Ухвала суду № 40333328, 15.08.2014, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 15.08.2014

ЄУ № 420/543/14-ц

Провадження №2/420/260/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2014 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Проньки В.В.

при секретарі Рожковій Л.В.

за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру стягуваних аліментів,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернулася до Новопсковського районного суду з позовом до відповідача, в якому просить змінити розмір аліментів та щомісячно стягнути аліменти із ОСОБА_2 уродженця смт. Новопсков, на її користь на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 800 гривень, починаючи з дня подання позовної заяви і до моменту досягнення дитиною повноліття. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона перебувала у шлюбі з відповідачем, від спільного шлюбу у них є син - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 шлюб між нею та відповідачем було розірвано 2010 року. 24.03.2010 року Новопсковським районним судом було винесено рішення, яким стягнуто з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини, у твердій грошовій одиниці, у розмірі 400 грн. щомісячно, до досягнення повноліття дитини. Позивач вважає, що на сьогоднішній день сума стягуваних аліментів є недостатньою для матеріального утримання дитини, у зв'язку з чим змушена звернутися до суду з цим позовом. У 2013 році син відповідача, ОСОБА_3, пішов до школи, йому необхідний відповідний одяг, він потребує додаткових занять з англійської мови та математики. Крім того у дитини порушення мовного розвитку - необхідні заняття у логопеда та відповідні медикаменти, постійні консультації лікарів які потребують додаткових витрат. ОСОБА_3 добровільно допомоги на утримання дитини не надає, не бере участі у додаткових витратах, у вихованні сина участі не приймає. Відповідач постійно приховує дійсний розмір своїх доходів, належної матеріальної допомоги дитині не надає.

Позивач у судовому засіданні наполягала на вимогах, викладених в позовній заяві, просила їх задовольнити, не заперечувала проти винесення заочного рішення суду.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений судом своєчасно та у встановленому законом порядку, що підтверджується поштовим відправленням про отримання судової повістки, про причини неявки суд не повідомив, проти позовних вимог заперечує, надавши письмове заперечення. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що з моменту стягнення аліментів його матеріальний або сімейний стан не змінився, стан здоров'я також не поліпшився. Позивачка не зазначає жодних підстави, які визначені в СК України, для зміни розміру аліментів. Рішенням суду визначений розмір аліментів у сумі 400 грн., що є фактично таким, який встановлений Законом (ч. 2 ст. 182 СК України) мінімальний розмір - 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Просить відмовити ОСОБА_1 в позовних вимогах до нього про зміну розміру стягнутих аліментів.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав .

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що за рішенням Новопсковського районного суду від 24.03.2010 року з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання їх неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 400 грн. щомісячно від 11.03.2010 року до повноліття дитини.

Матеріалами справи встановлено, що матеріальне становище позивача покращилося порівняно з періодом стягнення аліментів, вона з 18.10.2010 року офіційно працює в Управлінні соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області, на посаді головного державного соціального інспектора, що підтверджується записами в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 18.10.2010 року, заробітну плату отримує щомісяця, розмір заробітної плати вищий ніж мінімальний розмір заробітної плати, що підтверджено довідкою УСЗН Новопсковської РДА № 16-7/8-1659 від 30.07.2014 р. Стан здоров'я позивача не погіршився, інших неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків позивач на утриманні не має.

Судом також встановлено, що на даний час матеріальне становище відповідача не змінилося, згідно запису в трудовій книжці він офіційно не працює з 30.11.2006 року (трудовий договір №668 від 01.01.2006 року, знятий з реєстрації 26.12.2006 року), що підтверджується довідкою виконкому Новопсковської селищної ради № 927 від 07.07.2014 року та копією трудової книжки серії НОМЕР_2 від 30.07.1999 року. Як на момент стягнення аліментів так і на сьогоднішній день має тимчасові заробітки.

Відповідно до ст.180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 1 ст. 182 Сімейного Кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 192 Сімейного Кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками , може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Відповідно до п.п.3 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватись як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сімї. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сімї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримання і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я платника аліментів.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи позивач не надав доказів, які б свідчили, що після постановлення рішення матеріальний стан відповідача змінився (поліпшився) і він спроможний виплачувати аліменти у більшому розмірі.

За таких обставин суд приходить до висновку, що зміни, які є підставою для збільшення розміру аліментів згідно ст. 192 СК України, у сторін не відбулися.

Доводи позивача стосовно того, що збільшення розміру аліментів також пов"язане з тим, що неповнолітній ОСОБА_3 має затримку психічного та речового розвитку, тому йому необхідні заняття у логопеда, відповідні медикаменти, постійні консультації лікарів суд вважає необгрунтованими, оскільки зазначене не є підставою для збільшення розміру аліментів відповідно до ст.192 ЦПК України, а є підставою для звернення до відповідача з вимогами про участь у додаткових витратах на дитину.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про зміну розміру стягуваних аліментів не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.10,11,60, 212-215, 223, 224-233 ЦПК України, ст. 192 Сімейного Кодексу України суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру стягуваних аліментів відмовити повністю.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу ОСОБА_2 не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Новопсковський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя :