Постанова № 40342893, 22.08.2014, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/2707/14-а

Провадження № 2-а/242/170/14

ПОСТАНОВА

іменем України

22 серпня 2014 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., за участю представника позивача Кавунової О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Селидове справу за адміністративним позовом Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення занадто отриманих коштів допомоги на дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів,-

встановив:

УПСЗН Селидівської міської ради звернулося до суду із позовом, в якому зазначило, що 25.10.2013 р. до УСЗН звернулася відповідачка за призначенням тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів. При зверненні 25.10.2013 р. відповідач надала довідку № 1/317 від 24.10.2013 р., видану відділом державної виконавчої служби Новогродівського міського управління юстиції про те, що згідно виконавчого листа № 2/543/1567/12 від 01.11.2012 р., виданого Селидівським міським судом вона за період з 01.04.2013 р. по 30.09.2013 р. аліменти на утримання дітей не отримувала. На підставі наданої інформації відповідачеві була призначена тимчасова допомога на дитину в розмірі 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, яку вона отримала за період з 01.10.2013 р. по 31.03.2014 р. в загальній сумі 6889,60 грн. При наступному зверненні 03.04.2014 р. відповідачка надала аналогічну довідку і на підставі наданої інформації їй була призначена тимчасова допомога на дитину. 09.07.2014 р. до УСЗН надійшов лист з відділу державної виконавчої служби Новогродівського міського управління юстиції від 08.07.2014 р. № 317-1/162 про те, що після тривалого пошуку боржника останнім було надано копії поштових чеків на переказ грошових сум у рахунок сплати аліментів за період з травня 2013 р. по червень 2014 р. Відповідачка добровільно занадто отримані кошти не повернула, тому просило стягнути з ОСОБА_2 на користь УСЗН переплачену суму тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів в розмірі 6889,60 грн. за період з 01.10.2013 р. по 31.07.2014 р.

У судовому засідання представник позивача позовну заяву підтримав повністю та дав суду пояснення, які повністю відповідають позову.

Відповідачка у судове зсідання не з'явилася, про день слухання справи повідомлялася належним чином.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та наявні письмові докази, приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки (а.с.4-6а, 8-9), відповідачці за її заявою на підставі наданої довідки у період з 01.10.2013 р. по 31.07.2014 р. було призначено допомогу дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме. Виплата допомоги була припинена згідно рішення № 72 від 10.07.2014 р. на підставі заяви відповідачки, оскільки відповідачка у період з травня 2013 р. по червень 2014 р. отримувала аліменти від боржника (а.с.7,10).

Проте в судовому засіданні не встановлено підстав задоволення позову саме з відповідача. Не надано суду доказів, що саме в результаті дій відповідача (може і протиправних) виникла переплата. Оскільки таке могло трапитись і через не добросовісне нарахування коштів УСЗН чи через дії ВДВС щодо стягнення. В такому разі також необхідно дати юридичну оцінку таким діям (також, може, протиправним).

Тому для вирішення спору необхідно встановити, чиї та які саме дії потягли переплату, з якою метою вони були вчинені та з яким умислом. Чи не є в таких діях складу правопорушення.

Але зазначені обставини не можливо встановити в порядку цивільного судочинства.

Суд зауважує, що інтереси дитини повинні мати вирішальне значення. А тому, вважає, що позов не обґрунтований та не підлягає задоволенню, оскільки згідно ст..71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст..72 КАС України. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Так УСЗН Селидівської міської ради звертається до суду із позовом, але належних та допустимих доказів на підтвердження порушення з боку відповідачки не надає. Також відсутня копія рішення про стягнення з боржника аліментів, а тому у суд приходить до висновку, що виплата аліментів боржником проводилася нерегулярно, що й спонукало відповідачку звернутися за призначенням допомоги, а часткова та нерегулярна сплата батьком заборгованості з аліментів не може позбавити дитину та матір соціального захисту держави.

Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Постановив:

Відмовити у задоволенні позову Управління соціального захисту населення Селидівської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення занадто отриманих коштів допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду Донецької області через Селидівський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Суддя