Рішення № 40335363, 27.08.2014, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "27" серпня 2014 р. Справа № 906/1096/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Мількевич Т.Л.- дов. №169-У від 15.01.2014р.

від відповідача: Прокопенко М.А.- дов. 65 від 21.02.2014р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Дочірнього підприємства "Укравтогаз" НАК "Нафтогаз України" в особі РВУ "Київавтогаз" (м.Київ)

до Міського комунального підприємства "Бердичівводоканал" (м.Бердичів)

про стягнення 57344,97 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 57344,97грн. з яких: 50470,60грн. основний борг, 6106,94грн. інфляційні, 767,43грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду від 13.08.2014р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 27.08.2014р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Надала суду підписаний сторонами акт звірки розрахунків, з якого вбачається, що у відповідача станом на 18.08.2014р. існує заборгованість в розмірі 50470,60грн.(а.с. 65).Крім того надала банківські виписки на підтвердження часткового погашення боргу відповідачем.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечила проти суми основного боргу. Водночас, надала письмові заперечення щодо суми інфляційних нарахувань та 3% річних.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 05.04.2013р. між Міським комунальним підприємством "Бердичівводоканал" (покупець, відповідач) та Дочірнім підприємством "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (продавець, позивач) укладено договір № 105/13-К ( а.с.9- 12).

За пунктом 1.1 Договору, позивач зобов'язався здійснювати реалізацію стисненого природного газу за безготівковим розрахунком в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, а відповідач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти і оплатити стиснений природний газ як моторне паливо.

Реалізація стисненого природного газу відбувається шляхом заправки автомобілів відповідача згідно зі списком (додаток №1 до договору) в мережі автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій позивача (надалі - АГНКС), які знаходяться за адресою: АГНКС м. Бердичів (п. 2.1. Договору).

За приписами п. 2.2,2.3 Договору, список автомобілів, які мають право заправлятись на АГНКС позивача, подається відповідачем позивачу не пізніше 7-го числа кожного місяця. для отримання стисненого природного газу покупець зобов'язаний до 1-го числа кожного місяця надавати продавцю довіреність на отримання вказаного пального водіями покупця.

Сторони погодили, що вартість стисненого природного газу, яким заправляються автомобілі, встановлюється позивачем на момент відпуску газу. Ціна продукції, що вказана в додатку №3 до Договору, може змінюватись.

Вартість продукції визначена в Додатку №3 до Договору, яка становить 6600,00грн.в т.ч. ПДВ за 1000куб. м. (а.с.12).

Покупець здійснює оплату за стиснений природний газ у безготівковій формі на умовах 100% передоплати на поточний рахунок продавця. Датою здійснення передоплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (п.4.1).

Для обчислення платежу та здійснення покупцем передплати продавець повинен оформити рахунок-фактуру з зазначенням об'єму стисненого газу, який буде відпускатись з АГНКС продавця. Сторони зобов'язані до 5-го числа кожного місяця проводити звіряння взаємних розрахунків по даному договору (піп. 4.2,4.3).

Відповідно до п. 4.4., по закінченню звітного періоду (місяць), на підставі довіреності відповідача та відомостей про кількість фактично відпущеного газу позивач оформляє видаткову накладну на відпуск моторного палива та надсилає її відповідачу. Відповідач зобов'язаний повернути таку належним чином оформлену зі свого боку видаткову накладну протягом 3-х робочих днів з дати її отримання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в період з 05.04.2013р. по 30.11.2013р. поставив відповідачу товар (пальне - стиснений природний газ) на загальну суму 102570,60грн., що підтверджується видатковими накладними: №КРН-003222 від 30.04.2013, №КРН-004236 від 31.05.2013, №КРН-005005 від 30.06.2013, №КРН-005686 від 31.07.2013,№ КРН-006939 від 31.08.2013р., №КРН-007656 від 30.09.2013р., № КРН-008846 від 31..10.2013р., №КРН-009759 від 30.11.2013р. (а.с. 31-38).

Факт отримання товару відповідачем підтверджується довіреностями: №45 від 02.04.2013р., №65 від 03.05.2013р., №82 від 03.06.2013, №102 від 01.07.2013р., № 125 від 01.08.2013р., № 150 від 02.09.2013р., №173 від 01.10.2013р., № 206 від 01.11.2013р.(а.с. 23-30).

Згідно матеріалів справи, відповідач отриманий товар оплатив частково.

24.09.2013 відповідачу була пред'явлена претензія за №949-01/21.05.1 (а.с. 13) про сплату боргу в сумі 41543,60 грн., який виник за відпущений стиснений природний газ станом на день пред'явлення претензії та із врахуванням проведених оплат в сумі 24100,00 грн.

Після пред'явлення вищевказаної претензії, відповідач по 27.12.2013 р. здійснив проплати на загальну суму 28000,00 грн., а позивач здійснив відпуск пального на суму 36927,00 грн., в результаті чого виник борг в сумі 50470,60 грн. (41543,60 грн. + 36927,00 грн. - 28000,00 грн.).

В порядку ст. 530 ЦК України, позивач пред'явив відповідачу претензію від 20.06.2014р. за № 936-01/21.04.1 з вимогою впродовж 10 банківських днів погасити заборгованість в сумі 50470,60грн. (а.с. 14).

