Ухвала суду № 40341714, 28.08.2014, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/8786/14-ц

Провадження №2/359/2339/2014р.

У Х В А Л А

Іменем України

28 серпня 2014 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Величко В.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 у цивільній справі ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Бориспільський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Київській області, Реєстраційна служба Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області про визнання права спільної сумісної власності, усунення перешкод у здійсненні права власності, -

в с т а н о в и в:

28.08.2014 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Бориспільського міськрайонного суду Київської області із позовом до ОСОБА_1 про визнання права спільної сумісної власності, усунення перешкод у здійсненні права власності.

Крім того, 28.08.2014 року надійшла заява від позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на будинок АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 401579532105) та земельну ділянку 3210500000:09:077:0025 в розмірі 0,08 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

Розгляд заяви здійснюється в порядку, визначеному ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Ознайомившись із вказаною заявою, приходжу до висновку, що дана заява є необґрунтованою, а тому у її задоволенні слід відмовити з наступних підстав.

Заява відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України. Відповідно до ч.3 ст.152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 poкy №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов може бути забезпечений накладенням арешту на майно, яке належить відповідачеві.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що дана вимога позивача є передчасною, необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню. Так, позивачем не надано доказів реальності загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову, не перешкоджає повторному зверненню з нею під час розгляду справи, в разі наявності підстав для забезпечення вимог.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України,

у х в а л и в :

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом 5 (п'яти) днів з моменту отримання її копії.

Суддя Бориспільського міськрайонного суду

Київської області В.П. Величко