Вирок № 40341754, 16.07.2014, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/7180/14-к

пр. № 1-кп/759/314/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2014 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Ясельського А.М.,

при секретарі Годинській К.Л.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Рудика К.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 42013110080000078 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.02.2013 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Придністрянське

Ямпільського району Вінницької області,

українця, громадянина України, одруженого,

освіта вища, має на утриманні двох малолітніх

дітей, не працюючого, зареєстрованого та

проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

раніше не судимого, -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 365, ч.2 ст. 127, ч.4 ст. 358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, відповідно до наказу ГУМВС України в м. Києві від 10.11.2009 року № 1058 о/с працював на посаді начальника сектору розкриття злочинів проти особи відділу карного розшуку Святошинського районного управління ГУМВС України в місті Києві та мав спеціальне звання старший лейтенант міліції. Будучи службовою особою, яка постійно здійснює функції представника влади, наділеною правом у межах своєї компетенції пред'являти вимоги та приймати рішення, обов'язкові для виконання фізичними і юридичними особами незалежно від їх відомчої належності чи підлеглості, діючи за попередньою змовою групою, вчинив перевищення влади, що супроводжувалося насильством, та катування, а також вчинив використання завідомо підробленого документа за наступних обставин.

Так, статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Стаття 28 Конституції України передбачає, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському, або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань.

Відповідно до ст. 5 цього Закону міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності із Законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Міліція поважає гідність особи і виявляє до неї гуманне ставлення.

Відповідно до ст. 12 цього Закону міліція має право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбачених цим Законом. Застосуванню сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обставини. Без попередження фізична сила, спеціальні засоби і зброя можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров'ю громадян чи працівників міліції.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23.12.1993 органи внутрішніх справ віднесено до правоохоронних органів.

Таким чином, ОСОБА_1 мав владні повноваження та був працівником правоохоронного органу.

20.09.2011 року ОСОБА_2 був доставлений до 2-го територіального відділу міліції Святошинського РУ ГУМВС України в місті Києві, де він був затриманий в порядку ст. 263 КУпАП та відносно нього складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44 КУпАП.

У подальшому 21.09.2011 року, приблизно о 05 годині ранку, ОСОБА_2 доставлено до чергової частини Святошинського РУ ГУМВС України в місті Києві за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, 109, та поміщено до кімнати затриманих вказаного райуправління.

Цього ж дня, приблизно в 09 годині 50 хвилин, за усною вказівкою начальника сектору розкриття злочинів проти особи відділу карного розшуку Святошинського районного управління ОСОБА_1, ОСОБА_2 був переведений до службового кабінету № 209, розташованого у цьому ж приміщені за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, 109.

Під час перебування в службовому кабінеті № 209, 21.09.2011 року, у період часу приблизно з 10 годин 00 хвилин до 17 години 55 хвилин, начальник сектору розкриття злочинів проти особи відділу карного розшуку Святошинського районного управління ОСОБА_1 та особи, справа відносно яких виділена в окреме провадження, діючи з прямим умислом за попередньою змовою групою осіб, перевищуючи надану їм владу, з метою отримання відомостей про вчинене вбивство, всупереч вимог ст.ст. 3, 28 Конституції України, ст.ст. 1, 5, 12 Закону України «Про міліцію», застосували до затриманого ОСОБА_2 фізичне насильство, яке виразилось у нанесенні йому чисельних ударів руками та ногами у різні частини тіла. Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, вказані співробітники міліції також підвішували ОСОБА_2 на палицю з заведеними за спину руками, що заподіяло останньому сильного фізичного болю та у цьому положенні продовжували наносити йому чисельні удари руками та ногами у різні частини тіла.

Не досягнувши своєї мети щодо отримання відомостей про вчинене вбивство, ОСОБА_1 та особи, справа відносно яких виділена в окреме провадження ,поклали ОСОБА_2 на письмовий стіл, розташований у цьому ж кабінеті, та неодноразово прикладали розігріту праску на оголену спину останнього.

Після цього 21.09.2011 року, приблизно о 17 годині 55 хвилин, ОСОБА_2 повернуто до кімнати затриманих Святошинського РУ ГУМВС України в місті Києві.

