Ухвала суду № 40346271, 02.07.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 липня 2014 рокусправа № 808/4067/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря: Федосєєвої Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року у справі №808/4067/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовпромснаб-Сервіс» до про Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Азовпромснаб-Сервіс» (далі по тексту - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.12.2012 року №0000162214. (т.1, а.с.3-11)

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року відкрито провадження у справі №808/4067/13-а. (т.1, а.с.1)

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що висновки відповідача про порушення підприємством п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст.7, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є незаконними та безпідставними.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року у справі №808/4067/13-а адміністративний позов задоволено. (суддя - Сацький Р.В.) (т.3, а.с.103-107)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що податковим органом не доведено, що господарські операції є фіктивними чи то безтоварними, не надано суду належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність законодавчо визначених обставин, що позбавляли б позивача права на формування податкового кредиту, не доведено недобросовісності позивача.

Відповідач - Бердянська об'єднана державна податкова інспекції Запорізької області Державної податкової служби, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року у справі №808/4067/13-а та відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що докази транспортування товару за договорами поставки відсутні. Також відсутні докази наявності сертифікатів (паспортів) на товар який було поставлено на укладених договорів.

Представник відповідача у судовому засіданні, підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року у справі № 808/4067/13-а та відмовити у задоволені позову.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року у справі № 808/4067/13-а залишити без змін.

У судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін по справ, дослідивши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на такі підстави.

Судом встановлено, що посадовими особами Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби проведено позапланову невиїзну документальну перевірку фінансово - господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.11.2009 року по 31.08.2010 року, результати якої оформлені актом № 099/22-14/35719924 від 12.12.2012 року.

Висновками вищезазначеного акту встановлено порушення позивача вимог .п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п. 7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» , внаслідок чого ТОВ «Азовпромснаб - Сервіс» занижено суму податку на додану вартість до сплати на загальну суму 130845, 74 грн.

20.12.2012 року Бердянською об'єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області Державної податкової служби на підставі вищезазначеного акту перевірки винесено податкове повідомлення - рішення № 0000162214, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 130845, 00 грн. та штрафні санкції у сумі 32711, 25 грн.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням - рішенням, позивач оскаржив його до Бердянської об'єднано державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби та Державної податкової служби України. За результатом оскарження - останнє було залишено без змін.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до отриманої інформації, а саме з акту ДПІ у Київському районі м. Донецька від 27.08.2012 року № 1809/15-4/36615845 по результатам перевірки ТОВ «Укрспецстройтранс» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.08.2009 по 31.07.2012; акту ДПІ в Київському районі м. Донецька (дата складання та номер Акту відсутні) про результати позапланової документальної перевірки ПП «Ріфтон» з питань дотримання податкового законодавства за грудень 2009р. та лютий 2010 р.; акту ДПІ в Київському районі м. Донецька про результати позапланової документальної перевірки ТОВ «Донтрансторг» з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2012; акту ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 04.05.2011 № 945/236/36960706 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Крініум» щодо дотримання вимог податкового та іншого законодавства по податку на додану вартість за травень 2010 р. та серпень - грудень 2010 р., Бердянська ОДПІ зробило висновки, що операції між ТОВ «Укрспецстройтранс», ТОВ «Донтрансторг», ПП «Ріфтон», ТОВ «Крініум» та їх контрагентом ТОВ «Азовпроснаб-Сервіс» не мали реального характеру.

Судом встановлено, що на момент проведення перевірок, зобов'язання за угодами укладеними ТОВ «Азовпроснаб - Сервіс» з ТОВ «Укрспецстройтранс», ТОВ «Донтранс торг», ПП «Ріфтон» та ТОВ «Крініум», які були укладені в усній формі повністю виконані.

Відповідно до матеріалів справи правовідносини, що виникли між позивачем та ТОВ « Укрспецстройтранс», ТОВ «Донтранс торг», ПП «Ріфтон» та ТОВ «Крініум» зафіксовані у первинних документах.

Товарно-матеріальні цінності поставлені на склад ТОВ «Азовпроснаб-Сервіс», взяті на облік та використані в господарській діяльності ТОВ «Азовпромснаб-Сервіс», про що свідчать Матеріальні звіти за листопад 2009 р., січень - грудень 2010 р., квітень, серпень, листопад 2011 р. та грудень 2012 р., а також первинні документи на подальшу реалізацію ТМЦ за перевіряємий період (рахунки-фактури, податкові та видаткові накладні, платіжні доручення, довіреності). Тобто дані правочини були направлені на реальне настання правових наслідків, обумовлених ними.

Невикористання ТОВ «Азовпромснаб-Сервіс» придбаних ТМЦ у своїй господарській діяльності податковим органом не доведена належним чином та нічим не встановлена.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.

Загальні вимоги чинності правочину передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, у разі порушення яких настають правові наслідки, передбачені параграфом 2 глави 16 Кодексу.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів бере до уваги ту обставину, що при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Зі змісту ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 1 статті 71 цього Кодексу встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про правомірність винесення податкового повідомлення -рішення № 0000162214 від 20.12.2012 року.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 22 липня 2013 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року у справі №808/4067/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу - з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 04 липня 2014 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна