Вирок № 40338868, 13.08.2014, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/1866/13-к

Провадження № 1-кп/279/23/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2014 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

в складі:головуючої-судді Куліченко М.В.

за участю секретаря с\з Ленько Н.М.

прокурора Поліновського Р.А.

адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Коростень справу по обвинуваченню

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 р,н., громадянина України, уродженця м. Свердловськ Російської Федерації, мешканця АДРЕСА_1, з середньою освітою, непрацюючого, одруженого, на у триманні має 1 малолітню дитину , не працюючого, раніше судимого:

Коростенським міськрайонним судом Житомирської області

-02.03.2001 року за ст.140ч.2,ст.45 КК України на 2 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, штраф - 700 гривень;

- 26.12.2001 року Коростенським міським судом Житомирської області - за ст.ст.185ч.2,43,96 КК України - 3 роки 6 місяців позбавлення волі;

- 13.01.2003 року Коростенським міським судом Житомирської області за ст.ст.185ч.5,70ч.4 КК України - 7 років 6 місяців позбавлення волі (28.02.2006 року Указом Президента України про помилування строк зменшено до 6 років 6 місяців позбавлення волі;

- 15.11.2006 року постановою Богунського районного суду м. Житомира умовно -достроково звільнений на 1 рік 5 місяців 27 днів)

- 13.11.2007 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області за ст.185ч.2,71 КК України на - 2 роки 6 місяців позбавлення волі;

- 24.06.2010 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області за ст.263ч.2 КК України - 240 годин громадських робіт;

- 22.03.2013 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області - ст.ст.185ч.3,296ч.1,70,ч.1,71 КК України - 4 роки 10 днів позбавлення волі;

-12.04.2013 року Коростенським міськрайонним судом Житомирської області за ст.389ч.2; ст.70ч.4 КК України -4 роки 10 днів позбавлення волі

в скоєнні кримінального правопорушення , передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно обвинувального акту (л.с. 17 т.2) ОСОБА_4 повторно, в ніч з 23 на 24 січня 2013 року, в АДРЕСА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, через передні ліві дверцята,які не були замкнені, проник в салон автомобіля марки ВАЗ -2107, реєстраційний номер НОМЕР_1, який стояв в дворі будинку і згідно документів належить ОСОБА_5, у якого 09.12.2011 року вказаний автомобіль придбав ОСОБА_6 та керував ним за дорученням , звідки таємно викрав чуже майно - автомобільну магнітолу марки JYC, вартістю 270 гривень, чим спричинив потерпілому ОСОБА_6. майнової шкоди на вказану суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення не визнав і показав, що в нічний час цього ж дня він проходив повз будинку АДРЕСА_2, попросив курити у мешканця зазначеного будинку, викликав «таксі» і чекаючи приїзду сидів на лавці двору будинку, в цей час під»їхали працівники міліції і затримали його. Ніякої крадіжки він не вчиняв, визнавальні покази на досудовому слідстві він давав під тиском працівниками міліції бо хвилювався за долю своєї сім»ї, а працівники міліції погрожували йому застосуванням насилля до них.

Потерпілий ОСОБА_6 судовому засіданні пояснив , що має автомобіль марки ВАЗ-2107 реєстраційний номер НОМЕР_1. В ніч на 24 січня 2013 року зазначений автомобіль він залишає біля будинку АДРЕСА_2. Вночі до нього прийшли працівники міліції і пояснили, що можливо з його автомобіля викрадено магнітолу, бо її виявили в під"їзді будинку за дверима, він вийшов в двір будинку і побачив,що магнітолу дійсно з його автомобіля було викрадено, але хто вчинив крадіжку він не бачив і не знає, великої цінності магнітола не має, бо автомобіль не новий.

