Ухвала суду № 40332694, 03.09.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1-49/13 Головуючий у І інстанції Чірков Г.Є.Провадження № 11/780/327/14 Доповідач у 2 інстанції МатюшкоКатегорія 54 03.09.2014

УХВАЛА

Іменем України

03 вересня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Матюшка М.П.

суддів: Свінціцької О.П., Загоруйка В.В.,

за участю прокурора: Ляшенка Р.О.

виправданого ОСОБА_1

та його захисника-адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу прокурора, яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Вишгородського районного суду Київської області від 12 червня 2014 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Андрусіїв Гощанського району Рівненської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого директором ТОВ «ВПК Зоряний», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

визнано невинним за пред'явленим обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 382 КК України і виправдано у зв'язку з відсутністю в його діянні складу злочину.

В С Т А Н О В И Л А :

Згідно із вироком, органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в умисному невиконанні рішення суду, що набрало законної сили, вчиненому за наступних обставин.

Так, ОСОБА_1, обіймаючи посаду директора ТОВ «Виробничо-побутовий комплекс «Зоряний» від 09.09.2005 року, не виконав рішення господарського суду м. Києва від 16.03.2010 року, яке вступило в законну силу, та згідно якого ТОВ «ВПК «Зоряний» зобов'язано повернути ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофздоровниця» все майно одержане за договором купівлі-продажу відділення санаторію ім. 1 Травня від 04.10.1993 року.

Згідно договору купівлі-продажу від 04.10.1993 року ТОВ ВПК «Зоряний» передано нерухоме майно відділення санаторію ім. 1 Травня, що включає: корпуси № 10, 11, 12, 13, 14, 15, надвірну вбиральню, танцювальний майданчик, паркову бесідку, доріжку пішохідну асфальтовану водопровід, каналізацію, теплові та електричні мережі, а також земельну ділянку площею 2,7 га., які розташовані по вул. 9 лінія на масиві Пуща-Водиця в м. Києві.

17.09.2010 року ВДВС Вишгородського районного управління юстиції Київської області на адресу боржника - ТОВ «ВПК «Зоряний» направлено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 21405014 в якій встановлено термін для добровільного виконання рішення суду до 22.09.2010 року.

У зв'язку з невиконанням ТОВ «ВПК «Зоряний» рішення суду ВДВС Вишгородського районного управління юстиції Київської області відповідно до ст. ст. 76, 87 Закону України «Про виконавче провадження» 26.10.2010 року та 16.02.2011 року винесено постанови про накладення на боржника штрафу, які разом із письмовим попередженням про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду направлено на його адресу.

Про невиконання рішення суду заступником начальника відділу державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції Київської області 25.10.2010 року, 08.11.2010 року та 20.11.2010 року складено відповідні акти.

Відповідно до реєстраційного посвідчення Київського міського БТ1 від 11.03.1999 року майно відділення санаторію ім.1 Травня на даний час зареєстровано за ТОВ «ВПК «Зоряний» та ЗАТ «Укрпрофздоровниця» не передавалось.

Таким чином, директор ТОВ ВПК «Зоряний» ОСОБА_1, як посадова особа уповноважена на виконання організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за невиконання судового рішення та маючи реальну можливість його виконати, не вжив жодних дій, спрямованих на виконання рішення господарського суду м. Києва від 16.03.2010 року.

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції просить вирок скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи. Обґрунтовуючи апеляцію тим, що рішення господарського суду м. Києва від 16.03.2010 року, яке не виконував ОСОБА_1 було скасовано, свідчить лише про те, що внаслідок зміни обстановки вчинене ОСОБА_1 діяння втратило суспільну небезпечність і тому до останнього підлягає застосуванню ст. 48 КК України, якою передбачено звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки, а виправданий вирок за відсутністю в його діях складу злочину.

Заслухавши доповідача,прокурора в підтримку апеляції, виправданого, котрий просив вирок суду залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 не мав прямого умислу на невиконання судового рішення, оскільки у зв'язку із незрозумілістю рішення суду звертався з заявами про роз'яснення умов виконання рішення суду, подавав заяви про зупинення виконання судового рішення та перегляд його за ново виявленими обставинами, що в кінцевому результаті, призвело до скасування рішення господарського суду від 16.03.2010 року і відмову в задоволення позову. Тобто ОСОБА_1 фактично не виконав незаконного судового рішення, а тому суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому злочину, належним чином мотивувавши свій висновок у вироку. За таких обставин колегія суддів залишає апеляцію прокурора без задоволення, так як, крім наведеного вище, твердження апелянта про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст.. 7 КПК України в ред.. 1960 року, суперечить положенням названої вище статті КПК України, оскільки ОСОБА_1 заперечував проти закриття справи за вказаних підстав, а в його діях відсутній склад злочину передбачений ч. 2 ст. 382 КК України.

Керуючись ст.. ст.. 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення, а вирок Вишгородського районного суду Київської області від 12 червня 2014 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Судді :