Наступного дня, тобто 22.09.2011 року, приблизно о 12 годині, за усною вказівкою начальника сектора розкриття злочинів проти особи відділу карного розшуку Святошинського РУ ГУМВС України в місті Києві ОСОБА_1, ОСОБА_2 переведений до службового кабінету № 209, розташованого у цьому ж приміщені за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, 109.

У вказаному кабінеті 22.09.2011 року, у період часу приблизно з 12 по 14 годину, начальник сектору розкриття злочинів проти особи відділу карного розшуку Святошинського районного управління ОСОБА_1 та особа, справа відносно якого виділена в окреме провадження, перевищуючи надано їм владу, з метою отримання відомостей про вчинене вбивство, всупереч вимог ст.ст. 3, 28 Конституції України, ст.ст. 1, 5, 12 Закону України «Про міліцію», продовжили застосувати до затриманого ОСОБА_2 фізичне насильство, яке виразилось у нанесенні йому чисельних ударів руками та ногами у різні частини тіла.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 20.10.2011 року № 418/і ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді саден на передній поверхні правого колінного суглобу; на переднє-внутрішній поверхні правого колінного суглобу; на переднє-зовнішній поверхні лівого стегна у середній третині; синців на передній поверхні лівого стегна у середній третині, на фоні якого садно; у правій виличній ділянці; підшкірних гематом обох вушних раковин; опіків шкіри 1-2 ступеню на задній поверхні грудної клітини у правій підлопатковій ділянці, з переходом у поперекову ділянку справа; у поперековій ділянці справа. Дані тілесні ушкодження в сукупності відносяться до легкого тілесного ушкодження.

Крім того, 05.01.2014 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Шкода Октавіа», д.н.з. НОМЕР_1, був зупинений інспекторами ДПС СЗ ДПС ОП при МВС України на проїзній частині біля будинку № 168 по вул. Шевченка у с. Софіївська Борщагівка Київської області.

При перевірці документів ОСОБА_1, достовірно знаючи, що його оголошено у розшук, з метою уникнення затримання, діючи з прямим умислом, для підтвердження свого права керування автомобілем пред'явив інспекторам ДПС СЗ ДПС ОП при МВС України підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, яке містило вклеєну фотокартку ОСОБА_1

Відповідно до висновку експерта НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві від 20.01.2014 № 18/тдд дане посвідчення водія не відповідає аналогічним документам, що знаходяться в офіційному обігу на території України. Зображення лицевої та зворотної сторони посвідчення водія (крім серії, номеру, вихідних типографічних даних, персоніфікованих даних та друкованого тексту) нанесено плоским способом друку. Зображення серії, номеру, вихідних типографічних даних, персоніфікованих даних та друкованого тексту в посвідченні водія нанесено за допомогою копіювально-множильної техніки, струменевим способом. Ознак внесення змін до первинного змісту посвідчення водія серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, не виявлено.

Крім того, згідно даних інформаційно-пошукової системи УДАІ ГУМВС України в м. Києві посвідчення водія серії НОМЕР_2 категорії «В» від 28.10.2004 року видавалось на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 365, ч.2 ст. 127, ч.4 ст. 358 КК України визнав частково, при цьому визнав застосування фізичного насильства до потерпілого ОСОБА_2, не визнаючи його за попередньою змовою групою осіб і не визнаючи умислу на використання підробленого посвідчення водія та суду показав, що з 2006 року працював у Святошинському РУ ГУМВС України в м. Києві, а з кінця 2009 року працював на посаді начальника розкриття злочинів проти особи відділу карного розшуку Святошинського районного управління. У січні 2011 року було скоєно подвійне вбивство мешканців Святошинського району м. Києва, а саме, двох молодих дівчат, яких в подальшому було знайдено в лісі в Радомишльському районі Житомирської області, зі слідами насильницької смерті. Було порушено кримінальну справу по факту вбивства та розслідуванням даних злочинів він займався особисто. Згодом була отримана інформація щодо можливого причетності ряду осіб до скоєння даного злочину, в тому числі ОСОБА_2 20.09.2011 року, приблизно о 18 годині, співробітниками ВБНОН Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_2 було затримано та в подальшому було доставлено до Святошинського РУ ГУМВС в м. Києві. Потім його співробітник ОСОБА_4 завів ОСОБА_2 до кабінету № 209 Святошинського РУ ГУМВС в м. Києві, для з'ясування питання про місце перебування останнього на момент скоєння зазначеного вбивства, також в даному кабінеті знаходився він та інший співробітник ОСОБА_5. Для того щоб отримати від ОСОБА_2 відомості про вчинене вбивство вони почали наносити останньому удари руками і ногами по різним частинам тіла, а також підвішували ОСОБА_2 на палицю з заведеними за спину руками та продовжували наносити в цьому положенні останньому численні удари по різним частинам тіла. Однак ні він, ні його співробітники ОСОБА_4 та ОСОБА_5. не застосовували до ОСОБА_2 розігріту праску. Щодо пред'явлення працівникам ДПС СЗ ДПС ОП при МВС України посвідчення водія на ім'я ОСОБА_3, то він помилково замість свого посвідчення водія надав зазначене посвідчення, оскільки на момент його зупинки була вже темна пора доби. Посвідчення на ім'я ОСОБА_3 із вклеєною його фотокарткою йому подарували його друзі у вигляду жарту.

