Рішення № 40332285, 28.08.2014, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2014 року Справа № 915/559/14

Позивач Державне підприємство "Білгород-Дністровський морський торговельний порт"

вул. Шабска, 81, м. Білгород-Дністровськ, Білгород-Дністровський район, Одеська область, 67700

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Ранг"

вул. 7-а Поперечна, 3/4, м. Миколаїв, 54010

про стягнення заборгованості за договором № 78-ХД від 15.03.2010 року в сумі 19074,35 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Бойко С.В., за довіреністю;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач 22.04.14 р. звернувся до господарського суду з позовом стягнути з відповідача заборгованість в сумі 19074,35 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору поставки № 78-ХД від 15.03.2010 р., акту ОДФІ від 13.01.14 р. № 840-16/01, довідки Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області від 10.08.14 р. за № 11.3039, додаткової угоди від 10.08.10 р., специфікації № 1, додаткової угоди до договору № 78-ХД, видаткової накладної № РПН-008751 від 05.08.10 р., специфікації № 2, видаткової накладної № РПН-008981 від 09 серпня 2010 р., претензії від 04.03.14 р. № 404, фіскального чеку від 07.03.2014 р. № 2523, норм ст. ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 224, 193 Господарського кодексу України та мотивовані тим, що відповідач безпідставно набуло від позивача майно у вигляді грошових коштів на загальну суму 19074,35 грн., які підлягають поверненню в натурі.

22.08.14 р. від позивача до суду надійшла заява про зміну підстави позову, в якій останній просить, на підставі ст. 1212 ЦК України, стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 19074,35 грн., що були набуті без достатніх правових підстав.

Вказана заява позивачем була вчасно скерована відповідачу.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, судом прийнято заяву позивача про зміну підстави позову до розгляду.

Відповідач вимоги ухвал суду не виконав, витребувані судом документи не надав, в судове засідання свого представника двічі не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка канцелярії на зворотній стороні судових ухвал.

Отже, справу розглянуто на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

28.08.2014 року за результатами розгляду справи суд, на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, суд -

встановив:

15 березня 2010 року між сторонами був укладений договір № 78-ХД згідно з умовами пунктів 1.1 та 1.2 якого даного договору відповідач, надалі - постачальник, зобов'язався поставити покупцеві продукцію - продукти нафтоперероблення рідкі ДК-016-97; 23.20.1 (дизельне паливо, бензин А-80, бензин А-95), визначену у п. 1.2 цього договору, а позивач, надалі - покупець, зобов'язався прийняти та оплатити продукцію. Найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, що підлягає поставці за цим договором, її часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються специфікацією, що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до пунктів 2.6, 2.7 та розділу 3 цього договору право власності на продукцію переходить до покупця з моменту передачі йому продукції та підписання ним акту приймання-передачі продукції. Продукція має бути поставлена до 31 грудня 2010 року. Загальна вартість продукції, що поставляється за цим договором. 10374000,00 грн. в т.ч.ПДВ 20%: 1729 000,00 грн. Ціна за одиницю товару може змінюватися. Підставами для зміни ціни бути: зміна середньоринкових цін на ринку продукції; зміна ціни постачальником сировини, необхідної для виробництва товару. Підстави для зміни ціни можуть бути підтверджені наступними документами: оригіналом довідки, що підтверджує факт зміни ціни державного комітету статистики України або його територіального відділення. Державної інспекції з контролю за цінами територіального відділення, Торгово-промислової палати України або її територіального відділення. Рахунок постачальником виставляється на підставі підписаного сторонами приймання - передачі продукції. Оплата за поставлену продукцію здійснюється відповідно виставленого рахунку, шляхом здійснення прямого банківського переведення розрахунковий рахунок Постачальника протягом 10 календарних днів, з моменту продукції. Покупець може відстрочити оплату за отриману продукцію на строк 20 календарних днів післяпостачання продукції з повідомленням про це постачальника письмово.

Також сторони договору визначили, що: постачальник зобов'язаний оформити акт приймання-здавання продукції, видаткову, податкову накладну, фактуру на поставлену продукцію і сертифікат якості та паспорт; покупець зобов'язаний вчасно здійснювати оплату за цим договором в розмірі, на умовах і в порядку, зазначених договором.

Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору.(п. 6.1.1 договору).

За умовами п. 9.2 строк договору починає свій перебіг у момент, визначений п. 9.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2010 року.

Додатком № 1 до договору виступила специфікація постачання продуктів нафтоперероблення рідкі.

Додатковою угодою № 1 до договору поставки від 15.03.2010р. №7 8-ХД, сторони 10.08.10 р. замінили вищенаведену специфікацію на специфікацію 1 (в якій змінилася ціна за одиницю з ПДВ палива дизельного для поставки з 05.08.2010 року).

Додатковою угодою № 2 до договору поставки від 15.03.2010р. № 78-ХД сторони 11.08.10 р. вирішили вважати специфікацію №1 такою, що втратила чинність та ввели в дію специфікацію № 2 (в якій змінили ціну за одиницю з ПДВ палива дизельного для поставки з 09.08.2010 року).

Додаткова угода № 2 набирає чинності з моменту її підписання, отже з 11.08.10 р.

Додаткова угода № 1 набирає чинності з моменту її підписання, отже з 10.08.10 р.

Загальна сума за договором, протягом вищенаведених змін, залишилась в розмірі 10374000,00 грн.

Додатковою угодою № 3 до договору поставки від 15.03.10р. №78-ХД сторони 12.09.10р. вирішили специфікацію № 2 вважати такою, що втратила силу та введено в дію специфікацію № 3 (в якій ціна за одиницю змінена не була, але введено в дію специфікацію № 3 на постачання продуктів нафтоперероблення рідкі для поставки з 12.09.10р.).

Додатковою угодою № 4 до договору поставки від 15.03.10р №78-ХД сторони 12.11.10 р. вирішили вважати специфікацію №3 такою, що втратила чинність та ввели в дію специфікацію № 4 (в якій змінили ціну за одиницю з ПДВ палива дизельного для поставки з 12.11.2010 року. Також зменшено основну ціну договору).

Додатковою угодою № 5 до договору поставки від 15.03.10р. №78-ХД сторони 07.12.10р. вирішили вважати специфікацію №4 такою, що втратила чинність та ввели в дію Специфікацію № 5 (в якій змінили ціну за одиницю з ПДВ палива дизельного для поставки з 07.12.2010 року).

Додатковою угодою № 6 до договору поставки від 15.03.10 р. №78-ХД сторони 22.12.10р. вирішили вважати Специфікацію №5 такою, що втратила чинність та ввели в дію Специфікацію № 6(в якій змінили ціну за одиницю з ПДВ палива дизельного для поставки з 22.12.2010 року).

Матеріали справи свідчать, що:

1) Згідно видатковій накладній на нафтопродукти №РНП-00751 від 05.08.10р. відповідач передав, а позивач отримав дизельне паливо в кількості 13,950 тонн по ціні - 8000,00 грн.(з ПДВ) на загальну суму 111 600,00 грн.

2) Згідно видатковій накладній на нафтопродукти №РНП-08981 від 09.08.10р. відповідач передав, а позивач отримав дизельне паливо в кількості 23,267 тонн по ціні - 8100,00 грн.(з ПДВ) на загальну суму 188 462,70 грн.

Умови договору між сторонами, в період його дії, виконувались належним чином, що підтверджується: видатковими накладними, рахунками-фактури, платіжними дорученнями.

Водночас, 09 серпня 2010 року згідно видаткової накладної на нафтопродукти № РПН-008981 від 09 серпня 2010 року дизпаливо «Лукойл» евро було отримано позивачем та оплачено по ціні 8 100,00 грн. за тонну, замість ціни в розмірі 7 550,00 грн. за тонну, яка вказана в специфікації до договору поставки № 78-ХД від 15.03.2010 року, що діяла на дату поставки товару.

Внаслідок чого постачальником були отримані без достатніх правових підстав грошові кошти в сумі 12 796,85 грн. з ПДВ. 4 8 100,00 грн. (ціна за специфікацією № 2 в новій редакції від 11.08.2010 р.) - 7 550,00 грн. (ціна за специфікацією від 15.03.2010р.) = 550,00 грн. (розмір грошових коштів, отриманих без достатніх правових підстав на тонну дизпалива) х 23,267 тонн (кількість поставленого дизпалива за видатковою накладною № РПН-008981 від 09 серпня 2010 року).

Отже, загальна сума грошових коштів, які були отримані без достатніх правових підстав відповідачем від позивача складає 19074,35 грн. з ПДВ = 6 277,50 грн. + 12 796,85 грн.

Відповідно до п. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною 5 ст. 180 ГК України передбачено, що ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Згідно зі ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Сторонами було узгоджено розмір вартості з урахуванням укладених додаткових угод.

За приписами ст. ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Як було вище зазначено, договір № 78-ХД від 15.03.10 р. закінчив свою дію 31.12.10 р.

Згідно частин 1, 2 та п.3 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Фактично, виходячи з наведених норм та обставин, по даній справі у позивача є законне право вимагати повернення (частково в розмірі 19074,35 грн.) виконаного зобов'язання, як суб'єкту який вже втратив статус сторони договору у зв'язку із припиненням договірних зобов'язань між ним і відповідачем.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом надати суду докази, які спростовують викладені обставини позивачем.

Отже, з посиланням на зазначене вище та на положення ст. 1212 ЦК України, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ранг» (54010, м. Миколаїв, вул. 7-а Поперечна, 3, код ЄДРПОУ 13863642) на користь Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" вул. Шабска, 81, м. Білгород-Дністровськ, Білгород-Дністровський район, Одеська область, 67700, код ЄДРПОУ 01125689) - 19074,35 грн., що були набуті без достатніх правових підстав та судовий збір в розмірі 1827,00 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 02 вересня 2014 року.

Суддя О.Г.Смородінова