Постанова № 40334317, 29.07.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2014 р. Справа№ 910/6889/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Жук Г.А.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання: Петренку В.А.

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у м. Києві

на рішення господарського суду м. Києва від 21.05.2014р.

у справі № 910/6889/13 (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом Приватного підприємства ,,ВДК ,,Дім Вина ,,СКАЛА"

до Головного управління Міндоходів у м. Києві

про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення 253 706,35 грн. збитків та 154 512,00 грн. моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство ,,ВДК ,,Дім Вина ,,СКАЛА" (далі - позивач) звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України у місті Києві (далі - РУ Департаменту САТ ДПС України у м. Києві, відповідач), правонаступником якого є Головне управління Міндоходів у м. Києві, про захист честі, гідності, ділової репутації та стягнення 253 706,35 грн. збитків та 154 512,00 грн. моральної шкоди.

Рішенням господарського суду м. Києва від 21.05.2014р. у справі № 910/6889/13 позов задоволено частково. Стягнуто з Головного управління Міндоходів у місті Києві на користь Приватного підприємства ,,ВДК ,,Дім Вина ,,СКАЛА" 44 760,00 грн. збитків, 208 946,35 грн. упущеної вигоди, 17 000,00 грн. моральної шкоди та 6 221,14 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду м. Києва від 21.05.2014р. у справі № 910/6889/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що він не погоджується з прийнятим рішенням, оскільки його прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи. Зокрема, скаржник зазначає, що не погоджується з твердженням суду, що позивач належним чином та у встановленому порядку довів завдання відповідачем шкоди у розмірі 44 760 грн., що сплачені позивачем для підготовки національної спеціалізованої постійно діючої виставки - ярмарку алкогольних напоїв ,,Україна виноробна ,,Скала".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2014р. у справі № 910/6889/13 апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у м. Києві на рішення господарського суду м. Києва від 21.05.2014р. прийнято до провадження та призначено розгляд скарги на 15.07.2014р.

У запереченнях на апеляційну скаргу, які надійшли на адресу суду 15.07.2014р., позивач зазначає про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить змінити рішення суду в частині стягнення 17 000,00 грн. моральної шкоди та стягнути 154 512,00 грн. моральної шкоди.

В судовому засіданні 15.07.2014р. оголошено перерву до 29.07.2014р.

В судовому засіданні 29.07.2014р. представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у запереченнях на апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, співробітниками Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у м. Києві з метою здійснення контролю за дотриманням норм чинного законодавства, на підставі наказу від 19.01.2012 року №10 і направлення на проведення фактичної перевірки від 19.01.2012 року №32-131/0010, з 19.01.2012 року по 24.01.2012 року проведено фактичну перевірку магазину, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Луначарського, 24, та належить Приватному підприємству ,,ВДК ,,Дім Вина ,,Скала".

Перевіркою встановлено, що позивачем здійснювався продаж напої винних, а саме: пакет напою винного виноградного десертного ,,Чарівний бостардо" за ціною 18,00 грн. за пакет; пакет напою винного виноградного міцного білого ,,Мускатний феєрверк" за ціною 18,00 грн. за пакет; пакет напою винного виноградного білого ,,7777 фортові" за ціною 18,00 грн. за пакет; пакет напою винного виноградного рожевого ,,7777 фортові" за ціною 18,00 грн. за пакет; пакет напою винного виноградного червоного ,,7777 фортові" за ціною 18,00 грн. за пакет, тобто за цінами нижчими від мінімально роздрібних цін встановлених державою, що є порушенням Постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957 ,,Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв".

Також перевіркою встановлено знаходження та зберігання з метою подальшої реалізації алкогольних напоїв маркованих марками акцизного податку, на яких зазначено суму акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, що не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари, чим порушено норми Постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 ,,Про затвердження положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів".

За наслідками перевірки складено Акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами від 24.01.2012 року № 0012/01/36972343.

На підставі Акту перевірки № 0012/01/36972343 від 24.01.2012 року, Регіональним управління департаменту САТ ДПС України в м. Києві винесені Рішення про застосування фінансових санкцій від 03.03.2012р.

