Постанова № 40341676, 02.09.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2014 р.Справа № 923/783/14Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді Ліпчанської Н.В.

Суддів Мацюри П.Ф., Лисенко В.А.

При секретарі судового засідання Стеблиненко В.С.

За участю представників сторін:

Від позивача - Ященко Р.Ю., за довіреністю № 14-135 від 13.05.2014 р.

Від відповідача - Автонагов І.В., довіреністю № 6488/08 від 30.12.2013 р.

Розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України"

на рішення господарського суду Херсонської області від 17.07.2014р.

по справі № 923/783/14

за позовом Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України"

до Публічного акціонерного товариства „Херсонгаз"

про стягнення 85 003,66 грн.,

Встановив:

В червні 2014 року Публічне акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" (Далі - ПАТ „НАК „„Нафтогаз України") звернулось до господарського суду Херсонської області із позовом до Публічного акціонерного товариства „Херсонгаз" (ПАТ „Херсонгаз") про стягнення 85 003,66 грн., з яких пеня у розмірі 70 836, 39грн., 3 % річних за прострочення виконання грошових зобов'язань за договором у сумі 14 167,28грн., та судових витрат, що становлять 1 827,00грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ПАТ „НАК „„Нафтогаз України" посилається на договір купівлі-продажу природного газу №08/14-100-Н від 30.03.2012 р. (а.с. 8 - 14).

Відповідно до п. 1.1. договору Продавець (ПАТ „НАК „„Нафтогаз України") зобов'язався передати Покупцеві (ПАТ „Херсонгаз") у 2012 році імпортований природний газ, для подальшої реалізації населенню, а Покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ в обсязі, на умовах цього договору.

В порушення п. 6.2. договору, відповідач не здійснив оплату за спожитий природний газ у встановлені строки, у зв'язку з чим, згідно з п. 7.2. договору, позивачем здійснено нарахування штрафних та фінансових санкцій.

Відповідно до п. 9.2. договору, сторони визначили строк, тривалістю 5 (п'ять) років, у межах якого сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором, у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, відсотків річних, інфляційних нарахувань.

Оскільки, відповідачем не виконані умови договору щодо оплати отриманого природного газу, позивач просить стягнути на його користь пеню у розмірі 70 836,39грн. за порушення грошових зобов'язань, три відсотки річних у сумі 14 167,28грн., що в загальній сумі становить 85 003,66грн.

Відповідач не визнає позовні вимоги, зазначаючи у відзиві на позов, що основний борг за договором у нього відсутній.

Що стосується вимог позивача щодо стягнення пені та 3 % річних за зобов'язаннями за березень 2012 року, ПАТ „Херсонгаз" просить суд зменшити розмір заявленої до стягнення пені на 90 %.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 17 липня 2014 року (Суддя Нікітенко С.В.) позовні вимоги задоволено частково.

Господарський суд стягнув ПАТ „Херсонгаз" на користь ПАТ „НАК „„Нафтогаз України" суму пені у розмірі 35 418,19 грн., суму 3% річних у розмірі 14 167,28 грн. та 1 827,00 грн. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено. Мотивуючи дане рішення, місцевий господарський суд, на підставі ч.2 ст. 233 Господарського Кодексу України та п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, зменшив розмір належних до сплати штрафних санкцій на 50 %.

Крім цього, в рішення господарського суду, вказано на те, що між сторонами здійснювались розрахунки, не тільки відповідно до умов договору, а і відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 р. „Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам та надання пільг, субвенцій та компенсацій", а також Спільного протокольного рішення № 178 від 18.01.2013р., укладеного між Головним управлінням Державної казначейської Служби України в Херсонській області, головним фінансовим управлінням Херсонської Облдержадміністрації, ПАТ „Херсонгаз" та ПАТ „НАК „„Нафтогаз України", яким передбачено призначення платежів та суми, які перераховуються позивачу із державного бюджету.

Не погоджуючись із даним рішенням місцевого господарського суду, ПАТ „НАК „„Нафтогаз України" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення норм матеріального та процесуального права.

На думку скаржника, господарський суд не врахував жодних аргументів, доводів та доказів позивача, не зазначаючи мотивів такого неврахування, чим порушив вимоги ст.ст. 42; 43; 84 ГПК України.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи, 30 березня 2012 року між сторонами було укладено договір купівлі-продажу природного газу №08/14-100-Н.

Відповідно до умов п.1.1. договору продавець зобов'язався передати покупцеві у 2012 році імпортований природний газ для подальшої реалізації населенню, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ в обсязі, на умовах цього договору.

Пунктами 6.1., 6.2. договору сторони встановили, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 30-го числа наступного за місяцем поставки газу.

Матеріалами справи встановлено, що на виконання умов договору позивач протягом березня - грудня 2012 року поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 77526653,05 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які підписані уповноваженими представниками сторін (а.с. 15-24).

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення суми пені у розмірі 70836,39 грн., які нараховані позивачем за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, місцевий господарський суд вірно вказав на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 ст. 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Пунктом 7.2 договору сторони узгодили, що за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків, передбачених пунктами 6.1, 6.2 договору відповідач сплачує, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період за який вона сплачується від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок суми пені, місцевий господарський суд правильно встановив, що відповідно до вищезазначених норм закону та умов договору вимоги позивача про стягнення пені в сумі 70 836,39 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що оскільки порушення зобов'язання відповідачем не потягло за собою значних збитків для позивача, приймаючи до уваги специфіку діяльності відповідача, а також наявні в матеріалах справи докази, які свідчать про вжиття відповідачем всіх необхідних та залежних від нього заходів для недопущення прострочки платежів та повне погашення боргу за укладеним договором, а також наявну заборгованість позивача перед відповідачем за договором транспортування газу, що також вплинуло на розрахунки між сторонами, враховуючи, що відповідач забезпечує життєво необхідними послугами населення та соціальну сферу в м. Херсоні та Херсонській області, господарський суд вказав на те, що застосування до відповідача штрафних санкцій у стовідсотковому розмірі може призвести до ще більшого погіршення його фінансового становища, а тому судом частково задоволено клопотання відповідача щодо зменшення заявленої до стягнення суми пені на 50 %, відповідно до ст. 233 ГК України, та п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України.

З огляду на зазначене, колегія суддів вказує, що апелянтом не надано належним та допустимих доказів в підтвердження своїх заперечень. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що рішення господарського суду винесено при повному з'ясуванні та дослідженні всіх обставин справи з правомірним застосуванням норм діючого законодавства, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99; 101-105 ГПК України, суд -

Постановив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від 17.07.2014р. у справі № 923/783/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.

Повний текст постанови підписано 03.09.2014р.

Головуючий суддя Н.В. Ліпчанська

Суддя П.Ф. Мацюра

Суддя В.А. Лисенко