Не дивлячись на те, що обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.2 ст. 365, ч.2 ст. 127, ч.4 ст. 358 КК України визнав частково, однак вина останнього в повному обсязі підтверджується:

- показаннями потерпілого ОСОБА_2, який під час судового слідства суду показав, що 20.09.2011 року його було доставлено до ТВМ-2 Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві,а наступного дня його було доставлено до Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві, де його завели до службового кабінету, який знаходився на другому поверсі, в якому знаходилось троє співробітників Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві, серед яких був ОСОБА_1 Останні почали допитувати його з приводу вбивства дівчат та з приводу його знайомого, який знав вбитих дівчат. Він сказав, що йому нічого не відомо, тоді вони почали наносити йому численні удари руками та ногами по різним частинам тіла. Також його підвішували на палицю з заведеними за спину руками, а потім його поклали на стіл, який знаходився у кабінеті та ОСОБА_1 двічі прикладав до його спини гарячу праску, однак він все заперечував. Після чого його повернули до камери тимчасового тримання, де двоє інших затриманих бачили його тілесні ушкодження. Наступного дня його знову підняли до службового кабінету та продовжили бити. На третій день після його затримання приїхали працівники прокуратури із перевіркою, яким він все розповів;

-протоколом проведення слідчого експеременту з участю потерпілого ОСОБА_2 від 12.02.2014 року, згідно якого останній розказав і показав де, коли і як застосовував фізичне насильство до нього обвинувачений ОСОБА_1( а.с.91-94);

-протоколом пред»явлення фотознімків для впізнання від 19.10.2011 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_2 серед пред»явлених йому фотознімків впізнав обвинуваченого ОСОБА_1, як особу, що застосовувала до нього фізичне насильство 21 та 22 вересня 2011 року( а.с. 83-86);

- висновками судово-медичної експертизи від 20.10.2011 року № 418/і, згідно яких ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження у вигляді саден на передній поверхні правого колінного суглобу; на переднє-внутрішній поверхні правого колінного суглобу; на переднє-зовнішній поверхні лівого стегна у середній третині; синців на передній поверхні лівого стегна у середній третині, на фоні якого садно; у правій виличній ділянці; підшкірних гематом обох вушних раковин; опіків шкіри 1-2 ступеню на задній поверхні грудної клітини у правій підлопатковій ділянці, з переходом у поперекову ділянку справа; у поперековій ділянці .Дані тілесні ушкодження в сукупності відносяться до легкого тілесного ушкодження.

- показаннями свідка ОСОБА_6, який під час судового слідства суду показав, що працює старшим інспектором спеціального загону ДПС ОП при МВС України. 05.01.2014 року у складі патруля перебував на відпрацюванні на території Києво-Святошинського району Київської області в с. Софіївська Борщагівка. Ним було зупинено автомобіль марки «Шкода», під керуванням обвинуваченого ОСОБА_1 При перевірці документів, які пред'явив обвинувачений, у нього виникла підозра, що посвідчення водія є підробленим. В подальшому обвинуваченого ОСОБА_1 було доставлено до Києво-Святошинського РУ ГУМВС України в Київській області для з'ясування обставин та виявилось, що останній перебуває у розшуку та пред'явив посвідчення водія на ім'я іншої людини;

-висновками експерта НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві від 20.01.2014 № 18/тдд,згідно яких посвідчення водія не відповідає аналогічним документам, що знаходяться в офіційному обігу на території України. Зображення лицевої та зворотної сторони посвідчення водія (крім серії, номеру, вихідних типографічних даних, персоніфікованих даних та друкованого тексту) нанесено плоским способом друку. Зображення серії, номеру, вихідних типографічних даних, персоніфікованих даних та друкованого тексту в посвідченні водія нанесено за допомогою копіювально-множильної техніки, струменевим способом. Ознак внесення змін до первинного змісту посвідчення водія серії НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, не виявлено.