Рішення про застосування фінансових санкцій № 260257/32-129/0135 від 03.03.2012р. у вигляді штрафу в розмірі 5 994,00 грн. винесено у зв'язку з порушенням позивачем статті 11 Закону України ,,Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995р. № 481/95-ВР, а саме, зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

Рішення про застосування фінансових санкцій № 260258/32-129/0136 від 03.03.2012р. у вигляді штрафу в розмірі 30 000,00 грн. винесено у зв'язку з порушенням позивачем Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року № 957 ,,Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", а саме, за продаж алкогольних напоїв за цінами, що нижче мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої.

Приватне підприємство ,,ВДК ,,Дім Вина ,,СКАЛА" звернулось до окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до РУ Департаменту САТ ДПС України в м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій від 03.03.2012р. № 260258/32-129/0136, № 260257/32-129/0135.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 26.07.2012р. у справі № 2-а-6215/12/2670 позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано рішення РУ Департаменту САТ ДПС України у м. Києві про застосування фінансових санкцій від 03.03.2012р. №260258/32-129/0136, № 260257/32-129/0135.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012р. дану постанову залишено без змін.

Актом фактичної перевірки від 24.01.2012р., який складено РУ Департаменту САТ ДПА України у місті Києві при перевірці магазину (адреса: м. Київ, вул. Луначарського, 24), що належить ПП ,,ВДК" Дім Вина ,,СКАЛА", встановлено порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004р. № 637 (далі-Положення), а саме - 14 січня 2012 року у книзі ОРО не відображено оприбуткування готівкових коштів у сумі 4 314,75 грн. на підставі наявного звітного чеку (7 звіт РРО) № 0526 від 14.01.2012.

На підставі цього акту перевірки та абзацу 2 п. 1 Указу Президента України ,,Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", ДПІ у Дніпровському районі міста Києва ДПС (де обліковується позивач) 27.03.2012р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0000672240 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 21 573,75 грн., що складає п'ятикратний розмір суми звітного чеку № 0526, а саме готівки у розмірі 4 314,75 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2012р. у справі №2а-16281/12/2670 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 27.03.2012р. № 0000672240.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.02.2013 р. у справі № 2а-16281/12/2670 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.12.2013р. - без змін.

04.10.2012р. начальником Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у м. Києві винесено наказ № 504 про проведення фактичної перевірки Приватного підприємства ,,ВДК ,,Дім Вина ,,Скала".

Відповідно до наказу фактична перевірка проводиться з метою здійснення контролю за дотриманням норм законів України ,.Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", ,,Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року № 854, Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24 липня 2002 року № 218, Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833, запобігання незаконному виробництву та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів та відповідно до наданих повноважень регіональному управлянню на підставі підпунктів 80.2.5, 80.2.6 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 ,,Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів", статті 16 Закону України ,,Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", Положення про Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 жовтня 2011 року № 1289.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.10.2012 р. у справі № 2а-13869/12/2670 визнано протиправним та скасовано наказ Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у місті Києві від 04 жовтня 2012 року № 504 про проведення фактичної перевірки Приватного підприємства ,,ВДК" Дім Вина ,,Скала".

Посадовими особами Регіонального управління Департаменту САТ ДПС України у м. Києві на підставі наказу про проведення фактичної перевірки від 04.10.2012 № 504 року та направлення на проведення фактичної перевірки від 04.10.2012 року № 21-131/0426, здійснено фактичну перевірки магазину, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Луначарського 24, та належить суб'єкту господарювання Приватному підприємству ,,ВДК ,,Дім Вина ,,Скала".

Під час допуску до перевірки, посадовими особами РУ Департаменту САТ ДПС України у м. Києві, на підставі матеріалів ВКМСД Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві, а також листа ГУ УБЕЗ МВС України в м. Києві від 10.10.2012 року № 7/7-5/59 про встановлення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, було встановлено факт реалізації споживачеві ОСОБА_3, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою: АДРЕСА_1, навчається у Київському ліцеї транспорту, однієї пляшки вина ,,Масандра мускат рожеве" місткість 0,75 л., міцність 16 % дата виробництва 15.12.2011 р., виробник ДК Національне виробниче Аграрне об'єднання ,,Масандра" за ціною 58,50 грн. Тобто, відповідачем було встановлено продаж позивачем алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років, та відповідно зроблено висновок про порушення позивачем ст. 153-3 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР ,,Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (зі змінами і доповненнями). Факт продажу алкогольного напою особі, яка не досягла 18 років.

