Ухвала суду № 40348645, 28.08.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2014 року м. Київ К/800/35090/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Приходько І.В., Сіроша М.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 липня 2013 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року

у справі № 808/4977/13-а

за позовом Комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів»

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року, позов Комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби від 15.05.2013 № 0000972211 про визначення Комунальному підприємству «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» грошового зобов'язання з податку на прибуток на 582963,00 грн., за основним платежем 502945,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями 80018,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» 2 294,00 грн. судового збору.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 1 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт від 19 квітня 2013 року № 81/22-1108/03345018.

Перевіркою встановлено порушення Комунальним підприємством «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» вимог пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 134.1 ст. 134, п. 138.1 та п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток у загальній сумі 502945 грн., у тому числі за 4 квартал 2011 року на суму 342909 грн., 1 квартал 2012 року на суму 160036 грн., 1 півріччя 2012 року на суму 160036 грн., 2012 рік на суму 160036 грн. Суть порушення зазначено в тому, що позивачем занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток внаслідок включення до складу витрат робіт, які фактично не виконувались.

На підставі акта перевірки відповідачем 19 квітня 2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000972211 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 582 963,00 грн., за основним платежем 502 945 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 80 018 грн.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності прийнятого рішення податкового органу з огляду на таке.

Судом встановлено, що КП «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів» здійснює будівництво доріг та автострад, інші види діяльності з прибирання, допоміжне обслуговування наземного транспорту, збирання безпечних відходів тощо.

Між позивачем та Управлінням комунального господарства та дорожнього будівництва Запорізької міської ради, та районною адміністрацією по Шевченківському, Орджонікідзевському, Ленінському та Заводському районах у грудні 2011 року складені акти виконаних робіт (прибирання доріг, вивіз сміття, тощо) на загальну суму 1 409 909 грн.

У січні 2012 року між позивачем та Управлінням комунального господарства та дорожнього будівництва Запорізької міської ради, районною адміністрацією по Шевченківському, Орджонікідзевському, Ленінському та Заводському районах складені акти (прибирання доріг, вивіз сміття, тощо), в яких визначений перелік виконаних робіт з періодом їх виконання та переліком виконаних робіт.

В акті перевірки зазначено, що в податковому обліку собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) відображена у рядку 05.1СВ в декларації з податку на прибуток за 2011 рік від 7 лютого 2012 року № 9015245844 (4 квартал) та рядку 05.1 в деклараціях з податку на прибуток за 1 квартал 2012 року від 25.04.2012 № 9022002245, за 1 півріччя 2012 року від 26 липня 2012 року № 9043792832, за 3 квартали 2012 року від 25 жовтня 2012 року № 9066281088, за 2012 рік від 4 лютого 2012 № 9086374203.

Згідно з п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу, дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України (134.1.2).

Пунктом 138.1 ст.138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем після сторнування сум витрат (вартості реалізованих послуг), зазначених в актах виконаних робіт, здійснено коригування бухгалтерської та податкової звітності у відповідності до Податкового кодексу України з урахуванням меж звітного періоду.

Вказані висновки не спростовані відповідачем.

Посилання податкового органу на те, що акти за січень 2012 року складені невірно, оскільки містять як суми виконаних робіт, так і сторновані суми за грудень 2011 року, є також безпідставними, оскільки законодавством не заборонено в одному акті виконаних робіт зазначати як суми виконаних за певний період робіт, так і суми сторнування робіт за попередній період.

Враховуючи встановлені обставини та наведені вище положення Податкового кодексу України - юридично правильним є висновок судів першої та апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Таким чином, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень суду першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

Якщо відсутні підстави для скасування судового рішення, суд касаційної інстанції відповідно до положень статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області відхилити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 липня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.П. ЮрченкоСудді(підпис)І.В. Приходько (підпис)М.В. Сірош