Рішення № 40346121, 29.08.2014, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 29.08.2014

Справа № 320/1065/14-ц

2/320/96714

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2014 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Притуло Л. В.

при секретарі - Луценко П. В.,

за участю представника позивача - Літути С.В.,

відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Територіально відокремленого безбалансового відділення № 10007/0292 філії «Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором № 2 від 26.04.2010 року та про звернення стягнення на іпотечне майно за іпотечним договором № 2 від 26.04.2010 року,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором № 2 від 26.04.2010 року та про звернення стягнення на іпотечне майно за іпотечним договором № 2 від 26.04.2010 року, посилаючись на те, що 26 квітня 2010 року між відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», тип якого на підставі змін до Статуту змінено на Публічне акціонерне товариство і ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 2, на підставі якого останньому був наданий кредит в сумі 100000 грн. терміном повернення не пізніше 26 квітня 2020 року. В якості забезпечення повернення кредиту з ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 2 від 26.04.2010 року, згідно з яким остання зобов'язується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язання за кредитним договором №2 від 26.04.2010 року, а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому. Також, з ОСОБА_5 як майновим поручителем був укладений іпотечний договір №2 від 26.04.2010 р., згідно з яким в іпотеку банку була надана нерухомість, а саме: 3-кімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1. На теперішній час кредит і відсотки по кредиту ОСОБА_2 належним чином не сплачуються. Загальна заборгованість відповідача ОСОБА_2 становить 95287 гривень 10 копійок, у тому числі 73115,64 гривень - загальна заборгованість по кредиту, 16338,94 гривень - заборгованість по відсоткам за кредит, 5129,77 гривень - пеня за несвоєчасну сплату кредитної заборгованості, 404,93 гривень - заборгованість 3% річних від простроченої суми кредиту, 297,82 гривень - заборгованість 3% річних від простроченої суми відсотків. У квартирі, яка є предметом іпотеки за іпотечним договором № 2 від 26.04.2010 року, мешкають відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Згідно з ст.39 Закону України „Про іпотеку" одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення. На адресу ОСОБА_3 було направлено повідомлення від 23.12.2013 року вих.№ 1215 про сплату боргу за кредитним договором № 2 від 26.04.2010 року, а на адресу ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вимога від 23.12.2013 року вих. № 1215 в порядку ст.35, 40 Закону України «Про іпотеку», які залишились без виконання. Таким чином, позивач просить стягнути достроково в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на його користь борг за кредитним договором № 2 від 26.04.2010 року в сумі 95287 гривень 10 копійок, у тому числі 73115,64 грн. - загальна заборгованість по кредиту, 16338,94 грн. - заборгованість по відсоткам за кредит, 5129,77 грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредитної заборгованості, 404,93 грн. - заборгованість 3% річних від простроченої суми кредиту, 297,82 грн. - заборгованість 3% річних від простроченої суми відсотків. Звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором № 2 від 26.04.2010 року -трикімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_5, на користь Публічного акціонерного товариства „Державний ощадний банк України" - для погашення боргових зобов'язань ОСОБА_2, за кредитним договором № 2 від 26.04.2010 р. в сумі 95287 гривень 10 копійок, у тому числі 73115,64 грн. - загальна заборгованість по кредиту, 16338,94 грн. - заборгованість по відсоткам за кредит, 5129,77 грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредитної заборгованості, 404,93 грн. - заборгованість 3% річних від простроченої суми кредиту, 297,82 грн. -заборгованість 3% річних від простроченої суми відсотків, шляхом застосування процедури продажу предмету іпотеки, встановленої ст.З8 Закону України „Про іпотеку", а саме: укладення договору купівлі-продажу з будь-якою особою - покупцем з правом реєстрації нерухомості в органах реєстрації, отриманням Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, з визначенням початкової ціни предмету іпотеки за іпотечним договором № 2 від 26.04.2010 р. для його подальшого продажу за оцінкою, зазначеною суб'єктом оціночної діяльності, в порядку ст.З8 Закону України „Про іпотеку". Виселити ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з житлової площі квартири АДРЕСА_1, та стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 1196,47 гривень.

Представник позивача Літута С.В. у судовому засідання на задоволенні позовних вимог наполягав у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судовому засіданні позов визнали частково. Визнали вимогу позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором №2 від 26.04.2010 року в сумі 95287 гривень 10 копійок, а в частині звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення позов не визнали, мотивуючи тим, що у вказаній квартирі проживають їхні неповнолітні діти, а також тим, що строк дії кредитного договору закінчується лише 26 квітня 2020 року.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні також заперечував проти задоволення позову в частині звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, оскільки у квартирі АДРЕСА_1, яка є предметом договору іпотеки, проживають неповнолітні діти відповідача ОСОБА_2 Окрім того, термін остаточного погашення кредиту, згідно умов кредитного договору від 26.04.2010 року, закінчується лише 26 квітня 2020 року. Проти задоволення решт позовних вимог не заперечує.

Відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, що підтверджується поштовою кореспонденцією (а.с.68,71,78, 81), заяви про розгляд справи за їхньої відсутності не надіслали.

Вислухавши пояснення представника позивача Літути С.В., відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_4, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

26 квітня 2010 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», тип якого на підставі змін до Статуту змінено на Публічне акціонерне товариство, і відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №2, на підставі якого відповідачеві ОСОБА_2 був наданий кредит в сумі 100000 гривень з терміном повернення не пізніше 26 квітня 2020 року (а.с.6-9).

Того ж дня, в якості забезпечення повернення кредиту з відповідачкою ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 2 від 26.04.2010 року, згідно з яким вона зобов'язується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язання за кредитним договором № 2 від 26.04.2010 року, а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому (10-11).

Також, з відповідачем ОСОБА_5 як майновим поручителем був укладений іпотечний договір №2 від 26.04.2010 року, згідно з яким в іпотеку банку була надана нерухомість, а саме: 3-кімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12-15).

Згідно ч.1,2 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно п.1.5 кредитного договору позичальник зобов'язується щомісячно до 29 числа місяця, наступного за звітним, проводити погашення кредиту рівними частинами в сумі 833,00 гривні та сплачувати проценти, нараховані банком на залишок заборгованості за кредитом, шляхом внесення готівки до каси банку або безготівкових перерахувань з рахунків, відкритих у ВАТ «Ощадбанк», починаючи з травня 2010 року на відповідні рахунки позичальника, відкриті у філії Мелітопольське відділення ВАТ «Ощадбанк». Останній платіж в рахунок погашення кредиту та сплати нарахованих банком процентів здійснювати не пізніше 26 квітня 2020 року.

Однак на теперішній час кредит і відсотки по кредиту відповідачем ОСОБА_2 належним чином не сплачуються.

Згідно розрахунку суми заборгованості, станом на 28 серпня 2014 року прострочена заборгованість по кредиту становить 15598,64 гривень, по відсоткам за кредит - 13561,55 гривень.

Відповідно до п.3.4. кредитного договору банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення суми кредиту в цілому, або у визначеній банком частині, сплати процентів за його користування та інших платежів, що належать до сплати за цим договором, у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником будь-яких зобов'язань за цим договором, зокрема, у випадку затримання сплати частини кредиту та/або процентів за користування кредитом, інших платежів за цим договором. Виконання позичальником вимоги банку щодо дострокового повернення суми кредиту, належних до сплати процентів, та інших платежів відповідно до умов цього договору, повинно бути проведено позичальником протягом тридцяти календарних днів з дати одержання такої вимоги від Банку.

Відповідно до п.4.2.2. кредитного договору банк має право при виникненні простроченої заборгованості за кредитом чи процентами, а також: в інших випадках, передбачених цим договором, вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів за цим договором, та стягнути заборгованість за цим договором в примусовому порядку, в тому числі шляхом звернення стягнення на іпотеки.

Відповідно до п.5.2. кредитного договору за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування кредитом, комісійних винагород та інших платежів за цим договором, позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,06% від суми несплаченого платежу за кожний день прострочення.

Однак, в порушення норм закону та умов кредитного договору ОСОБА_2 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував та в нього виникла заборгованість, яка, згідно розрахунку суми заборгованості, станом на 28 серпня 2014 року становить 95287 гривень 10 копійок, у тому числі 73115,64 гривень - загальна заборгованість по кредиту, 16338,94 гривень - заборгованість по відсоткам за кредит, 5129,77 гривень - пеня за несвоєчасну сплату кредитної заборгованості, 404,93 гривень - заборгованість 3% річних від простроченої суми кредиту, 297,82 гривень - заборгованість 3% річних від простроченої суми відсотків.

23.12.2013 року позивачем було надіслано вимогу відповідачці ОСОБА_3 про сплату суми заборгованості в п'ятиденний строк з дня отримання повідомлення та попереджено, що у разі несплати заборгованості банк змушений буде звернутися до суду з позовом про стягнення боргу (а.с.17).

Крім того, 23.12.2013 року позивачем було направлено вимогу відповідачу ОСОБА_2 про сплату суми боргу по кредиту в розмірі 81423,51 гривень, в тридцятиденний строк з моменту отримання вказаної вимоги (а.с.18).

Однак до теперішнього часу заборгованість за кредитним договором не сплачена.

Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно до ч. 1 ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ст. 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно до інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 13.05.2014 року №21538898, право власності на квартиру АДРЕСА_1, зареєстровано за ОСОБА_5 (а.с.63).

Доводи відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що у квартирі АДРЕСА_1, яка є предметом договору іпотеки, проживають їхні неповнолітні діти, суд вважає безпідставними, оскільки згідно довідки голови ОК №30 «Україна» №43 від 21.05.2014 року (а.с.59), за адресою: АДРЕСА_1, зареєстровані ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_2.

Доказів проживання неповнолітніх дітей у спірній квартирі відповідачами не надано.

Відповідно до п. 9 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша ст.20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК України).

Задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Таким чином, для задоволення своїх вимог позивач має право звернутися до суду з даним позовом.

У відповідності до ч.1 та 2 ст.40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до п.43 постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року, примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Таким чином, обов'язковою умовою для виселення відповідачів по справі є отримання боржниками повідомлення про добровільне звільнення житлового приміщення, після чого законодавством обумовлений місячний термін для виселення.

23.12.2013 року позивач направив відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_5 вимогу добровільно звільнити трикімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, разом з усіма членами сім?ї та іншими мешканцями, оскільки АТ «Ощадбанк» прийняв рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, у разі невиконання порушеного зобов'язання, у тридцятиденний строк з моменту отримання цієї вимоги. У випадку невиконання вимоги про добровільне звільнення зазначеного житлового приміщення, що є предметом іпотеки, АТ «Ощадбанк» буде звертатися до суду про примусове виселення мешканців квартири та зняття їх з реєстрації.

Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі Територіально відокремленого безбалансового відділення № 10007/0292 філії «Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк» звернулося до суду з вимогою про виселення відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Однак вимога про добровільне звільнення квартири АДРЕСА_1, була направлена лише відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_5, а відповідачці ОСОБА_6, яка також зареєстрована та проживає у вказаній квартирі, вимога про добровільне виселення не була надіслана.

Згідно з ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Пунктами 61, 62, 92,99,117 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» затверджено, що належним повідомленням є повідомлення про вручення рекомендованого поштового листа з описом вкладення.

Судом встановлено, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту отримання відповідачами вказаного повідомлення, позивач не довів порушення, невизнання або оспорювання прав та свобод іпотекодержателя щодо звільнення вказаних житлових приміщень їх мешканцями, у зв'язку з чим суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог в частині виселення відповідачів із спірної квартири, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст.. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони і понесені нею документально підтверджені судові витрати.

Позивачем сплачений судовий збір в сумі 1196 гривень 47 копійок.

Таким чином, суд вважає, що позовна заява Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Територіально відокремленого безбалансового відділення № 10007/0292 філії «Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк» в частині стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, є законна, обґрунтована та підлягає задоволенню. В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 88 ЦПК України, ст.ст.15, 16, 509, 526,549-551, 553-554, 572, 574, 611, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 11, 33, 35, 38, 39, 40 Закону України «Про іпотеку»,

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Територіально відокремленого безбалансового відділення № 10007/0292 філії «Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором № 2 від 26.04.2010 року та про звернення стягнення на іпотечне майно за іпотечним договором № 2 від 26.04.2010 року - задовольнити частково.

Стягнути достроково в солідарному порядку з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства „Державний ощадний банк України" (рахунок для погашення основного боргу №220395085897, рахунок для погашення процентів №22088515897, МФО 313957, ЄДРПОУ 02760363), заборгованість за кредитним договором №2 від 26.04.2010 р. в сумі 95287 (Дев'яносто п'ять тисяч двісті вісімдесят сім) гривень 10 (десять) копійок, а саме:

- 73115 (сімдесят три тисячі сто п'ятнадцять) гривень 64 (шістдесят чотири) копійки - загальна заборгованість по кредиту,

- 16338 (шістнадцять тисяч триста тридцять вісім) гривень 94 (дев'яносто чотири) копійки - заборгованість по відсоткам за кредит,

- 5129 (п'ять тисяч сто двадцять дев'ять) гривень 77 (сімдесят сім) копійок - пеня за несвоєчасну сплату кредитної заборгованості,

- 404 (чотириста чотири) гривні 93 (дев'яносто три) копійки - заборгованість 3% річних від простроченої суми кредиту,

- 297 (двісті дев'яносто сім) гривень 82 (вісімдесят дві) копійки - заборгованість 3% річних від простроченої суми відсотків.

Звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з іпотечним договором №2 від 26.04.2010 року - на трикімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь Публічного акціонерного товариства „Державний ощадний банк України" - для погашення боргових зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором № 2 від 26.04.2010 року в сумі 95287 (Дев'яносто п'ять тисяч двісті вісімдесят сім) гривень 10 (десять) копійок, у тому числі 73115,64 гривень - загальна заборгованість по кредиту, 16338,94 гривень - заборгованість по відсоткам за кредит, 5129,77 гривень - пеня за несвоєчасну сплату кредитної заборгованості, 404,93 гривні - заборгованість 3% річних від простроченої суми кредиту, 297,82 гривень - заборгованість 3% річних від простроченої суми відсотків, шляхом застосування процедури продажу предмету іпотеки, встановленої ст.З8 Закону України „Про іпотеку", а саме: укладення договору купівлі-продажу з будь-якою особою - покупцем з правом реєстрації нерухомості в органі реєстрації, отриманням Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також наданням Публічному акціонерному товариству „Державний ощадний банк України" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, з визначенням початкової ціни предмету іпотеки за іпотечним договором № 2 від 26.04.2010 року для його подальшого продажу за оцінкою, зазначеною суб'єктом оціночної діяльності, в порядку ст.З8 Закону України „Про іпотеку".

Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, судовий збір у розмірі 1196 (одна тисяча сто дев'яносто шість) гривень 47 (сорок сім) копійок.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: Л. В. Притуло