Рішення № 40334126, 28.08.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2014 р. Справа № 911/2703/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства «Компанія Агротрейд», м. Черкасидо Фермерського господарства «Л.Ю.К.С.», Київська обл., с. Лехнівкапро стягнення 70 000,00 грн.,за участю представників:

позивача:Брайон В.О., довіреність № б/н від 12.05.2014 року;відповідача:не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2014 року Приватне підприємство «Компанія Агротрейд» звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача про стягнення 70 000,00 грн. боргу у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати поставленого товару за договором купівлі-продажу № 497 від 11.06.2013 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.07.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 24.07.2014 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.07.2014 року розгляд справи було відкладено на 28.08.2014 року.

Через канцелярію суду 26.08.2014 року відповідач подав заяву про збільшення позовних вимог, у якій просив суд стягнути з відповідача 70 000,00 грн. боргу, 8 958,92 грн. інфляційних втрат, 1 691,51 3% річних, 4 671,78 грн. пені, покласти на відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Крім того, з метою забезпечення позову позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти відповідача у сумі 92 322,21 грн.

Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Частиною першою ст. 4 Закону України «Про судовий збір» N 3674-VI від 08.07.2011р. (який набрав чинності 01.11.2011р.) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову справляється судовий збір у розмірі 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Доказів сплати судового збору за подачу до господарського суду заяви про забезпечення позову позивачем до заяви не додано.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Представник відповідача в судове засідання 28.08.2014 року не з'явився, відзив не подав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

11.06.2013 року між Приватним підприємством «Компанія Агротрейд» (продавець) та Фермерським господарством «Л.Ю.К.С.» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 497 (далі - договір), за умовами якого продавець зобов'язується передати, а покупець - прийняти і оплатити у відповідності з вимогами даного договору мінеральне добриво Карбамід, виробництва Україна у кількості 20 тонн, (надалі - товар).Фактична кількість товару визначається і підтверджується видатковими накладними.

Відповідно до п. 2.1. договору, ціна на товар (з урахуванням ПДВ та доставкою до господарства в с. Лехнівка, Баришівського району, Київської області) складає - 4 070,00 грн/тонна. Загальна вартість товару за даним договором становить 81 400 (вісімдесят одна тисяча чотириста) грн. 00 коп. в т. ч. ПДВ - 13 566,67 грн.

Згідно п. 2.5. договору, остаточні розрахунки між сторонами за поставку визначеної за п. 1.1. договору партії товару здійснюється не пізніше як протягом 5 (п'яти) банківських днів від дати поставки.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного розрахунку між ними. Після підписання договору всі попередні переговори та домовленості сторін вважаються такими, що втратили силу (п. 6.1. договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 81 400,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 946 від 31.10.2013 року, наявною в матеріалах справи.

Проте, відповідач за отриманий від позивача товар на суму 81 400,00 грн. оплатив частково та несвоєчасно, і має заборгованість перед останнім у сумі 70 000,00 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з поставки товару за договором, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 70 000,00 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 70 000,00 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Загальна сума інфляційних втрат та 3% річних за спірним договором складає 8 958,92 грн. та 1 691,51 грн. відповідно, які нараховано позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати наданих послуг за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 8 958,92 грн. інфляційних втрат та 1 691,51 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (п.1). Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (п.2).

З матеріалів справи не вбачається, що між сторонами у справі було укладено якийсь письмовий правочин (договір) щодо встановлення неустойки за несвоєчасну оплату поставленого товару. Позивачем не наведено норму законодавства якою встановлений обов'язок відповідача сплачувати пеню за вчинення відповідного порушення. Крім того, суд враховує, що сторони в договорі не передбачили окремо такого виду відповідальності та не домовились про її розмір. Тому суд не визнає вимогу позивача щодо стягнення пені законною та обґрунтованою, а відтак не вбачає підстав для її задоволення.

При цьому, судом враховано посилання позивача на положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Разом з тим, суд зауважує, що вказана норма не встановлює обов'язок суб'єкта господарювання сплачувати неустойку за порушення грошового зобов'язання та не визначає її конкретний розмір, а лише встановлює граничний розмір договірної неустойки, тобто визначеної сторонами в договорі.

Враховуючи те, що сторонами не було погоджено неустойку у вигляді пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, суд не бере до уваги посилання позивача на вищевказане положення статей закону, як на підставу правомірності нарахування ним заявленої до стягнення суми пені.

Судовий збір у розмірі 1 613,00 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.

Крім того, позивач просить покласти на відповідача витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 7 000,00 грн.

На підтвердження своїх вимог в цій частині позивачем надано суду, зокрема, договір про надання юридичних послуг № 07/04-14 від 07.04.2014 року та платіжне доручення № 188 від 21.08.2014 року на суму 7 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову -на відповідача.

Так, відповідно до п. 6.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 16.01.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що позивачем не надано копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси позивача або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, тому суд відмовляє у стягненні витрат надання правової допомоги з відповідача

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства «Л.Ю.К.С.» (07532, Київська обл., Баришівський район, с. Лехніка, вул. Шевченка, 16, код 33889719) на користь Приватного підприємства «Компанія Агротрейд» (18005, м. Черкаси, вул. Різдвяна, 115, кв. 102, код 37787179) 70 000 (сімдесят тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 8 958 (вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 92 коп. інфляційних втрат, 1 691 (одну тисячу шістсот дев'яносто одну) грн. 51 коп. 3% відсотків річних, 1 613 (одну тисячу шістсот тринадцять) грн. 00 коп. судового збору.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 02.09.2014 р.

Суддя Т.Д. Лилак