Ухвала суду № 40338007, 01.09.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2612/2012

Провадження № 11/779/133/2014

Категорія ч.1 ст. 276 КК України

Головуючий у 1 інстанції Болюк І. І.

Суддя-доповідач Вилка С.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Вилки С.С.,

суддів Стефанів Н.С., Фіцака Т.Д.,

прокурора Петріва А.І.,

захисника ОСОБА_2,

підсудного ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора на постанову Івано-Франківського міського суду від 10 липня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

Вказаною постановою кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 276 КК України повернуто прокурору Івано-Франківської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері для організації додаткового досудового розслідування з метою усунення неповноти та неправильності досудового слідства.

Зі змісту пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення за ч. 1 ст. 276 КК України вбачається, що він, будучи помічником машиніста, 04 грудня 2011 року перебуваючи у складі локомотивної бригади відокремленого підрозділу «Моторвагонне депо Коломия» слідуючи сполученням Івано-Франківськ-Стрий грубо порушив п.п. 4.2.1 Інструкції з забезпечення пожежної безпеки на локомотивах та моторовагонному рухомому складі №ЦТ-0067 та п.п.3.19.1; 3.19.2 Інструкції локомотивної бригади ЦТ-0106 неналежно виконуючи свої обов'язки, не оглянув дизельне приміщення, не звернув увагу на стан пожежонебезпечних вузлів, не відкрив люки та не перевірив стан роботи дизельного двигуна. В подальшому під час руху утворилась тріщина колектора 406 циліндра в районі коліна до 5 циліндрової кришки , що в подальшому потягнуло за собою виникнення пожежі з наступним поширенням вогню на турбонагрівач, промаслені касети та маслоплівковий фільтр. Внаслідок неналежного виконання помічником машиніста ОСОБА_3 своїх обов'язків, передбачених вищевказаними інструкціями, порушилось нормальне функціонування в технічній системі транспорту, створилась реальна небезпека для життя людей, а пошкодженням дизель-поїзду спричинило матеріальну шкоду ДТГО «Львівська залізниця» на суму 4231.26 грн.

Повертаючи справу на додаткове розслідування, суд мотивував своє рішення тим, що досудове слідство по справі всупереч вимогам ст. 22 КПК України 1960 року проведено неповно, і ця неповнота не може бути усунута в судовому засіданні. Зокрема, що під час додаткового розслідування необхідно : конкретно встановити спосіб вчинення злочину, а саме в чому виразились і чим підтверджується створення небезпеки для життя та здоров'я людей або настання тяжких наслідків, не з'ясовано конкретно в чому полягала небезпека для життя людей і чим це підтверджується, не з'ясовано яких місцевих інструкцій відповідно до Інструкції з забезпечення пожежної безпеки на локомотивах та моторвагонному рухомому складу №ЦТ-0067 не дотримався і порушив ОСОБА_3, також існують суперечності в матеріалах щодо місця і причин виникнення пожежі, необхідність проведення транспортно-залізничної експертизи даного дизель поїзда, не допитано потерпілих та не долучено речових доказів тобто не досліджені всі обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

В поданій апеляції прокурор вважає, що вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, а також істотним порушенням кримінально-процесуального права. Просить постанову суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав подану апеляцію та вважав постанову незаконною і необґрунтованою, ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, які просили апеляцію залишити без задоволення, а постанову суду без змін, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильнвсть не може бути усунута в судовому засіданні.

Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України в від 11.02.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» вказано, що у рішенні суду має бути обгрунтовано висновок про наявність підстав для повернення справи на додаткове розслідування, та зазначено, які слідчі дії необхідно провести під час нього. Вказівки суду є обовязковими для органів досудового слідства. Також п. 9 цієї Постанови та ст. 281 КПК України передбачає, що повернення справи на додаткове розслідування допускається лише коли неповнота або необєктивність досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні.

На думку колегії суддів, висновок суду першої інстанції про те, що неповнота та необ'єктивність досудового слідства не може бути усунута в ході судового розгляду , є правильним.

Як вбачається з оскаржуваної постанови суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку про необхідність направлення справи до додаткове розслідування, так як існує ряд не досліджених та не з'ясованих обставин, які необхідно встановити та перевірити для прийняття законного рішення.

Зокрема, чітко не з'ясовано які саме порушення і яких саме обов'язків ставиться у вину ОСОБА_3, які конкретно норми і якого нормативно-правового акту він порушив не виконуючи свої професійні обов'язки, поверхнево вказано про створення небезпеки для життя та здоровя людей, не зазначено які конкретно тяжкі наслідки настали і який існує причинно-наслідковий зв'язок між діями обвинуваченого та настанням таких наслдіків.

Також всупереч вимогам апеляції прокурора, встановлено, що досудовим слідством не було допитано потерпілих, не долучено жодних речових доказів, а також не проведено ряд експертиз.

Виходячи з вищевикладеного, слід вказати, що досудовим слідством не використано всі можливості одержання доказів, які б підтверджували чи спростовували винуватість ОСОБА_3 Під час проведення додаткового досудового розслідування слід також встановити і фактичні обставини та провести слідчі дії, вказані як в оскаржуваній постанові суду першої інстанції так і в ухвалі Апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 жовтня 2013 року по цій же справі.

В ході судового розгляду справи суд першої інстанції дослідив ряд доказів, в тому числі допитав ряд свідків.

Відповідно до змісту вищевказаної ухвали Апеляційного суду прокурор, вправі був подати постанову про уточнення обвинувачення пред'явленого ОСОБА_3, однак цим своїм правом він не скористався, а тому суд при таких обставинах по справі поступив правильно оскільки наявні у справі процесуальні документи, не давали суду можливості постановити вмотивоване судове рішення

Враховуючи обсяг та специфіку слідчих дій, які необхідно провести, колегія суддів вважає, що твердження прокурора про те що, вказану неповноту досудового розслідування можна усунути при судовому розгляді справи є необґрунтованими, а тому апеляція прокурора задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 367, 370, 376, 377, 379 КПК України 1960 року, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляцію прокурора залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського міського суду від 10 липня 2014 року про повернення справи про обвинувачення ОСОБА_3 за ч.1 ст. 276 КК України прокурору для організації додаткового розслідування залишити без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді С.С. Вилка

Н.С. Стефанів

Т.Д. Фіцак