Рішення № 40337612, 26.08.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13472/14 26.08.14

За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" доВідкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" провідшкодування шкоди в порядку регресу 9 896,40 грн.

СуддяБорисенко І.І.

Представники: від позивача - не з'явився;від відповідача - н з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 9 896,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Цивільного кодексу України та Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.

Відповідач подав клопотання про розгляд справи без участі відповідача за наявними в ній матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29.11.2012р. у м. Одеса по вул. Академіка Вільямса була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2 та автомобіля Інфініті, д.н.з. НОМЕР_2.

Причиною ДТП стало те, що водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_1, під час руху заднім ходом не впевнився у безпеці маневру, внаслідок чого, допустив зіткнення з автомобілем Інфініті, д.н.з. НОМЕР_2, чим порушив вимоги пункту 10.9 ПДР України. Дані обставини підтверджуються довідкою про ДТП № 9115618 та постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 18.12.2012р. №1519/22553/2012 (3/1519/14108/2012) копії яких містяться у матеріалах справи.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль Інфініті, д.н.з. НОМЕР_2 (застрахований автомобіль), який був застрахований позивачем на підставі Договору добровільного страхування №28-1501-12-00141 від 16.08.2012р.

На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування №28-1501-12-00141 від 16.08.2012р., страхового акту №ПСКА-2298 від 07.12.2012р., позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 10 406,40 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №16314 від 10.12.2012р. на суму 10 406,40 грн.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати, тобто в сумі 10 406,40 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_2, під час експлуатації вказаного автомобіля, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні правопорушення за ст. 124 КУпАП України встановлено постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 18.12.2012р. №1519/22553/2012 (3/1519/14108/2012).

На час скоєння вищевказаної ДТП (29.11.2012р.) цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) №АВ/2206318 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза - 510 грн., строк дії полісу з 23.03.2012р. до 23.03.2013р.

Отже, відповідач є особою на яку за полісом №АВ/2206318 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 на час спірної ДТП.

На підтвердження розміру витрат необхідних для відновлювального ремонту автомобіля Інфініті, д.н.з. НОМЕР_2 позивачем надано рахунок-фактура СТО №349 від 30.11.2012р., відповідно до якого вартість відновлювального ремонту складає 10 406,40 грн.

Судом враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Також на підтвердження розміру витрат необхідних відновлювального ремонту автомобіля «Інфініті» позивачем надано калькуляцію №ПСКА-2298 від 03.12.2012р., що розрахована по системі Audatex, відповідно до якої вартість ремонту склала 10 414,10 грн.

Слід зазначити, що дані, зазначені у ремонтній калькуляції №ПСКА-2298 від 03.12.2012р., відповідають даним встановленим в п. 4.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092. Зміст ремонтної калькуляції не суперечить умовам чинного законодавства України про оціночну діяльність та чітко відображає суму завданих збитків, оскільки калькуляція складалась на основі комп'ютерної програми Audatex, яка рекомендована п. 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Аналогічних висновків дійшов Вищий господарський суд України у постанові №42/92 від 23.08.2011р.

При цьому судом враховано, що Верховним Судом України у Листі "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" від 19.07.2011 року роз'яснено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу №АВ/2206318 та положення статей 12, 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статей 9, 27 Закону України "Про страхування", статті 993, 988 ЦК України, відповідач повинен відшкодувати позивачу шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком, виходячи із розміру завданих збитків і в межах суми, що перейшла до позивача, та з урахуванням того, що позивачем при розрахунку врахована франшиза за полісом №АВ/2206318, тобто суму 9 896,40 грн.

Тому, суд визнає за законні та обґрунтовані вимоги позивача, а отже позов підлягає задоволенню.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, будинок 7-Д, ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, буд. 32-А, ідентифікаційний код 30859524) 9 896 (дев'ять тисяч вісімсот дев'яносто шість) грн. 40 коп. страхового відшкодування, а також 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14.07.2014

Суддя І.І. Борисенко