Ухвала суду № 40335985, 21.08.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 серпня 2014 року Справа № 922/4938/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Удовиченка О.С.,суддів:Погребняка В.Я., Поліщука В.Ю.розглянувши касаційну скаргу на ухвалу Товариства з обмеженою відповідальністю "Козіївське" господарського суду Харківської області від 12.06.2014

та на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 07.07.2014

у справі№ 922/4938/13 господарського суду Харківської області за заявою Науково-виробничої фірми "Сінтал'Д"- Товариства з обмеженою відповідальністюпровизнання банкрутомарбітражний керуючий Сокол О.Ю.

в судовому засіданні взяли участь представники :

Товариства з обмеженою відповідальністю "Козіївське" - Арбітражного керуючого Сокол О.Ю. - Земляна І.О. ПАТ "Перший Український Міжнародний банк" - Узій Н.Є. ПАТ "Харківгаз" - Рожкова С.Г. Публічного товариства "Sintal agricultore public limeted" - Гур'янов С.Б. Добреля В.Ю. В С Т А Н О В И В:

До Вищого господарського суду України надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Козіївське" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.07.2014 та на ухвалу господарського суду Харківської області від 12.06.2014 у справі. Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.08.2014 прийнята до провадження та призначена до розгляду на 21.08.2014 року.

Представником розпорядника майна Науково-виробничої фірми "Сінтал'Д"- Товариства з обмеженою відповідальністю подано в судовому засіданні клопотання про припинення касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Козіївське" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.07.2014 та на ухвалу господарського суду Харківської області від 12.06.2014 у справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України з посиланням на те, що заявник касаційної скарги не має процесуального статусу кредитора у справі про банкрутство.

Судова колегія, розглянувши подане клопотання, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи зазначені у клопотанні, дійшла висновку, що клопотання розпорядника майна Науково-виробничої фірми "Сінтал'Д"- Товариства з обмеженою відповідальністю не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.107 ГПК України сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу.

Згідно зі ст.1 Закону учасниками провадження у справі про банкрутство є, зокрема, сторони.

Сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Таким чином, спеціальним Законом визначено умови, за наявності яких особа набуває правового статусу кредитора боржника.

З матеріалів оскарження вбачається, що ТОВ "Козіївське" зверталося з конкурсними кредиторськими вимогами до боржника. Зазначені вимоги були визнані та включені до реєстру вимог кредиторів боржника розпорядником майна боржника (т.1 матеріали оскарження ухвали господарського суду Харківської області від 12.06.2014 а.с.64 ).

Відтак, ТОВ "Козіївське" є кредитором боржника відповідно до вимог ст.1 Закону, а, отже, має право на оскарження судових рішень у справі про банкрутство. Крім того, доводи, наведені заявником касаційної скарги про те, що оскаржуваними судовими рішеннями суд вирішив питання про права та обов'язки ТОВ "Козіївське", прийнято до уваги колегією суддів.

Посилання розпорядника майна Науково-виробничої фірми "Сінтал'Д"- Товариства з обмеженою відповідальністю на те, що, згідно ст.8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" касаційне оскарження ухвали господарського суду про припинення повноважень керівника боржника та покладання його обов'язків на розпорядника майна боржника не допускається, не приймається до уваги колегією суддів з огляду на наступне.

За змістом п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України держава забезпечує особам право на апеляційне оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтею 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Оскарження судових рішень у процедурі банкрутства врегульовані статтею 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відсутність у переліку ст.8 Закону ухвали господарського суду про припинення повноважень керівника боржника та покладання його обов'язків на розпорядника майна боржника, яка суттєво впливає на права та обов'язки учасників провадження, не унеможливлює її оскарження, оскільки згідно ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

У ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожний у випадку спору про його цивільні права та обов'язки має право на справедливий і публічний розгляд справи незалежним і неупередженим судом, створеним відповідно до закону.

У рішеннях Європейського суду з прав людини в справах Garcia Manibardo проти Іспанії, Levages Prestations Services проти Франції наведена така правова позиція: "Суд повторює, що ст. 6 Конвенції не примушує держави-учасниці створювати апеляційні або касаційні суди. Проте, якщо такі суди існують, гарантії, передбачені ст. 6, повинні бути дотримані, зокрема особам, які вважають своє право порушеним, має бути забезпечене ефективне право доступу до правосуддя у рішеннях, що стосуються "їх цивільних прав і обов'язків".

Беручи до уваги, що Конвенція є міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого Верховна Рада України надала згідно з постановою від 17.07.1997 за № 475/97-ВР, за наведених обставин суди касаційної інстанції при вирішені питання про прийняття касаційних скарг повинні керуватися саме нормами ст. 6 Конвенції, рішеннями Європейського суду з прав людини та приймати касаційні скарги до розгляду.

На підставі наведеного та керуючись п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст. ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 86, 1115 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити розпоряднику майна Науково-виробничої фірми "Сінтал'Д"- Товариства з обмеженою відповідальністю Соколу О.Ю. у задоволенні клопотання про припинення касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Козіївське" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 07.07.2014 та на ухвалу господарського суду Харківської області від 12.06.2014 у справі № 922/4938/13.

Головуючий О.С. Удовиченко

Судді В.Я. Погребняк

В.Ю. Поліщук