Рішення № 40347097, 01.09.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 19/57/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2014 Справа № 903/584/14-908/2263/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИГРЕС» (45601, Волинська область, Луцький район, с. Липини, вул. Перемоги, 25)

до: 1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2)

про солідарне стягнення 200 грн. з відповідача-1 та відповідача-2, стягнення 15997,72 грн. з відповідача-2

Суддя Давиденко І.В.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача-1: не з'явився

Від відповідача-2: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Запорізької області 01.07.14. з господарського суду Волинської області на підставі ст. 17 Господарського процесуального кодексу України надійшли за підсудністю матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИГРЕС» до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про:

- солідарне стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 200 грн. заборгованості за Договором поруки № П-6 від 30.04.14.;

- стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 15997,72 грн. заборгованості за Договором поставки № ТР13-204 від 07.08.13., з яких: 12660,59 грн. - сума основного боргу, 380,51 грн. - пені, 985,10 грн. - 40% річних, 1266,00 грн. - штрафу, 705,52 грн. - інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач-2 в порушення умов Договору та чинного законодавства України не виконав свої зобов'язання перед позивачем по сплаті поставленого товару, внаслідок чого у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 виникла солідарна заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ТИГРЕС».

Відповідно до ч. 3 ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.10., справі присвоєно номер 903/584/14-908/2263/14, справу № 903/584/14-908/2263/14 передано на розгляд судді Давиденко І.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.07.14. порушено провадження у справі № 903/584/14-908/2263/14, присвоєно справі номер провадження 19/57/14, розгляд справи призначено на 17.07.14. о 10-00.

Представник позивача в судове засідання 17.07.14. не з'явився, але від нього через канцелярію господарського суду 14.07.14. надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 02.07.14. та клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю представника позивача бути присутнім в судовому засіданні 17.07.14.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 в судове засідання 17.07.14. не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвал суду від 02.07.14. не виконали, письмових відзивів на позов не надали.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.07.14. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 903/584/14-908/2263/14 відкладено на 01.09.14. о 16-00.

Представник позивача в судове засідання 01.09.14. не з'явився, але від нього через канцелярію господарського суду 01.09.14. надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився, але від нього через канцелярію господарського суду 18.08.14. надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача-1. Крім того, відповідно до зазначеного вище клопотання, відповідач зазначає, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не заперечує проти стягнення суми боргу в розмірі 200,00 грн. за Договором поруки № П-6 від 30.04.14.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право визнати позов повністю або частково…

Згідно зі ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову, суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду від 17.07.14. не виконав, письмового відзиву на позовну заяву не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до пунктів 3.9.1 та 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.11. зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвали суду від 02.07.14. та 17.07.14. були надіслані відповідачу-1 та відповідачу-2 на адреси, які зазначені в позовній заяві та виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 643628 від 09.09.13.

Таким чином, відповідач-1 та відповідач-2 вважаються належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, і їх неявка не перешкоджає вирішенню даного спору.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 903/584/14-908/2263/14.

Розглянувши подані матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

07.08.13. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТИГРЕС» (далі - Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі - Покупець) укладено Договір поставки № ТР13-204 (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1 Договору визначено, що на умовах, визначених Договором, Постачальник зобов'язується поставляти окремими партіями та передавати у власність Покупцю товари, а Покупець зобов'язаний приймати та оплачувати їх.

Асортимент товару визначається на підставі прайс-листів та/або каталогів, наданих Постачальником, котрі не є додатками до Договору (п. 1.2 Договору).

Ціна на товар (звичайна ціна), який передається Покупцю, визначаються Сторонами у видаткових накладних, згідно діючих у Постачальника цін на момент поставки. Видаткові накладні є невід'ємними частинами даного Договору (п. 1.3 Договору).

Приписами п. 1.4 Договору встановлено, що товар передається Постачальником частинами - товарними партіями. Розмір товарної партії визначається у видатковій накладній, яку виписує Постачальник на підставі замовлення, поданого Покупцем та погодженого Постачальником.

Для отримання товару Покупець надає Постачальнику замовлення. Замовлення може подаватися електронною поштою, факсом, по телефону, шляхом передачі його представнику Постачальника або іншим способом (п. 4.1 Договору).

Відповідно до п. 4.2 Договору визначено, що після отримання замовлення Постачальник повідомляє Покупця про можливість його виконання, про наявність цього товару на складі, про діючі ціни на товар, дату поставки та/або інші умови поставки замовленого товару.

У разі досягнення сторонами згоди щодо асортименту, кількості, цін та інших умов поставки товару Постачальник формує накладну. Після підписання сторонами накладної, замовлення Покупця втрачає юридичну силу (п. 4.3 Договору).

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що Постачальник повинен поставити партію товару Покупцю у строк, погоджений сторонами.

Доставка товару здійснюється за рахунок Постачальника. Доставка може здійснюватися транспортом та за рахунок Покупця, що погоджується окремо (п. 5.2 Договору).

Згідно з п. 5.3 Договору визначено, що поставка товару здійснюється на умовах DDP відповідно до Інкотермс Міжнародні правила тлумачення торговельних термінів (редакція 2010 року), з урахуванням умов Договору, за місцезнаходженням торгової точки Покупця (місця доставки), вказаним в замовленні/видатковій накладній на поставлений товар.

Відповідно до п. 7.1 Договору передбачено, що оплата партії товару здійснюється, із розстроченням платежу, частинами по мірі реалізації третім особам, кожні 14 (чотирнадцять) календарних днів за товар, який реалізовано за цей період.

Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Постачальника (п. 7.3 Договору).

Як передбачено п. 11.1 Договору, з метою забезпечення Постачальнику можливості контролю за вчасними розрахунками, Покупець зобов'язаний кожні 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту поставки товару, надавати Постачальнику достовірну інформацію (звіт) про реалізацію товару та/або його залишки. Звіт подається Покупцем по факсу, електронною поштою або іншим способом, який дає можливість зафіксувати час відправлення звіту. Покупець несе відповідальність за надання неправдивої інформації Постачальнику. Сторони домовились про те, що звіти Покупця мають юридичну силу та породжують права та обов'язки для сторін. Сторони мають право використовувати їх як докази в суді. У разі неподання Покупцем Постачальнику звіту згідно умов даного Договору або подання звіту з недостовірними даними, вважається, що весь поставлений товар Покупцем реалізований і у нього настав обов'язок сплатити вартість всього поставленого товару наступного дня, після того як звіт мав бути наданий.

Позивач посилається на те, що ним належним чином та в строки виконано зобов'язання за Договором, а саме поставлено товар відповідачу-2 на загальну суму 34645,39 грн., що підтверджується двосторонньо підписаними видатковими накладними: № 2529 від 13.01.14. на суму 1312,83 грн., № 41738 від 15.08.13. на суму 21104,15 грн., № 40593 від 12.08.13. на суму 1666,33 грн., № 47325 від 02.09.13. на суму 851,38 грн., № 57382 від 30.09.13. на суму 2010,09 грн., № 65151 від 21.10.13. на суму 1340,29 грн., № 68108 від 28.10.13. на суму 1788,38 грн., № 78885 від 25.11.13. на суму 2436,27 грн., № 84695 від 09.12.13. на суму 2135,67 грн., належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Товар був прийнятий відповідачем-2 без зауважень та заперечень, але Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 належним чином свої зобов'язання в частині оплати вартості товару в повному обсязі не виконала, чим порушила умови Договору та вимоги чинного законодавства.

Як вказує позивач, відповідачем-2 було частково оплачено вартість отриманого товару у розмірі 8043,90 грн., що підтверджується Звітами про дебетові та кредитові операції по рахунку № 26001055502738 Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИГРЕС», які підписані з боку головного бухгалтера Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» Коротіної Л.І.: від 13.09.13. на суму 714,86 грн., від 16.10.13. на суму 911,03 грн., від 25.11.13. на суму 1207,00 грн., від 09.12.13. на суму 2189,86 грн., від 27.12.13. на суму 3021,15 грн., належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Крім того, як зазначає позивач, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «ТИГРЕС» товар на загальну суму 13940,90 грн., що підтверджується видатковими накладними (повернення) № б/н від 28.03.14. на суму 13071,00 грн. та № 1 від 24.10.13. на суму 869,90 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем надіслано на адресу відповідача-2 лист-вимогу № 100 від 12.02.14., відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ТИГРЕС» зазначає, що заборгованість Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ТИГРЕС» складає 25731,59 грн. та просило погасити заборгованість в повному обсязі.

Зазначений вище лист-вимогу № 100 від 12.02.14. було залишено відповідачем-2 без відповіді.

30.04.14. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТИГРЕС» (далі - Кредитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Поручитель) було укладено Договір поруки № П-6 (далі - Договір поруки).

Відповідно до умов п. 1.1 Договору поруки визначено, що Поручитель зобов'язується перед Кредитором солідарно відповідати за виконання зобов'язань Боржника (Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, місцезнаходження: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) згідно з умовами Договору поставки № ТР13-204 від 07.08.13. з усіма додатками, доповненнями, змінами, додатковими угодами до нього як існуючими на момент укладення Договору, так і тими, що виникнуть на його підставі у майбутньому.

У відповідності до п. 1.2 Договору поруки, сума поруки складає 200,00 (двісті) грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач-2 не оплатив в повному обсязі вартість поставленого товару, а відповідач-1 не виконав своїх поручительських зобов'язань перед позивачем, в зв'язку з чим відповідачем-1 та відповідачем-2 порушено умови Договорів та вимоги чинного законодавства України, на підставі чого солідарна заборгованість відповідача-1 та відповідача-2 перед позивачем станом на день звернення позивача до суду з даним позовом склала 200 грн. та заборгованість відповідача-2 перед позивачем становить 12660,59 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 7.1 Договору передбачено, що оплата партії товару здійснюється, із розстроченням платежу, частинами по мірі реалізації третім особам, кожні 14 (чотирнадцять) календарних днів за товар, який реалізовано за цей період.

Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Постачальника (п. 7.3 Договору).

Як передбачено п. 11.1 Договору, з метою забезпечення Постачальнику можливості контролю за вчасними розрахунками, Покупець зобов'язаний кожні 14 (чотирнадцять) календарних днів з моменту поставки товару, надавати Постачальнику достовірну інформацію (звіт) про реалізацію товару та/або його залишки. Звіт подається Покупцем по факсу, електронною поштою або іншим способом, який дає можливість зафіксувати час відправлення звіту. Покупець несе відповідальність за надання неправдивої інформації Постачальнику. Сторони домовились про те, що звіти Покупця мають юридичну силу та породжують права та обов'язки для сторін. Сторони мають право використовувати їх як докази в суді. У разі неподання Покупцем Постачальнику звіту згідно умов даного Договору або подання звіту з недостовірними даними, вважається, що весь поставлений товар Покупцем реалізований і у нього настав обов'язок сплатити вартість всього поставленого товару наступного дня, після того як звіт мав бути наданий.

Судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором позивачем виконано у повному обсязі, а саме, позивач передав у власність відповідачу товар на загальну суму 34645,39 грн., що підтверджується двосторонньо підписаними видатковими накладними: № 2529 від 13.01.14. на суму 1312,83 грн., № 41738 від 15.08.13. на суму 21104,15 грн., № 40593 від 12.08.13. на суму 1666,33 грн., № 47325 від 02.09.13. на суму 851,38 грн., № 57382 від 30.09.13. на суму 2010,09 грн., № 65151 від 21.10.13. на суму 1340,29 грн., № 68108 від 28.10.13. на суму 1788,38 грн., № 78885 від 25.11.13. на суму 2436,27 грн., № 84695 від 09.12.13. на суму 2135,67 грн., належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Як вказує позивач, відповідачем-2 було частково оплачено вартість отриманого товару у розмірі 8043,90 грн., що підтверджується Звітами про дебетові та кредитові операції по рахунку № 26001055502738 Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИГРЕС», які підписані з боку головного бухгалтера Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» Коротіної Л.І.: від 13.09.13. на суму 714,86 грн., від 16.10.13. на суму 911,03 грн., від 25.11.13. на суму 1207,00 грн., від 09.12.13. на суму 2189,86 грн., від 27.12.13. на суму 3021,15 грн., належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Крім того, як зазначає позивач, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «ТИГРЕС» товар на загальну суму 13940,90 грн., що підтверджується видатковими накладними (повернення) № б/н від 28.03.14. на суму 13071,00 грн. та № 1 від 24.10.13. на суму 869,90 грн.

Згідно з п. 10.1 Договору встановлено, що Договір вступає в дію з дати його підписання і діє до 31 грудня 2014 року, а в частині виконання сторонами своїх зобов'язань до повного виконання.

Таким чином, з наведеного вбачається, що Договір, на даний час та на час виконання зобов'язань є діючим.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

13.02.14. на адресу відповідача-2 позивачем було надіслано лист-вимогу № 100 від 12.02.14., відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ТИГРЕС» зазначає, що заборгованість Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ТИГРЕС» складає 25731,59 грн. та просило погасити заборгованість в повному обсязі.

Судом встановлено, що 24.02.14. відповідачем-2 було отримано лист-вимогу про оплату заборгованості розмірі 25731,59 грн. та про необхідність оплати вказаної вище заборгованості протягом 7 діб з моменту отримання даного листа.

Судом встановлено, що відповідач-2 в порушення умов Договору, оплату за отриманий товар у повному обсязі не здійснив, в зв'язку з чим заборгованість відповідача-2 перед позивачем за Договором поставки № ТР13-204 від 07.08.13. становить 12660,59 грн.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем-2 був підписаний акт звірки взаємних розрахунків за перший квартал 2014 року, відповідно до якого станом на 31.03.14. заборгованість відповідача-2 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ТИГРЕС» складає 12660,59 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, з наведеного вбачається, що заборгованість відповідача-2 перед позивачем за неналежне виконання умов Договору становить 12660,59 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.04.14. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТИГРЕС» (далі - Кредитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Поручитель) було укладено Договір поруки № П-6 (далі - Договір поруки).

Відповідно до умов п. 1.1 Договору поруки визначено, що Поручитель зобов'язується перед Кредитором солідарно відповідати за виконання зобов'язань Боржника (Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, місцезнаходження: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) згідно з умовами Договору поставки № ТР13-204 від 07.08.13. з усіма додатками, доповненнями, змінами, додатковими угодами до нього як існуючими на момент укладення Договору, так і тими, що виникнуть на його підставі у майбутньому.

У відповідності до п. 1.2 Договору поруки, сума поруки складає 200,00 (двісті) грн.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. (ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

У випадку невиконання Боржником своїх обов'язків перед Кредитором за Договором поставки, Кредитор має право звернутись до Поручителя з вимогами про виконання Поручителем зобов'язань Боржника в повному обсязі, а Поручитель зобов'язується в повному обсязі виконати за Боржника його зобов'язання перед Кредитором. Ці вимоги є обов'язковими для виконання протягом 2 (двох) календарних днів з моменту направлення Поручителеві від Кредитора письмового повідомлення про невиконання Боржником зобов'язань за Договором поставки (п. 2.1 Договору поруки).

Відповідно до п. 3.2 Договору поруки зазначено, що даний Договір поруки діє до повного припинення всіх зобов'язань Боржника за Договором поставки або до погашення Поручителем зобов'язань Боржника в рахунок виконання зобов'язань за Договором поставки в сумі та в межах якої Поручитель відповідає перед Кредитором, тобто за першої із перерахованих подій, яка настане раніше.

Судом встановлено, що позивачем було надіслано на адресу відповідача-1 лист-вимогу № 467 від 07.05.14., відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ТИГРЕС» на підставі укладеного між позивачем та відповідачем-1 Договору поруки № П-6 від 05.05.14. просить відповідача-1 сплатити суму поруки в розмірі 200,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 свої зобов'язання.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідачем-1 порушено умови, визначені змістом Договору поруки та не виконано своїх поручительських зобов'язань щодо сплати суми поруки за Договором поставки № ТР13-204 від 07.08.13. Товариству з обмеженою відповідальністю «ТИГРЕС».

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем-1 та відповідачем-2 до матеріалів справи не надано.

В зв'язку з тим, що відповідач-2 припустився прострочення по платежах, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача-2 на свою користь 985,10 грн. - 40 % річних та 705,52 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до п. 7.4 Договору передбачено, що якщо Покупець не оплатив вартість поставленого товару у визначений строк, то він зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь прострочення, а також сорок процентів річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 985,10 грн. - 40 % річних та 705,52 грн. - інфляційних втрат (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Також, позивач на підставі п. 8.3 Договору поставки № ТР13-204 від 07.08.13. просить суд стягнути з відповідача-2 380,51 грн. - пені.

Пунктом 8.3 Договору сторони передбачили, що за прострочення платежів, передбачених Договором, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення з весь час прострочення без обмеження.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 380,51 грн.

Крім того, позивач просить суд на підставі п. 8.5 Договору стягнути з відповідача-2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИГРЕС» 1266,00 грн. - штрафу.

Відповідно до абз. 3 п. 8.5 Договору передбачено, що невиконання Покупцем вимог Постачальника вважатиметься грубим порушенням умов Договору, в такому випадку Покупець додатково сплачує штраф у розмірі 10% від вартості товару щодо якого існує порушення.

На підставі вищевикладеного, з відповідача-2 на користь позивача підлягає стягненню 1266,00 грн. - штрафу.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИГРЕС» є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИГРЕС» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (69005, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИГРЕС» (45601, Волинська область, Луцький район, с. Липини, вул. Перемоги, 25, код ЄДРПОУ 38143461) 12660 (дванадцять тисяч шістсот шістдесят) грн. 59 коп. - основного боргу, 380 (триста вісімдесят) грн. 51 коп. - пені, 985 (дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 10 коп. - 40% річних, 1266 (одну тисячу двісті шістдесят шість) грн. 00 коп. - штрафу, 705 (сімсот п'ять) грн. 52 коп. - інфляційних втрат, 1804 (одну тисячу вісімсот чотири) грн. 44 коп. - судового збору.

3. Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (69005, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИГРЕС» (45601, Волинська область, Луцький район, с. Липини, вул. Перемоги, 25, код ЄДРПОУ 38143461) 200 (двісті) грн. 00 коп. - основного боргу, 22 (двадцять дві) грн. 55 коп. - судового збору.

4. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.09.14.

Суддя І.В. Давиденко