Рішення № 40345756, 01.09.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2014 р. Справа № 914/2746/14

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» від імені якого діє Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз», м. Львів

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд», м. Львів;

про стягнення 23 463 грн. 95 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

Секретар Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача: Гудима А.О., представник (довіреність від 15.01.2014 р.);

від відповідача: Тимчук В.Ю., представник (довіреність від 13.06.2014 р.)

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» від імені якого діє Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз», м. Львів до Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогабуд», м. Львів про стягнення 23 463 грн. 95 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 31.07.2014р. призначив розгляд справи на 18.08.2014 р. Ухвалою від 18.08.2014 р. розгляд справи відкладався на 01.09.2014 р.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив суд задоволити позовні вимоги повністю.

З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем 14.07.2011 р. було укладено договір підряду, згідно якого відповідач зобов'язався виконати роботи з вибіркового ремонту ізоляційного покриття МГ «Б.Волиця-КЗУ-ІІ-Іванцевичі-Долина ІІІ». Вартість робіт була узгоджена сторонами в сумі 1 259 713 грн. 90 коп. Вказані роботи були виконані відповідачем, прийняті та оплачені позивачем у повному обсязі, проте ревізією, проведеною Державною фінансовою інспекцією у Львівській області, встановлено факт завищення вартості виконаних робіт.

Завищення вартості робіт полягало у включенні витрат на відрядження та проживання працівників структурного підрозділу відповідача в листопаді 2011р. на суму 28 894 грн. та грудні 2011 р. на суму 34 597,16 грн. Проте, в ході зустрічної перевірки підтверджено витрати на відрядження у листопаді 2011 р. на суму 21 987 грн. та в грудні 2011 р. - 21 950,87 грн.

Таким чином, розмір завищення вартості робіт склав 23 463 грн. 95 коп. (з ПДВ). У зв'язку з цим, просив стягнути з відповідача 23 463 грн. 95 коп.

В судовому засіданні представник відповідача підтвердив наведені позивачем доводи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

14 липня 2011 р. між Дочірньою компанією «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України», від імені якого діяла філія Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз», правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» від імені якого діє Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» (замовник, позивач) та Публічним акціонерним товариством «Фірма «Нафтогабуд» (підрядник, відповідач) було укладено договір підряду №110704815.

За цим договором підрядник зобов'язався виконати роботи з вибіркового ремонту ізоляційного покриття МГ «Б.Волиця-КЗУ-ІІ-Іванцевичі-Долина ІІІ» Ду 1200-1280 м (13,57 км., 14,71 км., 14,73 км., 16,13 км., 17,57 км., 17,64 км.). Загальна площа 679 м.кв. (Стрийське ВУПЗГ).

Відповідно до умов вищевказаного договору, відповідач виконав, а позивач прийняв обумовлені роботи згідно акту приймання виконаних будівельних робіт за липень-грудень 2011 р. на загальну суму 1 259 713 грн. 90коп.

Позивач свої зобов'язання щодо оплати вартості виконаних робіт виконав в повному обсязі, перерахував відповідачу 1 259 713 грн. 90 коп.

Державною фінансовою інспекцією у Львівській області було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.03.2010 р. по 30.09.2012 р. За результатами ревізії 07.12.2012 р. складено довідку №05-21/17 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача.

Довідкою від 07.12.2012 р. встановлено, що структурним підрозділом ПАТ ««Фірма «Нафтогабуд» за листопад, грудень 2011 року включено витрати на відрядження та проживання працівників структурного підрозділу відповідно на суми 28 894 грн. та 34 597,16 грн. В ході зустрічної перевірки підрядною організацією підтверджено витрати на відрядження у листопаді 2011 р. на суму 21 987 грн. та в грудні 2011 р. - 21 950,87 грн.

Таким чином, розмір завищення вартості робіт склав 23 463 грн. 95 коп. (з ПДВ), чим порушено п. 3.2.11 ДБН Д.1.1-1-2000 та п. 6 П(с)БО «Витрати».

6 грудня 2012 р. сторони підписали довідку про вартість виконаних будівельних робіт з від'ємним значенням вартості робіт на суму 23 463 грн. 95коп., чим погодились зменшити загальну вартість робіт на вказану суму.

20 грудня 2012 р. сторонами було звірено взаємні розрахунки, в результаті чого складено акт звірки розрахунків, згідно якого за відповідачем облікувалася заборгованість перед позивачем в розмірі 23 463 грн. 95 коп.

За вих. №2865/6-06 від 22.08.2013 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою по повернення суми завищення вартості робіт. Відповідачем вказана вимога залишена без розгляду та задоволення.

Таким чином, станом на дату судового розгляду відповідачем не повернуто 23 463 грн. 95 коп.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).

Правилами визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000 встановлюються основні правила визначення вартості нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонту житла, об'єктів соціальної сфери і комунального призначення та благоустрою і носять обов'язковий характер при визначенні вартості будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств установ і організацій державної власності.

Згідно п. 3.2.11. Правил визначення вартості будівництва, вартість інших робіт і засобів на покриття інших витрат, які плануються на об'єкті замовлення, визначаються на підставі положень чинного законодавства, даних проекту, вихідних даних замовника по здійсненню будівництва, умов виконання будівельно-монтажних робіт, розташування будівельної організації відносно майданчика будівництва. Засоби на покриття додаткових витрат, пов'язаних з доплатами працівникам, що виконують роботи на об'єктах, розташованих на значній відстані від місця розміщення будівельно-монтажної організації, у зв'язку з поїздками в неробочий час від місця розміщення організації (збірного пункту) до місця роботи на об'єкті і назад, обчислюються окремим розрахунком виходячи з кількості працівників, направлених на виконання робіт, днів, у які здійснюються поїздки, і надбавок до заробітної плати в розмірах, передбачених колективними договорами або за узгодженням із замовником. Розміри надбавок працівникам за день не можуть перевищувати розміру добових витрат, встановлених для відряджень в межах України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно договору №110704815 від 14.07.2011 р. відповідач виконав обумовлені цим договором роботи, але в порушення наведених норм ДБН невірно застосував положення щодо витрат на відрядження працівників, чим завищив фактичну вартість виконаних робіт на суму 23 463 грн. 95 коп. Підписавши довідку про вартість виконаних робіт від 06.12.2012 р. та акт звірки розрахунків від 20.12.2012 р., відповідач погодився із фактом завищення вартості робіт, проте вартість завищених робіт позивачу не відшкодував.

Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» встановлено, що головним завданням органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Пунктом 7 ст. 10 Закону передбачено, що органи державного фінансового контролю мають право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 23463грн. 95 коп.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 10, 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 44-3, 32, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд», м. Львів, вул. Стрийська, 144 (ідентифікаційний код 01293961) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» від імені якого діє Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз», м. Львів, вул.І.Рубчака, 3 (ідентифікаційний код 25560823) 23 463 грн. 95 коп. боргу, 1827грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 01.09.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 04.09.2014 р.

Суддя Мазовіта А.Б.