Доводи обвинуваченого про те, що праску він не застосовував до потерпілого, як і не бачив, як застосовували насильство до потерпілого інші працівники міліції, а також те , що помилково дав підроблене посвідчення водія працівнику ДАІ, на думку суду не відповідають дійсності , оскільки повністю спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_2 та показаннями свідка ОСОБА_6, яким суду немає підстав не довіряти, оскільки вони послідовні та не пртирічать іншим доказам по справі. Такі показання обвинуваченого на думку суду , дані ним з метою пом»якшити покарання за вчинене, а при можливості уникнути від нього взагалі.

Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведена, а кваліфікація його дій за ч.2 ст. 365, ч.2 ст. 127, ч.4 ст. 358 КК України вірна, оскільки він вчинив перевищення влади, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав та повноважень, що супроводжувалось насильством; за попередньою змовою групою осіб вчинив катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю шляхом нанесення побоїв та інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі, у тому числі отримати від нього відомості та використав завідомо підроблений документ.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 вид та міру покарання у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставини скоєння кримінальних правопорушень, враховує особу обвинуваченого, що характеризуються тільки позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий. Згідно ст. 66 КК України, обставина,що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1,є відшкодування завданих збитків потерпілому. Згідно ст.67 КК України, обставина, що обтяжує покарання останнього, є вчинення злочину щодо особи, яка перебуває в залежності від винного . На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід обрати міру покарання у виді позбавлення волі.

Поряд з цим, суд з врахуванням фактичних обставин по справі, особи обвинуваченого, який на даний час звільнений з органів МВС України, судимості немає, має постійне місце проживання, має на утриманні двох малолітніх дітей 2004 та 2013 року народження, дружину, що перебуває у відпустці по догляду за дітьми, батька похилого віку , який є інвалідом 2 групи, його молодий вік, а також те , що потерпілому повністю відшкодовано шкоду та останній просить не позбавляти волі обвинуваченого, знаходить за можливе його виправлення і перевиховання без ізоляції суспільства, обравши йому міру покарання, не пов"язану з відбуванням покарання в місцях позбавлення волі згідно ст.75 КК України.

Підлягає стягненню із обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави вартість проведення експертизи, що становить 735 гривень 50 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 373-376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 365, ч.2 ст. 127, ч.4 ст. 358 КК України та призначити покарання:

- за ч.2 ст. 365 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з спеціальними владними повноваженнями в правоохоронних органах строком на 3 (три) роки з позбавленням відповідно до ст.54 КК України спеціального звання старший лейтенант міліції.

- за ч.2 ст. 127 КК України у виді 5 (п»яти) років позбавлення волі;

- за ч.4 ст. 358 КК України у виді 1(одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, обвинуваченому ОСОБА_1 призначити остаточне покарання у виді 5 (п»яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з спеціальними владними повноваженнями в правоохоронних органах строком на 3 (три) роки з позбавленням відповідно до ст.54 КК України спеціального звання старший лейтенант міліції.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбуття основного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 3 (три) роки та на підставі ст. 76 КК України зобов'язати не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання; періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_1 вартість проведення експертизи, що становить 735 гривень 50 копійок на користь ГУДКСУ у Святошинському районі (код: 37962074, код платежу: 31010200, МФО банку: 820019, р/р 31416574700009 банк УДКСУ м. Київ, призначення платежу: експертиза по кримінальному провадженню).

Скасувати арешт на автомобіль « Шкода Октавія» державний номерний знак НОМЕР_3, накладений відповідно до постанови прокуратури Святошинського району м. Києва від 26.10.2011 року та повернути автомобіль його власнику.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва, шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СУДДЯ: