Постанова № 40343380, 02.09.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2014 р. Справа№ 910/1094/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Баранця О.М.

Синиці О.Ф.

Від позивача - Бех О.А. ( довіреність №313 від 27.01.2014р.);

Баран М.Ф. ( довір. №311 від 27.01.2014р.);

Від відповідача - Косань В.Л. - директор;

Желінський В.М. (довіреність б/н від 01.08.2014р.);

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПА "Компані"

на рішення господарського суду міста Києва від 24.06.2014 року

у справі № 910/1094/14 (суддя Морозов С.М.)

за позовом Концерну "Військторгсервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПА "Компані"

про розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.06.14р. у справі №910/1094/14 позовні вимоги задоволено. Розірвано укладений 25 липня 2005 року між Концерном "Військторгсервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерінвестгруп" договір №140/5/877 про спільну діяльність (простого товариства). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерінвестгруп" на користь Концерну "Військторгсервіс" судовий збір в розмірі 1 218,00 грн.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що порушення відповідачем умов договору щодо неперерахування останнім частини прибутку позивачу, передачі площ в оренду третім особам без попереднього погодження цього з позивачем, неперерахуванням податків та зборів до державного бюджету у зв'язку з укладенням договору оренди №1/04/13 від 01.04.2013р. є істотним в розумінні ст. 651 ЦК України.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2014 р. та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що претензію, видану з порушенням порядку досудового врегулювання спору, а також у якій відсутні посилання на докази доведення вини відповідача, не можна вважати належним доказом тверджень позивача, оскільки у претензії та у додатку до неї відсутні докази, що підтверджують обставини, на підставі яких пред'явлено претензію - акти звіряння розрахунків, виписки з банківських рахунків та інші докази, що підтверджують порушення відповідачем зобов'язань за договором. Претензію видану з порушенням порядку досудового врегулювання спору, а також у якій відсутні посилання на докази доведення вини відповідача, не можна вважати належним доказом тверджень позивача в розумінні ст.34 ГПК України щодо належності і допустимості доказів.

Лист від 25.10.2013р. №10/1731/1 яким позивач повідомляє про односторонню відмову від договору виданий з порушенням порядку досудового врегулювання спору та є лише доказом безпідставної односторонньої відмови позивача від договору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.07.2014р. розгляд апеляційної скарги призначено на 05.08.2014р.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерінвестгруп" 05.08.2014р., розгляд апеляційної скарги відкладено на 18.08.2014р.

18.08.2014р. в судове засідання апеляційного господарського суду не з'явився представник Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерінвестгруп", у зв'язку з чим розгляд апеляційної скарги відкладено на 26.08.2014р.

26.08.2014р. в судовому засіданні оголошено перерву до 02.09.2014р.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила.

Між Головним управлінням торгівлі Тилу Міністерства оборони України (сторона-1 за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівський гарнізон" (сторона-2 за договором) 25 липня 2005р. укладено договір №140/5/877 про спільну діяльність (простого товариства), відповідно до розділу 1 якого сторони за договором зобов'язались шляхом об'єднання своїх зусиль та майна, що використовується у спільній діяльності, спільно діяти без створення юридичної особи в сфері організації виробничої та торгівельної діяльності, надання послуг у тому числі з перевалки, збереження майна (вантажів, товарів тощо), стоянки та збереження автотранспорту, надання майна в найм, а також здійснення інших видів діяльності не заборонених чинним законодавством для досягнення наступних спільних господарських цілей: отримання доходу (прибутку) з метою його використання на розвиток виробництва, підтримки у належному стані основних засобів, що спільно використовуються, а також використання частини прибутку на задоволення соціальних потреб трудових колективів сторін договору.

Відповідно до розділу 2 договору, для швидкого досягнення цілей за даним договором сторони зобов'язуються: обмінюватися наявною у їхньому розпорядженні інформацією з аспектів взаємного інтересу; у випадку необхідності здійснювати взаємне кредитування та фінансування на безвідсотковій та безоплатній основі у відповідності до угод, що укладаються; виконувати спільні замовлення та замовлення один одного з предмету сумісної діяльності на пріоритетній та пільговій основі.

Розділом 3 договору встановлено обов'язки Головного управлінням торгівлі Тилу Міністерства оборони України, а саме, зокрема:

- після підписання договору передати ТОВ "Старокостянтинівський гарнізон" за актом прийому-передачі нежитлові приміщення, які розташовані у м. Старокостянтинів (надалі - Об'єкти);

- у термін дії договору не відчужувати та не передавати будь-яким іншим порядком третім особам правоволодіння, або управління майном, яке передано у спільну діяльність стороні-2 за Договором;

- надавати Товариству з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівський гарнізон" відомості стосовно витрат, понесених ГУ Тилу МО України в межах здійснення спільної діяльності;

- передати стороні-2 права та обов'язки, які визначені у діючих на дату підписання цього договору договорах стосовно переданню у спільну діяльність майна, що були підписані балансоутримувачем чи іншими наділеними ним правом особами.

Розділом 5 договору встановлено обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівський гарнізон" , а саме, зокрема:

- після підписання договору прийняти від сторони-1 за актом прийому-передачі не житлові приміщення об'єктів, які розташовані у м. Старокостянтинів;

- вести бухгалтерський облік спільної діяльності з відображенням його доходів та видатків у окремому балансі;

- прийняти від сторони-1 права та обов'язки, які визначені у діючих на дату підписання цього договору договорах стосовно переданого в спільну діяльність майна, що були підписані балансоутримувачем чи іншими наділеними ним таким правом особами.

Спільним майном за даним договором є майно і майнові права сторони-1 залишкова балансова вартість якого становить 948 916,55 грн., а також грошові кошти, майно, трудова участь, майнові права, залучені інвестиції, професійні та інші знання, навички й уміння, ділова репутація ділові зв'язки, підприємницька ініціатива та інші права, що належать стороні-2, що сторонами оцінено в 189783,31 грн. також майно, створене або придбане сторонами в результаті сумісної діяльності. (п. 8.1. договору).

Відповідно до п. 9.1. договору усі доходи, що отримуються за даним договором у результаті сумісної діяльності використовуються в першу чергу на відшкодування матеріальних витрат.

Прибуток, згідно з п. 9.2. договору, що отримується сторонами від сумісної діяльності, підлягає розподілу у відношенні, пропорційно внескам сторін: стороні-1 - 80%, стороні-2 - 20%.

Підбиття підсумків сумісної діяльності і розподіл прибутку між сторонами здійснюється на підставі окремого балансу, який складає сторона-2, впродовж 10 днів після дати встановленої для подання квартальної (річної) звітності. (п. 9.3. договору).

Фактичний розподіл прибутку здійснюється шляхом перерахування відповідної частки прибутку стороні-1 та утримання відповідної частки прибутку стороною-2. (п. 9.5. договору).

Відповідно до п. 11.1. договору, його укладено терміном на 5 років і його термін дії становить з моменту підписання до 24 липня 2010 року.

У випадку припинення дії даного Договору, після відшкодування сторонами у встановленому порядку боргів, повернення сторонам внесеного ними майна, кошти та майно, що залишились, розподіляються між сторонами у співвідношенні 80% на 20%. (п. 11.4. договору).

Пунктом 1 додаткової угоди від 01.03.2006р. до договору, сторони погодили, що у зв'язку з припиненням діяльності ГУТТ МО України (Головне управління торгівлі Тилу Міністерства оборони України), як юридичної особи, та його реорганізації шляхом приєднання до державного господарського об'єднання "Концерн "Військторгсервіс", який є правонаступником усіх майнових прав та обов'язків зазначеного управління, усі права та обов'язки за договором, які виконувало ГУТТ МО України, переходять до його правонаступника - Державного господарського об'єднання "Концерн "Військторгсервіс".

Пунктом 2.1. додаткової угоди від 01.03.2006р. до договору сторони домовились у тексті договору замінити Головне управління торгівлі Тилу Міністерства оборони України на Державне господарське об'єднання "Концерн "Військторгсервіс" у всіх відмінках.

Відповідно до п. 1. Угоди від 23.06.2006р. про внесення змін та доповнень до договору сторони дійшли до взаємної згоди продовжити правовідносини, що визначені договором.

Пунктами 3.1., 3.2., 3.3 Угоди від 23.06.2006р. сторони домовились: у пункті 8.1. договору слова та цифри " 948916,55 грн." замінити на "1 079 965,14 грн.", а слова та цифри "189783,31 грн." замінити на "194 393,73 грн."; у пункті 9.2. Договору цифру "80" замінити на цифру "82", а цифру "20" замінити на цифру "18"; у пункті 11.4. договору цифру "80" замінити на цифру " 82", а цифру "20" замінити на цифру "18".

Відповідно до п. 1. Угоди від 27.02.2007р. про внесення змін та доповнень до договору (надалі - Угода від 27.02.2007р.) сторони дійшли до взаємної згоди продовжити правовідносини, що визначені договором.

Пунктом 3.1. Угоди від 27.02.2007р. сторони домовились п. 8.1. договору викласти у такій редакції: "Спільним майном за даним договором є майно і майнові права сторони-1" вартість згідно незалежної експертної оцінки якого становить 5616179,00 грн., а також грошові кошти, майно трудова участь, майнові права, залучені інвестиції, професійні та інші знання, навички та вміння, ділова репутація, ділові зв'язки, підприємницька ініціатива та інші права, що належать стороні-2, що сторонами оцінено в розмірі 1010912,22 грн., а також майно, створене або придбане сторонами в результаті сумісної діяльності."

Відповідно до п.1 Угоди від 30.08.2007р. про внесення змін та доповнень до договору сторони дійшли до взаємної згоди продовжити правовідносини, що визначені договором.

Пунктами 3.1., 3.2. Угоди від 30.08.2007р. сторони домовились: у пункті 9.2. договору цифру " 82" замінити на цифру "90", а цифру "18" замінити на цифру "10"; у пункті 11.4. договору цифру "82" замінити на цифру "90", а цифру "18" замінити на цифру "10".

Відповідно до п. 1. Угоди від 30.10.2009р. про внесення змін та доповнень до договору сторони дійшли до взаємної згоди продовжити правовідносини, що визначені договором.

Пунктом 1. Угоди від 30.10.2009р. сторони виклали п. 11.1 договору в наступній редакції: "Договір є укладеним з моменту його підписання сторонами і його термін дії становить з дати підписання і діє до 24 липня 2020 року включно."

01.04.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівський гарнізон", Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерінвестгруп" та Концерном «Військторгсервіс» була укладена Додаткова угода.

Пунктом 1 Додаткової угоди від 01.04.2011р. про внесення змін до договору, визначено, що у зв'язку із припиненням зобов'язань стороною-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівський гарнізон" за договором, усі права та обов'язки за договором, які виконувала сторона-1, переходять до правонаступника сторони-1 за договором - сторони-2 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерінвестгруп" , окрім наявної та несплаченої кредиторської заборгованості за договором.

Пунктом 2. Додаткової угоди від 01.04.2011р. сторони домовились у тексті договору замінити найменування сторони-1 на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерінвестгруп" (сторона-2) у всіх відмінках.

В процесі розгляд справи місцевим господарським судом , відповідачем надавалась до матеріалів справи копія додаткової угоди від 26.04.2011р. про внесення змін та доповнень до договору, а в процесі розгляду справи апеляційним господарським судом ТОВ "ДПА Компані" надало оригінал додаткової угоди від 26.04.2011р. про внесення змін та доповнень до Договору від 25.07.2005р. №140/5/877, укладену між Концерном «Військторгсервіс» (сторона 1) Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерінвестгруп» (сторона 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДПА Компані» (сторона 3), якою погодили, що п.1 «У тексті договору назву сторони 2 «Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерінвестгруп» замінити на назву Товариство з обмеженою відповідальністю «ДПА Компані».

Пунктом 5 додаткової угоди від 26.04.2011р., передбачено, що усі інші умови договору залишаються без змін, а п. 7 про те, що починаючи з 01 квітня 2013р. сторона 1 (Концерн «Військторгсервіс») та сторона 3 (Товариство з обмеженою відповідальністю «ДПА Компані») підтверджують свої зобов'язання за договором, а сторона 2 (Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерінвестгруп») підтверджує перехід своїх прав та обов'язків по договору до сторони 3 (Товариство з обмеженою відповідальністю «ДПА Компані»).

