначає наступне.

Згідно з п.2.8 договору №26/13 від 01.09.2013р. про надання послуг баштовими кранами замовник підписує акти виконаних робіт протягом семи робочих днів з моменту їх отримання від виконавця. У випадку, коли замовник не підписав акти у зазначений строк без мотивованої відмови щодо їх підписання, акти вважаються підписаними.

Відповідно до розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом №958 від 28.11.2013р. Міністерства інфраструктури України, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) для місцевої кореспонденції складають: Д+2, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання

Пунктом 2 розділу ІІ вказаних вище Нормативів встановлено, що при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 вказаного розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Як слідує з матеріалів справи, 16.06.2014р. на адресу відповідача, виконавцем було направлено акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №191 від 21.05.2014р. та №211 від 17.05.2014р., що підтверджується представленим позивачем описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком №9432 від 16.06.2014р.

За умовами укладеного між сторонами правочину обов'язок прийняти надані послуги, а у випадку виявлення недоліків негайно про них заявити (у тому числі, шляхом мотивованої відмови від підписання акта здачі-приймання робіт (надання послуг), покладений саме на замовника.

Таким чином, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт (виявлені недоліки) у строк, визначений договором. Аналогічна позиція викладена в постанові від 15.05.2014р. Вищого господарського суду України у справі №910/10128/13.

Наразі, суд зауважує, що ухвалою від 14.07.2014р. господарського суду міста Києва Товариство з обмеженою відповідальністю «Буд Хауз» зобов'язано було надати письмові заперечення (у разі наявності) щодо отримання від позивача послуг за договором №26/13 від 01.09.2013р.

Проте, відповідачем жодних заперечень з приводу належного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Авіатехсервіс» своїх зобов'язань за вказаним вище договором до матеріалів справи не представлено.

Одночасно, як вказувалось вище, у відповідача з 24.07.2014р. (дата, коли останнім фактично було отримано ухвалу суду від 14.07.2014р.) було достатньо часу для підготовки своєї правової позиції по суті спору.

При цьому, суд приймає до уваги зміст листа №7 від 17.04.2014р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Хауз», яким останній, у зв'язку з Пасхальними та травневими святами встановив наступний графік вихідних днів на об'єкті, коли послуги баштового крану не будуть потрібні: з 19.04.20.14р. до 21.04.2014р. (включно), з 01.05.2014р. до 04.05.2014р. (включно), з 09.05.2014р. до 11.05.2014р.(включно). Одночасно, даним листом відповідач повідомив, що у всі інші дні, роботи будуть проводитись за звичайним графіком.

Наразі, суд оцінює вказаний документ як замовлення відповідача згідно з п.3.1.1 договору №26/13 від 01.09.2013р. по наданню послуг баштовим краном у квітні та травні 2014 року.

Таким чином, враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів мотивованої відмови замовника від підписання актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №191 від 21.05.2014р. та №211 від 17.05.2014р., направлення вказаних документів 16.06.2014р. відповідачу, виходячи з встановлених зазначеними вище нормативами строків пересилання поштових відправлень, вказані акти вважаються підписаними в силу п.2.8 договору №26/13 від 01.09.2013р. з 01.07.2014р., а роботи на суму 71 011,16 грн. прийнятими.

З огляду на погоджені сторонами у п.2.8 договору №26/13 від 01.09.2013р. строки та порядок підписання наданих виконавцем замовнику актів здачі-приймання робіт (наданих послуг), а також відсутність жодних заперечень з боку відповідача з приводу отриманих послуг, за висновками суду за період з вересня 2013 року по травень 2014 року позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 460 753,16 грн.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

У п.2.5 договору №26/13 від 01.09.2013р. сторони погодили, що вартість наданих послуг визначається в актах здачі-приймання наданих послуг, складених на підставі змінних рапортів та фактичної кількості днів надання послуг.

У відповідності до п.2.4 спірної угоди оплата здійснюється замовником щомісячно, протягом семи робочих днів з дати підписання сторонами акту здачі-приймання наданих послуг за звітний період та надання виконавцем оригіналу рахунку.

Отже, враховуючи визначені замовником та виконавцем в договорі №26/13 від 01.09.2013р. порядок та строки оплати наданих послуг, приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази надання послуг та погодження їх вартості сторонами у вказаних вище актах, господарський суд встановив, що строк оплати останніх настав.

На виконання умов договору №26/13 від 01.09.2013р. про надання послуг баштовими кранами, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Авіатехсервіс» виставило відповідачу рахунки на оплату по замовленню: №481 від 30.09.2013р. на суму 55 182 грн., №536 від 31.10.2013р. на суму 57 188 грн., №592 від 30.11.2013р. на суму 52 598 грн., №640 від 26.12.2013р. на суму 50 830 грн., №29 від 31.01.2014р. на суму 41 854 грн., №83 від 28.02.2014р. на суму 43 146 грн., №130 від 31.03.2014р. на суму 44 846 грн., №157 від 29.04.2014р. на суму 44 098 грн., №206 від 15.05.2014р. на суму 49 000 грн. та №237 від 17.05.2014р. на суму 22 011,16 грн.

Проте, як встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Буд Хауз» свої зобов'язання за вказаним правочином в частині оплати виконало частково, на суму 300 798 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками.

Ухвалами від 14.07.2014р., 30.07.2014р. відповідача було зобов'язано надати належні докази часткового або повного виконання грошових зобов'язань за договором №26/13 від 01.09.2013р.

Однак, Товариством з обмеженою відповідальністю «Буд Хауз» доказів повного виконання зобов'язань по спірному правочину до матеріалів справи представлено не було.

Слід також наголосити, що вказаним учасником судового процесу клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання витребуваних ухвалами суду від 14.07.2014р. та від 30.07.2014р. документів заявлено не було.

Наразі, відповідно до п.2.3 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (ч.1 ст.38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що позивач зобов'язання за договором №26/13 від 01.09.2013р. про надання послуг баштовими кранами виконав належним чином, враховуючи, що відповідачем не був належними доказами спростований факт порушення взятих на себе за вказаним правочином обов'язків щодо оплати наданих послуг, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Авіатехсервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Хауз» про стягнення основного боргу у сумі 159 955,16 грн. є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд також дійшов висновку щодо часткового задоволення вимог позивача про стягнення пені в розмірі 3 492,14 грн., інфляційних втрат в сумі 9 693,59 грн. та 3% річних в сумі 560,70 грн. При цьому, господарський суд виходить з наступного:

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

У п.6.1.1 договору №26/13 від 01.09.2013р. зазначено, що замовник несе відповідальність за несвоєчасне здійснення розрахунків за надані послуги у вигляді стягнення з останнього пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на день прострочення від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Наразі, враховуючи порушення відповідачем порядку та строків оплати наданих послуг, позивачем нараховано пеню на загальну суму 3 942,14 грн., а саме за період з 07.04.2014р. до 14.04.2014р. на суму 127,78 грн., за період з 15.04.2014р. до 06.05.2014р. на суму 513,58 грн., за період з 07.05.2014р. до 06.06.2014р. на суму 1 435,29 грн., за період з 07.06.2014р. до 23.06.2014р. на суму 1 415,49 грн.

Проте, за висновками суду, представлений заявником розрахунок є арифметично невірним з тих підстав, що заявником невірно зазначено період, за який стягується пеня, та включено в період нарахування пені акти №191 від 21.05.2014р., №211 від 17.05.2014р., які, як зазначалось вище, є підписаними з 01.07.2014р., тоді як позивач проводить нарахування пені до 23.06.2014р.

Після проведення власного розрахунку, господарським судом встановлено, що за порушення строків оплати наданих послуг за договором №26/13 від 01.09.2013р. з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Хауз» підлягає стягненню неустойка за період з 10.04.2014р. до 14.05.2014р. в розмірі 780,20 грн., з 15.05.2014р. до 23.06.2014р. на суму 1 851,98 грн., а всього на загальну суму 2 632,18 грн.

З приводу позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в сумі 9 693,59 грн. та 3% річних в сумі 560,70 грн., господарський суд зазначає наступне.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наразі, заявником за порушення строків оплати робіт (послуг) за договором №26/13 від 01.09.2013р. було нараховано Товариству з обмеженою відповідальністю «Буд Хауз» інфляційні втрати та 3% річних за квітень та травень 2014 року.

В результаті проведення господарським судом власного розрахунку розміру заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних за порушення зобов'язань щодо розрахунку за надані послуги, судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Авіатехсервіс» також невірно зазначено періоди, за які останній має право нараховувати 3% річних та інфляційні втрати.

Здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, господарський суд встановив, що з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Хауз» підлягає стягненню 421,43 грн. 3% річних та 7 543,41 грн. інфляційних втрат.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що позивач зобов'язання за договором №26/13 від 01.09.2013р. виконав належним чином, враховуючи, що замовником лише частково виконано зобов'язання з оплати наданих послуг, з огляду на допущені заявником при розрахунку пені, інфляційних втрат та 3% річних помилки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Авіатехсервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Хауз» про стягнення основного боргу в сумі 159 955,16 грн., пені в розмірі 3 492,14 грн., 3% річних в сумі 560,70 грн. та інфляційних втрат в розмірі 9 693,59 грн. підлягають задоволенню частково у вказаних вище розмірах.

Судовий збір згідно з ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Частково задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Авіатехсервіс», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Хауз», м.Київ про стягнення основного боргу в сумі 159 955,16 грн., пені в розмірі 3 492,14 грн., 3% річних в сумі 560,70 грн. та інфляційних втрат в розмірі 9 693,59 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Хауз» (03186, м.Київ, Солом'янський район, вул.Авіаконструктора Антонова, буд.5Б, ЄДРПОУ 35211575) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Авіатехсервіс» (03124, м.Київ, Солом'янський район, бульвар Івана Лепсе, буд.8, ЄДРПОУ 33234653) основний борг в сумі 159 955,16 грн., пеню в розмірі 2 632,18 грн., інфляційні втрати в сумі 7 543,41 грн. та 3% річних в сумі 421,43 грн., а також судовий збір в розмірі 3 411,04 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 27.08.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 01.09.2014р.

Суддя М.О.Любченко