Зазначений факт продажу алкогольних напоїв особі, що не досягла 18 років було зафіксовано працівниками ВКМСД Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві, у зв'язку із чим на продавця магазину позивача ОСОБА_4 було складено протокол про адміністративне правопорушення.

На підставі зазначеного посадовими особами РУ Департаменту САТ ДПС України у м. Києві, керуючись ст. 15 Закону № 481 було прийнято розпорядження від 11.10.2012 р. № 3034/10/21-213 про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями серії АД № 901196 з терміном дії з 15.08.2012 по 14.08.2013 рр. та направлено таке розпорядження на юридичну адресу ПП ,,Дім Вина ,,Скала", яке отримано позивачем 17.10.2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.12.2012 р. у справі № 2а-14341/12/2670 визнано протиправним та скасовано розпорядження Департаменту САТ ДПС України у м. Києві від 11.10.2012р. № 3034/10/21-213 про анулювання ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями Приватного підприємства ,,ВДК ,,Дім Вина ,,Скала".

З огляду на встановлені судами обставини, відповідно до положень ст. 35 ГПК України, в межах розгляду даної справи не потребує доказування протиправність прийняття відповідачем рішення РУ Департаменту САТ ДПС України у м. Києві рішення про застосування фінансових санкцій від 03.03.2012 року № 260257/32-129/0135, рішення про застосування фінансових санкцій від 03.03.2012 року № 260258/32-129/0136, податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 27.03.2012 р. № 0000672240, наказу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у місті Києві від 04 жовтня 2012 року № 504 про проведення фактичної перевірки Приватного підприємства ,,ВДК ,,Дім Вина ,,Скала", розпорядження Департаменту САТ ДПС України у м. Києві від 11.10.2012 р. № 3034/10/21-213 про анулювання ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями Приватного підприємства ,,ВДК ,,Дім Вина ,,Скала".

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про те, що систематичні протиправні дії відповідача протягом січня - грудня 2012р. підірвали його імідж та ділову репутацію в очах ділових партнерів та виробників алкогольних напоїв, що, в свою чергу, призвело до зриву проведення з 13.11.2012р. по 17.11.2012р. міжнародного заходу - фестивалю вина ,,Україна виноробна ,,СКАЛА 2012".

Як зазначає позивач, ним протягом 2001-2012 років у м. Києві по вул. Луначарського, 24, у приміщенні ,,Торговий дім вина ,,СКАЛА" щороку проводиться національна спеціалізована постійно діюча виставка-ярмарок алкогольних напоїв та фестиваль вина ,,Україна виноробна ,,СКАЛА".

Проте, у зв'язку з незаконним позбавленням позивача ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями у період з 18.10.2012 р. по 18.12.2012р. відбувся зрив зазначеного фестивалю та виставки-ярмарку, оскільки запрошені учасники відмовились від участі у вказаних заходах, а постачальники алкогольних напоїв почали вимагати повернути їм залишки нереалізованих напоїв та припинили їх поставку позивачу.

Відповідно до укладених між позивачем та ТОВ ,,ІДЕЯ - РІСЬОРЧ" договорів від 03.01.2012р. №1в, від 20.01.2012р. №2в, від 06.02.2012р. № 3в, від 28.02.2012р. № 4в, від 10.03.2012р. №6в, від 12.04.2012р. за надані виконавцем послуги по організації та проведення у 2012р. фестивалю вина позивачем було сплачено кошти загальною сумою 44 760 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень, наявними в матеріалах справи.

У зв'язку з протиправним позбавлення відповідачем позивача в період з 18.10.2012р. по 18.12.2012р. ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями позивачем розраховано збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 208 946,35 грн.

Крім того, позивач зазначає, що неправомірними діями відповідача, а саме розповсюдженням відповідачем неправдивих, ганебних відомостей про позивача йому завдано моральної шкоди в розмірі 154 512,00 грн.

Суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги та стягнув з відповідача на користь позивача 44 760,00 грн. збитків, 208 946,35 грн. упущеної вигоди та 17 000,00 грн. моральної шкоди.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Положеннями ст. 1175 ЦК України закріплено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.