Тобто, на день звернення з позовом до місцевого господарського суду, 27.01.2014р. ( згідно відмітки на першій сторінці позовної заяви), діяли умови Додаткової угоди від 26.04.2011р. про внесення змін та доповнень до договору від 25.07.2005р. №140/5/877, зокрема щодо виконання своїх зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю «ДПА Компані» за договором від 25.07.2005р. №140/5/877 (із наступними змінами), як правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерінвестгруп»

Звертаючись з позовом до місцевого господарського суду позивач зазначає про те, що протягом останніх років відповідач істотно порушував умови договору, допускаючи неперерахування позивачу частки прибутку в розмірі 90% від фактичного прибутку, у зв'яжу з чим 11.09.2013р. позивачем направлено відповідачу претензію (про усунення порушень) №10/1360/1, відповідно до якої, позивач просив терміново надати до Концерну "Військторгсервіс" звітність за результатами сумісної діяльності за останні роки та перерахувати суму прибутку у відповідності до її розподілу між сторонами.

Листом №10/1731/1 від 25.10.2013р. позивач повідомив відповідача, що у зв'язку з невиконанням останнім умов договору та користуючись своїм правом достроково розірвати договір згідно п. 11.3., попередньо повідомивши другу сторону за 30 днів, позивач просив вважати договір розірваним з 28.11.2013р.

Відповідно до ч. 1 ст. 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить закону.

За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети. (ст. 1132 Цивільного кодексу України).

Прибуток, одержаний учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів у спільне майно, якщо інше не встановлено договором простого товариства або іншою домовленістю учасників. Умова про позбавлення або відмову учасника від права на частину прибутку є нікчемною. (ст. 1139 Цивільного кодексу України).

З урахуванням вказаної норми та умов укладеного між сторонами договору, відповідач повинен фактично розподілити прибуток у співвідношенні 90% - позивачу, 10% - відповідачу, і перерахувати відповідну частку прибутку Концерну "Військторгсервіс" та утримати власну відповідну частку прибутку.

Хмельницькою прокуратурою з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері проведено перевірку, якою встановлено, що приміщення, які знаходяться у власності Держави в особі Міністерства оборони України на праві господарського відання в Концерні "Військторгсервіс", а саме: автогаражі (вул. Попова, 73-б); комбінат побутового обслуговування (вул. Миру, 1/3); будівля будинку водія (вул. Попова, 73-б); господарський склад (вул. Попова, 73-б); приміщення кафе "Орбіта" (вул. Миру, 1/3); продовольчий магазин (вул. Софіївська, 11); овоческлад (вул. Попова, 73-б); промисловий склад (вул. Попова, 73-б); прохідна (вул. Попова, 73-б); столярна майстерня (вул. Попова, 73-б); торговий центр (вул. Ессенська, 2); перебувають у володінні орендаря ТОВ "Старокостянтинівський гарнізонторг" на підставі договору оренди №1/04/13 від 01.04.2013р.

Згідно п.5.1. цього договору (копія договору оренди міститься в матеріалах справи) за користування майном орендар щомісяця сплачує оренду плату в розмірі 14 127,00 грн., а також, згідно п. 5.2. цього договору, компенсує загально експлуатаційні витрати, які щомісяця становлять 21 704,00 грн.

Окрім того, в подальшому орендар (ТОВ "Старокостянтинівський гарнізонторг") передав дане майно в суборенду відповідно до договору суборенди №58 від 01.01.2013р. та Договору суборенди №26 від 01.11.2011р. (копії договорів в справі).

Слідчим відділом Старокостянтинівського РВУ МВС України в Хмельницькій області відкрито кримінальне провадження №12014240220000037 з правовою кваліфікацією правопорушення за ст. 356 КК України за фактом самоправства службових осіб ТОВ "Старокостянтинівський гарнізонторг", які в період з липня 2005 року по цей час самовільно, усупереч установленому законодавством порядку, незаконно, без будь-яких документів, що посвідчують право власності, використовували приміщення Концерну за адресами: Хмельницька область, м. Старокостянтинів, вул. Миру 1/3, вул. Попова 73-б, вул. Есенська 2. Зазначені обставини викладені в листі МВС України №886/3р від 16.01.2014р. (копія міститься в справі).

Зазначеним підтверджується отримання ТОВ "Старокостянтинівський гарнізонторг" прибутку за договором у зв'язку з укладенням договору оренди №1/04/13 від 01.04.2013р.

Окрім того, відповідно до ч. 3 розділу 6 договору №140/5/877 від 25.07.2005р. про спільну діяльність ( простого товариства) сторона-2 має право за дозволом сторони-1 здавати тимчасово вільні площі у оренду третім особам.

Однак, як підтверджено матеріалами, та не спростовано відповідачем, приміщення Концерну передані третім особам у користування, згідно вказаних вище договорів оренди та суборенди, без погодження та дозволу такої передачі зі сторони позивача.

Крім того, відповідно до ч. 5 розділу 5 договору, відповідач зобов'язався сплачувати податки і збори встановлені діючим законодавством для підприємств, які ведуть спільну діяльністю.

Відповідно до листа Фінансового управління Виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради №1496-04/213 від 11.11.2013р., Концерном допущено податковий борг до бюджету міста в сумі 43 825,78 грн. по сплаті земельного податку.

Згідно з п. 11.3. договору №140/5/877 від 25.07.2005р. сторони передбачили право на дострокове розірвання даного договору по мотивах зміни економічної ситуації у країні, безперспективності та недоцільності введення спільного господарювання, а також у випадку неможливості здійснення своєї діяльності на принципах самоокупності та самофінансування. У цьому випадку кожна із сторін зобов'язана повідомити другу сторону за 30 днів. Взаємовідносини сторін припиняються шляхом складання окремої угоди або акту про розірвання договору.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджується виявлення позивачем порушень з боку відповідача істотних умов договору.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що порушення відповідачем умов договору щодо неперерахування останнім частини прибутку позивачу, передачі площ в оренду третім особам без попереднього погодження про це з позивачем, неперахуванням податків та зборів до державного бюджету у зв'язку з укладенням Договору оренди №1/04/13 від 01.04.2013р., відсутність відомостей проведення бухгалтерського обліку спільної діяльності з відображенням його доходів та видатків в окремому балансі на підставі якого розподіляється прибуток між сторонами, є істотним в розумінні ст. 651 ЦК України, а доводи ТОВ «ДПА Компані» в апеляційній скарзі про те, що суд не здійснив юридичну оцінку відсутності доведеного причинного зв'язку між фактом допущення позивачем власного податкового боргу та зобов'язаннями відповідача за договором, не врахував відсутність у справі доведених встановленим порядком доказів порушення відповідачем податкового законодавства при виконанні зобов'язань за договором, не спростовують законних та обґрунтованих висновків місцевого господарського суду про наявність фактичних та правових підстав для розірвання спірного договору, однак по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПА Компані», як правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерінвестгруп», яке, згідно п. 7 додаткової угоди від 26.04.2011р. про внесення змін та доповнень до Договору від 25.07.2005р. №140/5/877 підтверджує перехід своїх прав та обов'язків по договору до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПА Компані».

Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Рішення господарського суду в такому випадку є юридичним фактом, з яким пов'язується настання правових наслідків, визначених статтею 653 ЦК України, про що також вказується в п.2.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р..

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва підлягає зміні.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПА "Компані" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2014р. у справі № 910/1094/14 змінити. Резолютивну частину рішення викласти у наступній редакції:

"Позовні вимоги задовольнити. Розірвати укладений 25 липня 2005 року між Концерном "Військторгсервіс" (код ЄДРПОУ 33689922, адреса: 03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28-а) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДПА "Компані" (код ЄДРПОУ 36039205, адреса: 03680, м. Київ, провулок Бородянський,3 ) договір №140/5/877 про спільну діяльність (простого товариства).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПА "Компані" (код ЄДРПОУ 36039205, адреса: 03680, м. Київ, провулок Бородянський,3 ) на користь Концерну "Військторгсервіс" (код ЄДРПОУ 33689922, адреса: 03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28-а) судовий збір в розмірі 1 218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень 00 копійок)".

3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1094/14.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 04.09.2014р.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді О.М. Баранець

О.Ф. Синиця