Свідок ОСОБА_7 пояснив,що в складі групи працівників міліції в січні 2013 року на телефонний виклик жильців дому про те,що хтось пошкодив двері в підвалі їх будинку, приїхав до двору будинку АДРЕСА_2 і бачив,як з будинку вибіг якийсь чоловік і побіг через двір. Хто він був свідок не знає,бо на це не звернув уваги,можливо це був житель будинку, ОСОБА_4 сидів на лавці в дворі цього ж будинку, коли вони запитали його,що він тут робить, ОСОБА_4 пояснив,що йде додому бо був у знайомих і зараз чекає таксі. Свідок бачив,що біля входу в під"їзд будинку лежала автомагнітола та плоскогубці, які знайшов жилець будинку, але що це були за речі, чиї вони, чи були вони викрадені свідок не знає. Працівники міліції оглянули підвал та під"їзд будинку,склали протокол, слідів рук чи ніг вони не зафіксували, жоден з жильців будинку не вказував на ОСОБА_4 ,як на викрадача автомагнітоли.

Свідок ОСОБА_8пояснив,що є жильцем будинку АДРЕСА_2. Його сусід ОСОБА_10, повідомив,що з підвалів будинку відчутно шум, мабуть знову туди проникли крадії. Коли свідок вийшов на вулицю,побачив якогось чоловіка,який сів на велосипед і поїхав, ОСОБА_4 же сидів на лавці в дворі будинку біля сусіднього під"їзду. Після приїзду міліції свідок виявив за дверима під"їзду будинку автомагнітолу.

Свідок ОСОБА_9 пояснив суду,що в складі групи працівників міліції в січні 2013 року виїздив разом з ОСОБА_7на телефонний виклик жильців дому про те, що в підвалі їх будинку пошкоджено двері. Бачив автомобіль,що стяв в дворі будинку, виявили магнітолу за дверима під"їзду будинку, оглянувши автомобіль виявили,що це з нього викрадено магнітолу, але жодних слідів на місці не виявили і не зафіксували.

Свідок ОСОБА_10, який допитаний за клопотанням обвинуваченого, пояснив суду,що раніше не бачив і не знає ОСОБА_4 ,про крадіжку йому відомо, але це зробив не ОСОБА_4.

Свідок ОСОБА_11 пояснив суду,що ОСОБА_4 давав пояснення слідчому, тому чи визнавав він свою причетність до крадіжки свідку невідомо.

Свідок ОСОБА_12 пояснив,що причетність ОСОБА_4 до вчиненої крадіжки він визначив лише з самого факту визнання останнім цього факту. Огляд місця події він не провадив, яким чином ОСОБА_4 проник в автомобіль пояснити не може.

Свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 ствердили в судовому засіданні, що 24 січня 2013 року вони прибули на виклик мешканців будинку АДРЕСА_2 , оскільки у підвальному приміщенні будинку було чути тупіт сторонньої особи. За дверима під"їзду будинку ними було виявлено автомагнітолу. ОСОБА_4 знаходився в стані алкогольного сп'яніння і був затриманий та поміщений у витверезник, пізніше дав пояснення про те,що він викрав цю автомагнітолу з автомобіля.

Висновком експерта від 06 березня 2013 року підтверджується вартість викраденої магнітоли, яка складає 270 гривень.(л.с. 68 т.1)

З протоколу огляду місця події від 24 січня 2013 року видно, що з автомобіля марки ВАЗ 2107 реєстраційний номер НОМЕР_1 зеленого кольору, який знаходився біля будинку АДРЕСА_2 здійснено крадіжку автомобільної магнітоли марки JYC. При огляді автомобіля будь-які речі та сліди не вилучались. Автомагнітолу виявлено в лівому ближньому вуглі під"їзду будинку АДРЕСА_2, на ній знаходились металеві кусачки з відповідним написом,все це майно вилучено та упаковано відповідно до правил упаковки речових доказів.(л.с.77-а )

З рапорта (л.с. 69 т.1) видно,що ОСОБА_4 було затримано 24.01.2013 року в 00-23 хв. по АДРЕСА_2 при його огляді виявлено: паспорт, 5 ключів на звязці, запальничку, довідка ІПН,квитанцію ломбарду, будь-яких інших речей,які б прямо чи дотично свідчили про його причетність до вчиненого злочину виявлено не було.

Аналізуючи наведені докази, суд вважає,що відсутні переконливі докази вини Карамара у вчиненні крадіжки автомагнітоли.

За правилами ст.91 КПК У кримінальному провадженні підлягають доказуванню:

1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);

2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;

3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;

4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;

5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання;

6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення;

7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

2.Доказування полягає у збиранні,перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Строна обвинувачення не надано суду жодного переконливого доказу вини ОСОБА_4 у вчиненні цього злочину, посилання обвинувачення на визнання ОСОБА_4 своєї провини при проведенні досудового розслідування,не може бути підставою для ухвалення обвинувачувального вироку щодо нього. При дослідженні в судовому засіданні заяви ОСОБА_4 про відмову від проведення слідчого експерименту та його письмова вказівка про визнання своєї вини у вчиненому, з"ясувалось, що така заява є на л.с. 91 т.1, датована 21.03.2013 року, однак правовий статус ОСОБА_4 в ній не визначено. Ці показання ОСОБА_4 при проведенні досудового слідства слідчий, який проводив досудове слідство, з невідомих суду причин, не перевіряв та не закріпляв іншими необхідними слідчими діями. Інші слідчі дії, направленні на доведення вини обвинуваченого у вчиненні цього злочину , слідчим не проводились.

Всупереч вимогам ст. 87 КПК України,яка вказує, що недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

2. Суд зобов'язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння:

1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов;

2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження;

3) порушення права особи на захист;

4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права;

Аналізована заява не містить даних про правовий статус ОСОБА_4 при написанні даної заяви, та того,що йому було роз"яснено вимоги ст. 63 Конституції України , а саме на це він посилається в своїх поясненнях суду і вказує,що його винуватість у вчиненому слідство обгрунтовувало лише тим,що він неодноразово судимий в і схильний до вчинення крадіжок. Тому цей доказ вини Крамара суд визнає недопустимим.

Свою відмову від участі в відтворенні обстановки і обставин події ОСОБА_4 пояснює тим,що він не вчиняв цієї крадіжки і показати чи пояснити обставини події не міг, цих обставин сторона обвинувачення не спростувала.

Таким чином, в судовому засіданні допитом підсудного,потерпілого, свідків,досліджених всіх письмових доказів не було встановлено, що підсудний ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ст. 185 ч.2 КК України . Інших доказів, на підтвердження вчинення підсудним ОСОБА_4 злочину, передбаченого ст. 185 ч.2 КК України прокурором, що підтримував обвинувачення та потерпілим суду не було надано. Згідно вимог ст.323 КПК України суд в основу вироку кладе тільки достовірні докази, встановленні та дослідженні ним в судовому засіданні.

Обвинувальний вирок, згідно ст.327 КПК України, не може ґрунтуватись на припущеннях і постановляється лише при умові, коли в ході судового розгляду винність особи у вчиненні злочину доведена повністю.

Оцінивши докази кримінального провадження, суд прийшов до висновку про недоведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ст.185ч.2 КК , а сторона обвинувачення вичерпала можливість надати суду інші докази для усунення сумнівів,що виникли.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст.ст. 368, 370 - 371, 373-374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_4 визнати не винним у пред'явленому йому обвинуваченні, передбаченому ст. 185 ч.2 КК України і по суду виправданим.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.

Речові докази по справі: плоскогубці, що знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Коростенського МВ УМВС України в Житомирській області - знищити.

Автомобільну магнітолу марки JVC модель KD-G227, що передана на зберігання потерпілому ОСОБА_6 , передати йому за належністю.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Коростенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя :