Ухвала суду № 40349106, 18.08.2014, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/12307/14-ц

Провадження № 2/161/3650/14

У Х В А Л А

"18" серпня 2014 р. м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ковтуненка В.В.,

при секретарі Соколовій К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк заяву ПАТ «Промінвестбанк» про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В :

ПАТ «Промінвестбанк» звернулося до суду з вказаною заявою. В обґрунтування заяви посилається на те, що 29 липня 2014 року ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області відкрито провадження № 2/161/3650/14 у справі № 161/12307/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заборгованість відповідача перед ПАТ «Промінвестбанк», яку останній просить суд стягнути, виникла внаслідок невиконання умов договору № 14-4 про надання кредиту на умовах овердрафту від 19 вересня 2013 року та кредитного договору про відкриття траншевої відновлювальної кредитної лінії № 13-4 від 19 вересня 2013 року, укладених позивачем з приватним підприємством «Канц-Лідер» та укладених банком з відповідачем як забезпечення виконання зобов'язань вказаних кредитних договорів договору поруки 14-3 від 19 вересня 2013 року та договору поруки 15-3 від 19 вересня 2013 року.

Слід зазначити, що відповідач, ОСОБА_1, яка поручилась перед Банком за своєчасне, належне та повне виконання зобов'язань ПП «Канц-Лідер» перед ПАТ «Промінвестбанк», відповідно до Статуту приватного підприємства «Канц-Лідер» (в редакції на момент видачі та отримання кредитних коштів) та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 19.09.2013 року була одноособовим засновником та власником підприємства - позичальника.

Відповідно до п.п.6.2.3. Договору № 14-4 про надання кредиту на умовах овердрафту від 19.09.2013 року Позичальник зобов'язався не проводити без письмового узгодження з Банком зміну складу учасників товариства та зміну органів управління і/або їх повноважень. Згідно п.п. 4.2.4. Кредитного договору про відкриття траншевої відновлювальної кредитної лінії № 13-4 від 19.09.2013 року, позичальник до повного повернення кредиту та процентів зобов'язався не змінювати склад учасників позичальника без узгодження з банком.

Відповідно до п. 2.3. вказаних договорів поруки. Поручитель ознайомлений з умовами кредитного договору.

Однак, порушуючи вказані умови кредитних договорів (прямі заборони), без згоди та будь-якого повідомлення банку, відповідачем, як власником ПП «Канц-Лідер», було здійснено відчуження приватного підприємства «Канц-Лідер». Підтвердженням вказаних дій є відомості із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

На даний момент умови вказаних кредитних договорів не виконуються, грошові кошти на погашення процентів, комісійних витрат та основних сум боргу до банку не надходять.

На думку ПАТ «Промінвестбанк», такі дії відповідача прямо вказують на вжиття ним заходів з метою неповернення банку кредитних коштів, що дає підставу вважати обґрунтованим та необхідним застосування до відповідача передбачених ЦПК України заходів забезпечення позову.

Просить суд накласти арешт на майно та грошові кошти (окрім обмежень, передбачених ч.4 ті 152 ЦПК України), що належать ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий 16.07.1997 року Луцьким МВ УМВС України у Волинській області).

Заява ПАТ «Промінвестбанк» про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:

1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов;

2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення майна з-під арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Судом при розгляді заяви встановлено, що у ОСОБА_1 мається заборгованість за кредитним договором перед ПАТ «Промінвестбанк» на суму 788 603,60 гривень. При цьому ПАТ «Промінвестбанк» просить накласти арешт на майно та грошові кошти, які належить відповідачу. Однак ПАТ «Промінвестбанк» взагалі не мотивує та не надає доказів щодо відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам.

Також встановлено, що ПАТ «Промінвестбанк» не обґрунтовано та не надано доказів на підтвердження того, яким чином існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення його позову. Не вказано причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов і необхідно застосувати саме такий вид його забезпечення.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що заявником не обґрунтовано необхідність забезпечення його позову, відповідність виду забезпечення позову, який він просить застосувати. Не доведено та не надано доказів, яка існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення його позову. Не вказано причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити його позов і необхідно застосувати саме такий вид його забезпечення. А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Відмовити ПАТ «Промінвестбанк» в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Ковтуненко