ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"26" серпня 2014 р.Справа № 916/2405/14
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства "ПЕРЕМОГА"
про стягнення 85853,32грн.
Суддя Гут С.Ф.
В судовому засіданні приймали участь:
Від позивача: ОСОБА_3, довіреність від 02.07.2014р.;
Від відповідача: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства "ПЕРЕМОГА" про стягнення заборгованості у розмірі 85853,32грн., а саме: основного боргу у розмірі 78080грн., та пені у розмірі 7773,32грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.06.14р. порушено провадження у справі №916/2405/14.
07.07.14р. від відповідача надійшла телеграма(вх.№14566/14 від 07.07.2014р.) згідно якої просить суд в зв'язку з хворобою представника перенести судове засідання призначене на 08.07.2014р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.07.14р. розгляд справи було відкладено, в порядку ст.77ГПК України.
08.07.14р. від позивача надійшло клопотання (вх.№17687/14 від 08.07.14р.) згідно якого просить суд залучити до матеріалів справи квитанцію від 18.06.14р.
Судом клопотання розглянуто та задоволено, та залучено надану квитанцію до матеріалів справи.
11.07.14р. від позивача надійшов супровідний лист(вх.№18126/14 від 11.07.14р.), згідно якого просить суд залучити до матеріалів справи довідку про рух грошових коштів від 10.07.14р.
Судом залучено до матеріалів справи довідку банку про рух грошових коштів.
21.07.2014р. Приватне сільськогосподарське підприємство "ПЕРЕМОГА", звернувся до господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою в порядку ст.60 ГПК України (вх.№2938/14 від 21.07.2014р.) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про збирання зернових культур комбайнами від 09.07.2013р. укладеного між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Приватним сільськогосподарським підприємством "ПЕРЕМОГА".
Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.07.14р. зустрічну позовну заяву Приватного сільськогосподарського підприємства "ПЕРЕМОГА" (вх.№2876/14 від 21.07.14р.) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання договору недійсним - повернуто без розгляду, в порядку п.4 ст. 63, ст.60 ГПК України.
За клопотанням відповідача, ухвалою господарського суду Одеської області від 22.07.14р. було продовжено строк вирішення спору до 04.09.14р., в порядку ст.69 ГПК України.
Відповідач проти позову заперечує, та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі, з підстав викладених у відзиві на позов(вх.№18908/14 від 21.07.14р.). Так в обгрунтування відзиву зазначає про те, що усі наведені вимоги позивач грунтує договором зі збирання зернових культур комбайнами від 09.07.2013р. та актами виконаних робіт від 15 та 25 липня 2013р. на суми 48000грн. та 126080грн. Відповідно до п.2.1. Договору площа збирання мала складати 450га, а вартість, згідно п.4.1. Договору, - 320грн. за 1 га. Таким чином, сума Договору складає 144000грн. Договір та акти з боку ПСП "ПЕРЕМОГА" підписано колишнім директором ОСОБА_4 Проте як він стверджує, то вказані документи він не підписував. Крім того, згідно п.12.4 Статуту ПСП "ПЕРЕМОГА": « Директор має право розпорядження майном Підприємства, укладання угод, контрактів на суму, що не перевищує 50000,0грн.», відповідно до п. п. 12.6.10 Статуту, до виключної компетенції Власника належить «затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує 50000,0грн.». Власник Договір не затверджував. Таким чином. укладання угоди на суму 144000грн. колишнім керівником ПСП "ПЕРЕМОГА" ОСОБА_4 без затвердження Власником є перевищенням посадових повноважень, та ОСОБА_4 не мав необхідних повноважень та обсягу дієздатності для укладання Договору від імені ПСП "ПЕРЕМОГА" на таких умовах. Крім того в актах виконаних робіт відсутні жодні посилання на те, що роботи виконувались за Договором. Сама форма актів виконаних робіт не відповідає встановленим формам. Так, в них написано, що вони складені комісією. Проте підписуються лише самим ПП ОСОБА_1 та керівником ПСП "ПЕРЕМОГА". В актах не вказано на яких саме полях ніби виконані роботи, коли виконані, у акті від 15 липня не вказано які саме зернові збирались, на якій техніці і т.і. Таким чином, самі акти більш нагадують боргові розписки з виплати коштів, аніж акти приймання-передачі виконаних робіт. У Договорі відсутня ціна ( сума)договору. Таким чином, Договір, крім того, що він є недійсним, є також і неукладеним.
26.08.14р. від позивача надійшли заперечення на відзив(вх.№22220/14 від 26.08.14р.), згідно яких не погоджується із запереченнями відповідача, та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Так зазначає, що у даному випадку, від імені юридичної особи договір про збирання зернових культур від 09.07.2013р. підписав директор ОСОБА_4, діючий на підставі статуту підприємства. Статутом підприємства директор наділений правом без довіреності підписувати господарські договори. Не погоджується зі ствердженням відповідача про недійсність договору, а щодо обмеження права директора на укладання договорів, про яке стверджує представник відповідача, то вирішуючи спір, необхідно виходити з того, що частина 4 Статті 65 ЦК «Управління підприємством» зазначає про те, що «Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.».
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
09.07.2013р. між Приватним сільськогосподарським підприємством "ПЕРЕМОГА"(Замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1(Підрядник) було укладено договір зі збирання зернових культур комбайнами, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати у відповідності з умовами даного договору роботу, а Замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх.
Відповідно до п. 2.1. договору, збирання сільськогосподарської площі зернових культур у кількості 450га в строк з 10.07.2013р. по 10.08.2013р. Строк виконання робіт може бути продовжений у зв'язку з погодними умовами та додатковим погодженням сторін.
Згідно п. 3.2. договору, Підрядник зобов'язаний виконати обумовлені в даному договорі роботи зернозбиральним комбайном СLААS LЕХION 480 в повному обсязі з дотриманням якісних показників згідно технічних показників; а також здати Замовнику виконані роботи з оформленням акту виконаних робіт.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що розрахунок проводиться як у грошовій формі, так і сільгосппродукцією. Оплата проводиться з розрахунку за кожний зібраний гектар 320грн.
У відповідності з п.5.1., 5.2. договору, оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника або готівковим розрахунком на підставі виставлених рахунків. Заключний розрахунок проводиться на протязі 10 календарних днів від дати підписання акту виконаних робіт.
Згідно п.6.2 договору, за прострочку оплати виконаних робіт, у відповідності з п. 5.1. Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі 0,1 % від несплаченої суми за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 8.1. договору, договір вступає в силу з моменту підписання його обома сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
На виконання умов договору, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в повному обсязі виконано зобов'язання за договором : комбайном СLААS LЕХION 480 для відповідача ПСП "ПЕРЕМОГА" було зібрано врожай на площі 420га та додатково ще 124га зернових культур.
Виконані роботи сторони за договором оформили актами виконаних робіт, а саме: від 15.07.2013р. на суму 48000грн., та від 25 липня 2013р. на суму 126080грн., на загальну суму 174080грн.
В порушення умов договору, відповідач не виконав зобов'язання за договором в частині строку і об'єму розрахунку і розрахувався частково протягом року невеликими сумами на суму 96000грн., а саме: 09.07.2013р. -16000грн.; 15.10.2013р.- 50000грн.; 18.10.2013р.- 10000грн.; 08.11.2013р.- 10000грн.; 28.01.2014р. -10000грн.
Неоплаченими залишились роботи на суму 78080грн.
Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо оплати заборгованості за виконані та прийняті роботи, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованості у розмірі 85853,32грн., а саме: основний борг у розмірі 78080гн., та пеню у розмірі 7773,32грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до п.п.1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно п.п.1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Укладений договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України (ст.ст.11, 202, 509 Цивільного кодексу України), і згідно ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст.629 цього ж Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Так, судом встановлено наявність виконання позивачем підрядних робіт, порушення відповідачем умов договору підряду щодо оплати вартості виконаних та прийнятих робіт, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 78080грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 7773,32грн., а саме: згідно акту виконаних робіт від 15.07.2013р. пеня у розмірі 956грн. 16коп.; згідно акту виконаних робіт від 25.07.2013р. пеня у розмірі 6817грн. 16коп.
Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.
Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).
Нараз, наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений неналежним чином. З цих підстав судом було самостійно розраховано пеню та визначено її розмір, а тому пеня підлягає задоволенню в сумі 7756,19грн., а саме: згідно акту виконаних робіт від 15.07.2013р. пеня складає 949грн. 48коп.; згідно акту виконаних робіт від 25.07.2013р. пеня складає 6806,71грн.
Доводи відповідача викладені у відзиві на позов до уваги судом не приймаються, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Враховуючи вищезазначені обставини справи, позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відповідача Приватного сільськогосподарського підприємства "ПЕРЕМОГА" підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 78080грн., та пені у розмірі 7756,19грн.
Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог на суму 1826,64грн.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "ПЕРЕМОГА" (66127, Одеська область, Балтський район, с.Лесничовка, код ЄДРПОУ 05530792, р/р 26002100103213 в ПАТ "ФІНБАНК", м.Одеса, МФО 328685) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (74105, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в «Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805) основний борг у розмірі 78080(сімдесят вісім тисяч вісімдесят)грн., пеню у розмірі 7756(сім тисяч сімсот п'ятдесят шість)грн.19коп., витрати по сплаті судового збору на суму 1826(одну тисячу вісімсот двадцять шість)грн.64коп.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.
Повний текст рішення складено 01.09.2014р.
Суддя С.Ф. Гут
Судове рішення № 40343303, Господарський суд Одеської області було прийнято 26.08.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 916/2405/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: