Рішення № 40342871, 04.09.2014, Селидівський міський суд Донецької області

Справа №242/1547/14-ц

Провадження №2/242/569/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2014 року Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Ясинського О.В., при секретарі Дурової Н.Г., за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Корнелюк Г. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 приміщення Селидівського міського суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Селидіввугілля» про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2014 р. позивач звернулась до суду з позовом до ДП «Селидіввугілля» про відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування своїх позовних вимог, ОСОБА_1 зазначила, що 16.04.2005 року на ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля», стався нещасний випадок з її чоловіком ОСОБА_3, внаслідок якого чоловік загинув.

Внаслідок передчасної смерті чоловіка вона перенесла найтяжку моральну та фізичну травму, яка має тривалий вплив та відчувається в повсякденному існуванні.

Просить суд визнати факт її моральних страждань у зв'язку з нещасним випадком, що відбувся та стягнути з відповідача у рахунок відшкодування моральної шкоди на її користь 50000 грн. та судові витрати покласти на відповідача.

У судовому засіданні позивача підтримала позов.

Представник відповідача - ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта «Росія» у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову. Надала суду письмові заперечення, в яких зазначила, що позивачем не доведено факт заподіяння їй моральних страждань. Крім того, чоловік позивача був застрахованою особою і тому стягнення моральної шкоди регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та повинно проводитися Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Просить суд ухвалити рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, судом встановлено наступне.

Згідно копії свідоцтва про шлюб НОМЕР_1, виданого 26.07.1975 року відділом реєстрації актів цивільного стану м. Селидове Донецької області, ОСОБА_3 є чоловіком позивача, актовий запис № 124.

Актом спеціального розслідування нещасного випадку від 27.04.2005 року, що стався 16.04.2005 року на ВП «Шахта «Росія» ДП «Селидіввугілля» встановлено, що 16.04.2005 року у третю помічник начальника дільниці ПР-3 Чебоненко С.А. видав наряд робітникам дільниці ПР-3 у складі гірничого майстра ОСОБА_3 та прохідників: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 на проведення робіт з буріння шпуру та зачистки виробки. В 23 год. 55 хв., під час буріння випереджуючого шпуру, трапилося несподіване обвалення порід покривлі, у результаті чого робітники дільниці: ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 потрапили під завал.

Таким чином, судом встановлено, що чоловік позивача під час виконання трудових обов,язків у відповідача отримав травму, від якої помер.

При вирішенні питання про право ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім,єю.

Пленум Верховного Суду України в постанові від 31 березня 1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" зазначив, що під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Суд знаходить неспроможними заперечення представника відповідача на те, що Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не передбачено відшкодування моральної шкоди, оскільки, як зазначено у Постанові Верховного Суду України по справі № 6-123 цс12 від 24.10.2012 року, дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності та господарювання, у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, а тому цей закон не регулює правовідносини щодо відшкодування моральної шкоди членам сім'ї працівника, завданої його загибеллю в результаті професійного захворювання, отриманого на виробництві, і такі відносини регулюються ст.ст. 1167, 1168 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 214 ЦПК України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов,язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 335 ЦПК України.

На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про відшкодування моральної шкоди обґрунтована і підлягає задоволенню.

Викладене є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди відповідачем.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер та обсяг душевних страждань ОСОБА_1, їх тривалий характер, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках, які вона зазнала у зв'язку з втратою чоловіка.

Таким чином, з урахуванням вимог п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", суд вважає, що розмір моральної шкоди у сумі 15000 грн., який повинен бути стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 є достатнім для відшкодування завданої їй моральної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог позивача необхідно відмовити у зв,язку з їх необґрунтованістю.

На підставі п. 2 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров,я, а також смертю фізичної особи.

Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

У зв,язку з вищевикладеним, суд вважає необхідним судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 23, 1167, 1168 ЦК України, ст.ст. 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ДП «Селидіввугілля» про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ДП «Селидіввугілля» на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 15000 (п'ятнадцять тисяч) гривень.

У решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з ДП «Селидіввугілля» судовий збір у розмірі 121 (сто двадцять одна) грн. 80 коп. на користь держави на р/р 31215206700070, ЄДРПОУ 37791274, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22030001, код за ЄДРПОУ суду 02895751, символ звітності банку 206 в ГУ ДКСУ в Донецькій області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя