Рішення № 40334057, 02.09.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.14р. Справа № 904/4778/14

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна", м.Київ

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед", м.Дніпропетровськ

про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 23 686 грн. 00 коп.

Суддя Красота О.І.

Представники:

від позивача: Байправ М.С. дов.№599 від 23.05.2013 року;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (далі-Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед" (далі-Відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 23 686 грн. 00 коп.

21.07.2014 року Відповідач направив на адресу господарського суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, документи витребувані ухвалами господарського суду (поліс №АВ 6205811), а також докази оплати заборгованості до суду не надав. Клопотання про відкладення розгляду спору та письмові пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходило.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника Відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином (а.с. 97, 108), а в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника Позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

10.10.2011 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (далі-Страховик) та ОСОБА_2 (далі-Страхувальник) був укладений Договір серії АМ №026462 добровільного страхування наземних транспортних засобів (далі-Договір) за яким Страховик застрахував майнові інтереси (пошкодження, знищення або втрата) Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля ВАЗ 211140, реєстраційний номер НОМЕР_1. (а.с. 112-120).

19.08.2012 року о 06 год. 05 хв. на перетині вул. Косіора та пр. Орджонікідзе у м. Харкові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ 21114 реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля ІЖ, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3.

Внаслідок зазначеного ДТП автомобіль потерпілого отримав механічні пошкодження, відповідно до Довідки про ДТП, виданої інспектором Відділення ДТП Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області МВС України від 21.08.2012 року. (а.с. 18-19).

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 26.09.2012 року, на підставі ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа яка керувала автомобілем (ОСОБА_3) була визнана винною у скоєні адміністративного правопорушення під час ДТП та притягнута до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп. (а.с.20-21).

Згідно розрахунку страхового відшкодування від 03.10.2012 року та від 11.12.2012 року (з урахуванням франшизи 610 грн.), вартість відновлюваного ремонту застрахованого автомобіля склала суму у розмірі 16 397 грн. 20 коп. та 7 288 грн. 80 коп., відповідно, що разом складає суму в розмірі 23 686 грн. 00 коп. (а.с.46,48).

На підставі заяви про настання страхового випадку по договору страхування Авто КАСКО від 20.08.2012 року (а.с. 11-15), страхового акту №UA2012081900001/L01/01 від 03.10.2012 року (а.с.45) страхового акту №UA2012081900001/L01/02 від 11.12.2012 року (а.с.47), з урахуванням звіту №753/09/12 від 10.09.2012 року про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням ТЗ за яким вартість відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу склала суму у розмірі 24 500 грн. 93 коп. (а.с. 22-26), рахунку СТО №18 від 18.09.2012 року на суму 24 296 грн. 00 коп., Позивачем зроблена оплата ФОП ОСОБА_4 (СТО) у розмірі 23 686 грн. 00 коп. за ремонтні роботи автомобіля ВАЗ 21114 реєстраційний номер НОМЕР_1, що підтверджується платіжними дорученнями №6526 від 08.10.2012 року та №8386 від 13.12.2012 року. (а.с.49, 50).

Вказана оплата відбувалась за згодою вигодонабувача (п.3 Договір серії АМ №026462 від 10.10.2011 року ПАТ «Плюс Банк») відповідно до листа за №16.1.1-80435 від 27.09.2012 року відповідно до якого ПАТ «Ідея Банк», який є правонаступником ПАТ "Плюс Банк" надав згоду на зарахування страхового відшкодування на розрахунковий рахунок СТО ФОП ОСОБА_4 (а.с.122), а також у відповідності до умов вказаного Договору, а саме п.10.5.2. Договору, за яким за варіантом страхового відшкодування «Майстерня» (п.6 Загальних умов Договору) страхове відшкодування у разі часткового пошкодження ТЗ відбувається за погодженням з вигодонабувачем, а також в сумі з урахуванням франшизи згідно рахунку №18 від 18.09.2012 року, яка є меншою ніж вказано в звіті № 753/09/12 від 10.09.2012 року про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням ТЗ за яким вартість відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу склала суму у розмірі 24 500 грн. 93 коп.

Позивачем вживались заходи досудового врегулювання спору.

Так, Позивачем 15.10.2013 року було направлено Відповідачу заяву про страхове відшкодування (в порядку регресу) №1267/2012-10/ИР від 14.10.2013 року, яку останній отримав 07.10.2013 року (а.с. 51, 52), в якій Позивач (від імені якого діяла ТзДВ "Інтер-Ріск Україна") просив Відповідача відшкодувати збитки в порядку регресу в розмірі 23 686 грн. 00 коп.

На підставі вказаних обставин Позивач, керуючись ст. ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України "Про страхування" просить суд стягнути з Відповідача суму збитків у розмірі 23 686 грн. 00 коп.

Статтею 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 29 вказаного Закону встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відповідач направивши відзив на позов вказує на те, що відповідно до полісу №АВ/6205811 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за яким застрахована винна особа в ДТП ОСОБА_3 франшиза становить суму в розмірі 1 000 грн. 00 коп.

Ухвалами господарського суду від 04.07.2014 року, 29.07.2014 року, суд зобов»язував Відповідача (для з»ясування вказаних обставин) надати суду поліс №АВ/6205811, однак останнім вимоги суду були проігноровані та вказані докази надані не було.

Таким чином, сума відшкодування збитків в порядку регресу повинна становити суму у розмірі заявлених позовних вимог що становить 23 686 грн. 00 коп., тобто без урахування франшизи за вказаним вище полісом №АВ/6205811.

Згідно до ст. 6 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язанні поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії.

Крім того, ст. 7 вказаного кодексу встановлено, що претензія розглядається в місячний строк, який обчислюється з дня одержання претензії та, підприємства та організації, що одержали претензію, зобов'язанні задовольнити обґрунтовані вимоги заявника.

Як встановлено чинним законодавством України, зокрема ст. 36 Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування здійснюється протягом 90 днів з дня отримання Страховиком визначених у ст. 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Відповідачем не було надано доказів проведення виплати страхового відшкодування у повному обсязі, отже порушено вимоги ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями ст.27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, а тому до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Статтями 1166 та 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода завдана неправомірними діями майну особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала, та в разі завдання шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Згідно з ч. 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як було встановлено судом, особою, винною у скоєні ДТП, наслідком якого стало пошкодження майна застрахованої Позивачем особи, а, отже, і особою, винною у завданні збитків є ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у Відповідача.

Таким чином, з аналізу вищезазначених правових норм вбачається, що Позивач після виплати застрахованій ним особі страхового відшкодування, може звернутися з відповідною вимогою стягнення сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу саме до страховика за наявності певних підстав.

Правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі встановлені ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно п. 22.1 якої при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Порядок виплати страхового відшкодування визначений ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", зокрема, у п. 37.4 якої встановлено, що страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, у разі, коли такі витрати здійснюються за згодою страховика. Якщо страхувальник або особа, відповідальність якої застрахована, здійснили такі витрати без попереднього погодження із страховиком, страховик має право відмовити у компенсації таких витрат або зменшити їх розмір з урахуванням вимог законодавства України про порядок відшкодування такої шкоди.

Проте, Відповідач, який є страховиком винної у скоєні ДТП та нанесені збитків особи ОСОБА_3, відповідальність якої ним застрахована, не здійснював виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілому, який отримав таке страхове відшкодування за Договором серії АМ №026462 добровільного страхування наземних транспортних засобів від 10.10.2011 року.

Статтею 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено підстави для подачі регресного позову. Приписами вказаної правової норми встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Суд не погоджується з твердженням Відповідача стосовно необхідності застосування положень статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", якою передбачено, що якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість, оскільки перерахування грошових коштів на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) в даному випадку було здійснене на рахунок ФОП ОСОБА_4 (СТО), а не безпосередньо на рахунок потерпілої особи, то таким чином вказане Відповідачем зменшення на суму ПДВ в даному випадку не здійснюється.

Відповідно до вимог ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі вищевикладеного, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю зі стягненням з Відповідача шкоди в порядку регресу в розмірі 23 686 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43-45, 47, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед" (49005, м.Дніпропетровськ, вул. Симферопольська, 21, кімн. 307, ЄДРПОУ 21870998) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, м.Київ, вул.Артема, 40, ЄДРПОУ 20782312) 23 686 грн. 00 коп. - суму виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, 1 827 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя О.І. Красота

Рішення підписано

03.09.2014р.