Конституція України (ст. 56) проголошує право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійснені ними своїх повноважень.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем було здійснено витрати у розмірі 44 760,00 грн. на підготовку проведення фестивалю та виставки-ярмарки, а відповідачем жодним чином не спростовано завдання відповідачем шкоди у зазначеному розмірі, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги в частині 44 760,00 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення збитків колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитки слід поділити на дві частини:

1) реальні збитки

2) упущена вигода (неодержані доходи).

Вихідним при визначенні неодержаного доходу юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності є поняття доходів. Вони визначаються як збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які приводять до збільшення власного капіталу, крім збільшення капіталу за рахунок внесків власників. Таке визначення доходів цілком придатне на першому етапі для обчислення неодержаного доходу як складової частини збитків. Крім того, позивач у кожному конкретному випадку повинен подати відповідний обґрунтований розрахунок заподіяних йому збитків.

На підтвердження розміру упущеної вигоди позивачем надано оборотно -сальдові відомості по рахунку 702 за періоди з 04.09.2011р. по 03.10.2011р. та з 04.09.2012р. по 03.10.2012р., з яких вбачається, що середня щоденна виручка позивача складала 3 425,35 грн., тож упущена вигода за 61 день склала 208 496,35 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача упущеної вигоди у розмірі 208 496,35 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення 154 512,00 грн. моральної шкоди колегія суддів зазначає таке.

Згідно зі ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. № 4 (п. 3 постанови) зазначено, що під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, при розрахунку розміру моральної шкоди позивачем було використано методику Ердлевського А.М. оцінки розміру компенсацій моральної шкоди, спричиненої фізичним особам.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем, починаючи з 19.01.2012р. і до 18.10.2012р. систематично виносились протиправні рішення стосовно відповідача. Позивач, з метою відновлення своїх прав, порушених відповідачем, змушений був постійно звертатись до суду із відповідними позовними заявами, нести судові витрати та направляти представників для участі у судових засіданнях.

Протиправність таких рішень встановлено окружним адміністративним судом міста Києва та Київським апеляційним адміністративним судом.

Внаслідок неправомірних дій відповідача постраждала ділова репутація позивача, що виражається у небажанні контрагентів продовжувати договірні відносини з позивачем, підтвердженням чому є ділова переписка позивача з контрагентами, з якої вбачається зниження ділової репутації позивача внаслідок прийняття відповідачем протиправних рішень.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України ,,Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.95р. встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Тому суди повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із законом, вирішення справ, пов'язаних з відшкодуванням такої шкоди.

Згідно з п. 5 Постанови при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинового зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Пунктом 9 Постанови роз'яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позивачу було завдано моральної шкоди незаконними діями та рішеннями відповідача, яка підлягає задоволенню в розмірі 17 000,00 грн. виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.

Підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 154 512,00 грн., які заявлені позивачем до стягнення, колегія суддів не знаходить.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги позивач вказує на те, що суд першої інстанції не надав оцінку обставинам, які були встановлені адміністративними судами з приводу оскарження позивачем правомірності дій органів владних повноважень.

Вказані доводи є необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, на які посилається позивач, як на підставу позовних вимог, а саме протиправність прийняття відповідачем рішення РУ Департаменту САТ ДПС України у м. Києві рішення про застосування фінансових санкцій від 03.03.2012 року № 260257/32-129/0135, рішення про застосування фінансових санкцій від 03.03.2012 року № 260258/32-129/0136, податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 27.03.2012 р. № 0000672240, наказу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у місті Києві від 04 жовтня 2012 року № 504 про проведення фактичної перевірки Приватного підприємства ,,ВДК ,,Дім Вина ,,Скала", розпорядження Департаменту САТ ДПС України у м. Києві від 11.10.2012 р. № 3034/10/21-213 про анулювання ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями Приватного підприємства ,,ВДК ,,Дім Вина ,,Скала" встановлені судовими рішеннями, та доказуванню не підлягають в силу ст. 35 ГПК України.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що підстави для скасування або зміни рішення, які передбачені ст. 104 ГПК України, відсутні. Рішення господарського суду м. Києва від 21.05.2014р. у справі № 910/6889/13 відповідає обставинам справи, є законним та обґрунтованим. У зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 21.05.2014р. у справі № 910/6889/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Головного управління Міндоходів у м. Києві - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя В.Г. Суховий

Судді Г.А. Жук

А.О. Мальченко

Повний текст складено та підписано 01.08.2014р.