Матеріали справи вказують, що борг 50470,60 грн. включає в себе частину боргу, який непогашений відповідачем згідно претензії від 24.09.2013 р., а саме 13543,60 грн. (41543,60 грн. (сума претензії) - 28000,00 грн. (оплати за період з 03.10.2013 р. по 27.12.2013 р.) та вартість відпущеного природного газу після пред'явлення претензіїі на суму 36927,00 грн.

Заборгованість щодо отриманого стисненого газу в сумі 36927,00 грн. відповідач мав оплатити до 10.07.2014р. (20.06.2014р. надіслано претензію + 5 днів для пересилки поштової кореспонденції, згідно наказу Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013р. "Про затвердження нормативів і строків пересилання поштових відправлень" + 10 банківських днів, встановлених претензією для оплати). Тобто заборгованість в сумі 36927,00грн. є простроченою з 10.07.2014р.

Відповідач вимоги претензії від 20.06.2014 р. не виконав, що стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості в сумі 50470,60грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України відповідачу нараховано інфляційні на суму 6106,94 грн. та 3% річних на суму 767,43грн грн.

Відповідач суму основного боргу визнає, що, зокрема, підтверджується підписаним сторонами актом звірки розрахунків станом на 18.08.2014р. (а.с.18).

Щодо вимог щодо стягнення інфляційних в розмірі 6106,94 грн. та 3% річних в сумі 767,43грн. заперечує. Вважає, що заборгованість перед позивачем не є простроченою в розумінні ст. 612 ЦК України.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 4.1 договору №105/13-К сторони визначили, що відповідач здійснює оплату за стиснений природний газ на умовах 100% передоплати.

За приписами ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 ЦК України.

Частиною 1 ст. 538 ЦК України визначено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок (ч.4 ст. 538 ЦК України).

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, незважаючи на вимоги, які були пред'явлені позивачем 24.09.2013 (а.с. 13) та 20.06.2014р. (а.с. 14), відповідач належним чином свої зобов'язання не виконав, внаслідок чого, має місце заборгованість за отриманий товар в сумі 50470,60грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

За нормами ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших умов, що звичайно ставляться (с. 526 ЦК України).

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості в сумі 50470,60 грн. за отриманий стиснений газ є законними, тому підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача 6106,43грн. інфляційних та 767,43грн. 3% річних, суд зазначає наступе.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

З розрахунку позивача вбачається, що нарахування 3% річних здійснено за 185 днів, однак при цьому період вказано з 28.12.2013 по 31.07.2014р. (216 днів) і на суму заборгованості 50470,60грн.

Суд не може погодитись з вказаним розрахунком, оскільки:

1) станом на 28.12.2013р. виходячи з вимоги, яка викладена в претензії від 24.09.2013р. за № 949-01/21.05.1 та проведених відповідачем оплат, заборгованість відповідача була в сумі 13543,60 грн. (41543,60 грн. (сума претензії) - 28000,00 грн. (оплати за період з 03.10.2013 р. по 27.12.2013 р.) та мала місце до 10.07.2014 р.;

2) заборгованість на загальну суму 50470,60 грн. мала місце з 10.07.2014р., враховуючи факт пред'явлення претензії від 20.06.2014р. за № 936-01/21.04.1

Виходячи з кількості днів прострочки (185 дн.), які визначені позивачем та кінцевої дати нарахування, судом здійснено власний розрахунок 3% річних.

Так, 3% річних за несвоєчасно проведені розрахунки в сумі 13543,60 грн. слід нараховувати за період з 28.01.2014 р. по 09.07.2014 р. тобто за 163 дні., що становить 181,45 грн.

3% річних на суму 50470,60грн, слід нараховувати з 10.07.2014р. по 31.07.2014р. (22дні), що становлять 28,10грн.

Таким чином вимоги позивача про стягнення 3% річних є правомірними та такими, що підлягають задоволенню в розмірі 209,55 грн.

В частині стягнення 3% річних в сумі 557,88 грн. (767,43 грн. - 209,55 грн.) суд відмовляє за безпідставністю.

Перевіривши розрахунок інфляційних, судом встановлено, що позивач інфляційні за грудень 2013 року -червень 2014 року на суму заборгованості 50470,60грн. нарахував неправомірно, оскільки, як наголошувалось вище, заборгованість в сумі 50470,60 виникла з 10.07.2014 р.

Згідно розрахунку суду, правомірним є нарахування інфляційних за період з грудня 2013р. по червень 2014р. в розмірі 1664,30 грн.

При цьому, за грудень 2013 р. інфляційні слід нарахувати на суму 19543,60 грн., які становлять 97,72 грн. Враховуючи факт проведених розрахунків в сумі 6000,00 грн., які проведені 27.12.2013 р. за період з січня по червень 2014 р. інфляційні слід нараховувати на суму 13543,60 грн., що становить 1566,58 грн.

З огляду на викладене у задоволенні 4442,64 грн. (6106,94 грн. - 1664,30 грн.) інфляційних суд відмовляє.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково на загальну суму 52344,45 грн., з яких: 50470,60грн. основний борг, 209,55грн. 3 % річних, 1664,30 грн. інфляційних.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Міського комунального підприємства "Бердичівводоканал" (13300, м.Бердичів, вул. Леніна,87, ідентифікаційний код 32569790)

на користь Дочірнього підприємства "Укравтогаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (03134, м.Київ, вул. Григоровича-Барського,2, ідентифікаційний код 36265925)

- 50470,60грн. - основного боргу;

- 209,55грн. -3 % річних;

- 1664,30 грн. - інфляційні нарахування;

- 1667,68 грн. - судовий збір.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 01 вересня 2014 р.

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- в справу