Рішення № 40345006, 02.09.2014, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/1161/14-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

02.09.2014 року м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Сойми М.М., при секретарі Сак А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Іршава цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про виселення.

В позовній заяві позивачем зазначено, що 31 травня 2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір за № МКD0GA00000008, згідно якого банк зобов'язався надати відповідачу кредиту вигляді кредитної лінії у розмірі 5214,00 Доларів США строком до 28 травня 2010 року, а відповідач зобов'язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та порядку, встановлених кредитним договором. В забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки. Відповідач зобов'язання перед позивачем не виконувала, у зв'язку з чим рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 21 лютого 2012 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено, звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок, загальною площею 75, 80 кв. м., житловою площею 41, 20 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки. Після прийняття вказаного рішення 14 березня 2014 року позивачем було надіслано відповідачам письмове повідомлення - вимогу про звільнення житлового будинку. Оскільки дану вимогу позивача не було виконано відповідачами добровільно, просить суд позов задовольнити, виселити відповідачів та стягнути судові витрати.

Представник позивача Данканич Є.А. в судове засідання не з'явився, так як подав заяву про розгляд справи у його відсутності, в заяві вказує, що позов підтримує в повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися повторно з невідомої суду причини, хоч належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому, суд на підставі ч. 4 ст. 169 ЦПК України справу розглянув у їх відсутність на підставі письмових доказів, що є матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 31 травня 2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір за № МКD0GA00000008, згідно якого банк зобов'язався надати відповідачу кредиту вигляді кредитної лінії у розмірі 5214,00 Доларів США строком до 28 травня 2010 року, а відповідач зобов'язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та порядку, встановлених кредитним договором (а. с. 10-14). В забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 07 липня 2006 року було укладено договір іпотеки №МКD0GA00000008 (а. с. 16-23). Відповідач зобов'язання перед позивачем не виконувала, у зв'язку з чим рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 21 лютого 2012 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково, звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме житловий будинок, загальною площею 75, 80 кв. м., житловою площею 41, 20 кв. м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки (а. с. 24-28).

Після прийняття рішення про звернення стягнення на передану в іпотеку квартиру на адресу відповідачів позивачем 14 березня 2014 року за вихідним номером №30.1.0.0/2- 447 направлялася письмова вимога про виселення, проте відповідачі добровільно помешкання не звільнили (а. с. 29-30).

Відповідно до ч. 4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і порядку, передбачених законом.

У ч. 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Порядок виселення мешканців з будинку, який є предметом іпотеки передбачений ч. 2 і 3 ст.40 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якого після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк, добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що вимоги зазначені у ч. 3 ст. 109 ЖК України та частинах 2 та 3 ст.40 Закону України «Про іпотеку» позивачем виконані.

03 червня 2014 року прийнятий Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», який набув чинності 07 червня 2014 року. Даний закон розповсюджує свою дію на правовідносини, які склались між сторонами даного спору, позаяк звернення стягнення на предмет іпотеки є підставою для виселення всіх мешканців, як це передбачено ст. 40 Закону України «Про іпотеку».

Пунктом 1 частини 1 даного Закону передбачено, що протягом дії цього Закону: не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови: що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Як встановлено в судовому засіданні належними доказами, відповідачу надано споживчий кредит в іноземній валюті, при цьому загальна площа спірного будинку становить 75.80 кв. м (житлова 41.20 кв. м). Згідно відомостей по обліку адресно-довідкової картотеки Іршавського РС ГУ ДМС України в Закарпатській області відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою : АДРЕСА_1 (а. с. 46), і відповідно це є єдиним місцем їх проживання, доказів про наявність іншого нерухомого майна у відповідачів суду не представлено.

Вказаний закон від 03 червня 2014 року підлягає застосуванню незалежно від того, на якому етапі заходиться виконання рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 21 лютого 2012 року, яким звернено стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору, а отже, протягом дії цього Закону накладено тимчасовий мораторій на примусове виконання таких рішень і на стадії виконавчого провадження.

Вимога про виселення є похідною від вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки та ґрунтується на нормах матеріального права, однак, є передчасною з огляду на дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», який є самостійною підставою для відмови а задоволенні позову, незважаючи на його обґрунтованість, а тому в позові слід відмовити.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд на підставі ст.88 ЦПК України не стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 208, 209, 212-218, 224-226 ЦПК України, ст. 40 Закону України «Про іпотеку», ч. 4 ст. 9 Житлового кодексу України, Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» , суд

Р І Ш И В:

В позові Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виселення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Закарпатської області через Іршавський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Головуюча суддя: Сойма М. М.