Ухвала суду № 40336292, 29.07.2014, Личаківський районний суд м.Львова

2-н/463/410/14

УХВАЛА

про відкриття наказного провадження

29 липня 2014 року суддя Личаківського районного суду м. Львова Стрепко Н.Л., розглянувши заяву ЛКП « 503» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, -

встановив:

заявник ЛКП « 503» звернувся в суд із заявою про стягнення із ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованості за фактично надані послуги по утриманню та обслуговуванню житлового будинку АДРЕСА_1 в розмірі 2902,48 грн.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 26 ЦПК України у справах наказного та окремого провадження особами, які беруть участь у справі, є заявники, інші заінтересовані особи, їхні представники.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 29 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

З довідки з місця проживання про склад сім'ї і прописки Форми №2 № 988 вбачається, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, отже, вона не наділена цивільною процесуальною дієздатністю, а тому у пред'явленні до вказаної вище особи вимог як до такої, що здатна особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді, вбачається спір про право, що унеможливлює розгляд даного питання в межах наказного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано у разі, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Згідно з ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою від 24 січня 2006 року № 45 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, власник квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до Правил утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76, комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи в забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезенням побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, згідно з законодавством.

З представленої довідки з місця проживання про склад сім'ї і прописки Форми №2 № 988 вбачається, що співвласником квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, є ОСОБА_1 та ОСОБА_4, а ОСОБА_2 є членом сім'ї співвласників квартири.

Таким чином, боржником у випадку пред'явлення заяви про видачу судового наказу можуть бути лише особи, які є співвласниками житла.

У пред'явленні до ОСОБА_2 вимог як до співвласника квартири, за якою рахується заборгованість, вбачається спір про право, оскільки остання співвласником квартири не є, що унеможливлює розгляд даного питання в рамках наказного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 100 ЦПК України у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу лише в частині цих вимог.

Виходячи з наведеного вище, суд відмовляє у прийнятті заяви ЛКП « 503» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_2, ОСОБА_3.

Заява про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1, ОСОБА_4 відповідає вимогам ст.ст. 96, 98, 99 ЦПК України, підсудна Личаківському районному суду м. Львова.

Керуючись ст. 11, 102 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У прийнятті заяви ЛКП « 503» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_2, ОСОБА_3 - відмовити.

Відкрити наказне провадження за заявою ЛКП « 503» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1, ОСОБА_4.

Видати судовий наказ за заявою ЛКП « 503» про видачу судового наказу по суті заявлених вимог про стягнення із ОСОБА_1, ОСОБА_4 заборгованості у триденний строк з моменту постановлення ухвали.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Стрепко Н. Л.