Ухвала суду № 40335980, 02.09.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

02 вересня 2014 року Справа № 926/1305/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяСибіга О.М.,суддіФролова Г.М., Яценко О.В.розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на ухвалуЛьвівського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 рокуу справі№ 926/1305/13господарського судуЧернівецької областіза позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4доЧернівецької міської радипровиселення і зобов'язання вчинити певні дії

В с т а н о в и в:

Касаційна скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 року у справі № 926/1305/13 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Частиною 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України закріплено форму і зміст касаційної скарги, згідно якої до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Крім того, згідно п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Частиною 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Так, платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

В якості доказу сплати судового збору фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 до касаційної скарги додано копію платіжного доручення № 358 від 10.07.2014 року, що не може вважати належним доказом сплати судового збору у встановленому Законом порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу.

За таких обставин, Вищий господарський суд України не може прийняти вказану касаційну скаргу до провадження і вона підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

у х в а л и В:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.06.2014 року у справі № 926/1305/13 повернути скаржникові.

Головуючий суддяО.М. Сибіга СуддіГ.М. Фролова О.В. Яценко