Рішення № 40332181, 26.08.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12703/14

26.08.14

За позовом Приватного акціонерного товариства "ОТІС"

до Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу

Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 290 369,12 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники сторін : не з' явилися

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 26.08.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "ОТІС" (далі за текстом – позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною № 28-юр від 10.06.2014 до Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі за текстом – відповідач) про стягнення основного боргу у сумі 290 369,12 грн., а також позивач просить покласти на відповідача витрати по оплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2014 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/12703/14, розгляд справи призначено на 22.07.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2014 розгляд справи було відкладено на 26.08.2014, у зв’язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням ним вимог ухвали про порушення провадження у справі та частковим невиконанням позивачем вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

В судове засідання 26.08.2014 представники сторін не з'явилися. Представник позивача про свою відсутність повідомив в клопотанні про перенесення слухання справи. Представник відповідача про причини своєї відсутності суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду № D2N 13177 від 25.11.2011 (далі – договір) та Додаткової угоди №4 від 29.12.2012 до нього в частині оплати за виконані позивачем роботи.

Відповідач, посилаючись на умови п.4.1. Договору, зазначає, що оплата виконаних робіт замовником здійснюється з урахуванням ст. 49 Бюджетного кодексу України на підставі підписаних сторонами та службою технічного нагляду актів виконаних робіт (ф.КБ-2в, довідки ф.КБ-3), актів здачі-прийняття проектно-вишукувальних робіт, актів приймання-передачі обладнання протягом 7 банківських днів з дати отримання замовником бюджетного фінансування на закупівлю робіт на свій реєстраційний рахунок.

Крім того, відповідач вказує, що у зв’язку з відсутністю фінансування та закінченням бюджетного періоду, в Додатковій угоді №4 від 29.12.2012р. сторони домовились про те, що оплату виконаних робіт буде здійснено на умовах відстрочки платежу після затвердження річних кошторисних призначень та фактичного надходження коштів на реєстраційний рахунок замовника, але не пізніше 31.12.2013; що фінансування виконаних робіт було передбачено за рахунок спеціального фонду бюджету міста Києва та посилається на ч.8 ст.13 Бюджетного кодексу України, за умовами якої платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету, якщо цим Кодексом та/або рішенням про місцевий бюджет не встановлено інше/

Відповідач вказує; що він здійснював всі можливі заходи щодо забезпечення фінансування по договору, однак, у зв’язку з відсутністю бюджетних коштів затримка бюджетного фінансування відбулась не з його вини, а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

В запереченні на відзив відповідача позивач зазначає, що повністю не погоджується з викладеним у відзиві посилаючись на норми ст.ст. 96, 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України. Також, позивач зазначає, що в п.5 оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/374/2013 від 18.02.2013 «Про практику вирішення спорів, пов’язаних із виконанням договорів підряду» встановлено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання.

Враховуючи те, що не з’явлення представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, сторони не скористалися своїм процесуальним правом на направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК. У наведених випадках відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.

Розглянувши подані матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

25.10.2011 між Головним управлінням житлового господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), правонаступником якого відповідно до Рішення Київської міської ради від 15.03.2012 року № 198/7535 та Розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07.03.2012 року №369 є Департамент житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі – відповідач, замовник) та Приватним акціонерним товариством “ОТІС” (далі – позивач, підрядник) укладено договір підряду № D2N 13177.

Відповідно до п. 1.2. укладеного договору замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов’язання по виконанню робіт з заміни ліфта у житловому будинку за адресою: вул. Волгоградська,16 у відповідності до проектно-кошторисної документації (Додаток №2) у терміни, які зазначені у календарному плані (Додаток №4), що додаються до договору і є його невід’ємними частинами.

Пунктом 3.2. договору визначено, що ціна договору є твердою і в відповідність розрахункам становить 294 999,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 49 166,50 грн. (додаток 1). Остаточно договірна ціна уточнюється по результатам позитивних висновків експертизи кошторисної документації, але в будь якому випадку, уточнена договірна ціна не повинна перевищувати зафіксованому в цім договорі. Фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів спеціального фонду бюджету.

Розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником на підставі ст. 49 Бюджетного Кодексу України та наданих підрядником підписаних сторонами та службою технічного нагляду актів виконаних робіт (ф. КБ-2в, довідки форми ф. КБ-3), актів здачі-прийняття проектно-вишукувальних робіт, актів приймання-передачі обладнання протягом 7 банківських днів з дати отримання замовником бюджетного фінансування на закупівлю робіт з заміни та модернізації ліфта у житловому будинку по вул. Волгоградська,16 на свій реєстраційний рахунок. В розрахунках не передбачено і не застосовується авансова форма розрахунків (п. 4.1. договору).

Згідно п. 10.1. цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2011, але до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

29.12.2012 сторони уклали Додаткову угоду № 4 до Договору підряду № D2N 13177 від 25.10.2011, якою внесено зміни до п. 3.2. договору і викладено його в наступній редакції: “Вартість робіт за договором підряду становить: 290 369,12 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 48 394,85 грн.”.

Також сторони дійшли згоди доповнити розділ 4 пунктом 4.5. договору в наступній редакції: “ 4.5. Розрахунок за фактично виконані 2012 року роботи буде здійснено на умовах відстрочки платежу після затвердження річних кошторисних призначень та фактичного надходження коштів на реєстраційний рахунок замовника, але не пізніше 31 грудня 2013 року”.

На виконання умов договору сторони підписали: Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2012 року від 29.02.2012; Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2012 року від 29.02.2012; Акт №3 здачі-приймання виконаних проектних робіт за лютий 2012 року від 29.02.2012; Акт №4 приймання виконаних робіт з експертного обстеження ліфту за лютий 2012 року від 29.02.2012; Акт №5 здачі-приймання виконаних робіт (експертиза кошторисної документації) за лютий 2012 року від 29.02.2012; Акт №6 приймання виконаних робіт по технічному нагляду за лютий 2012 року від 29.02.2012; Акт №7 вартості змонтованого устаткування, що придбавається виконавцем робіт додатково до Акту № приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2012 року від 29.02.2012.

Крім того, 29.02.2012 між сторонами підписано Довідку про вартість виконаних робіт /та витрати/ (типової форми № КБ-3), відповідно до якої вартість виконаних робіт та витрати по заміні ліфта разом з ПДВ складають 290 369,12 грн.

Втім, відповідач свої зобов’язання з оплати виконаних робіт своєчасно та в повному обсязі не виконав, заборгувавши позивачу 290 369,12 грн.

У зв’язку з вищезазначеним, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) заборгованості за договором підряду № D2N 13177 від 25.10.2011 в сумі 290 369,12 грн.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

За своєю правовою природою договір підряду № D2N 13177 від 25.10.2011 є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 ЦК України.

Майново-господарські зобов’язання між суб’єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 ЦК України), при цьому сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначення умов договору (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Відповідно присів ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до п. 4.1. договору розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником протягом 7 банківських днів з дати отримання замовником бюджетного фінансування на закупівлю робіт з заміни ліфта у житловому будинку по вул. Волгоградська,16 на свій реєстраційний рахунок.

В той час, як пунктом 4.5. договору сторони визначили, що розрахунок за фактично виконані 2012 року роботи буде здійснено на умовах відстрочки платежу після затвердження річних кошторисних призначень та фактичного надходження коштів на реєстраційний рахунок замовника, але не пізніше 31 грудня 2013 року.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та п. 4.5. договору, відповідач повинен був здійснити розрахунок з позивачем в термін до 31.12.2013.

Судом встановлено, що відповідачем не було сплачено за виконані позивачем в межах договору роботи на суму 290 369,12 грн. доказів іншого матеріали справи не містять.

Заперечення відповідача, що ґрунтуються на відсутності бюджетного фінансування та ненадходженні бюджетних коштів відповідачу, як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, судом до уваги не беруться, з огляду на наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як встановлено судом вище, між сторонами було укладено договір, відповідно до умов якого відповідач (замовник) доручив, а позивач (підрядник) взяв на себе зобов’язання по виконанню робіт з заміни ліфтів у житловому будинку за адресою: вул. Волгоградська,16

Частина 2 ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.

Окрім того, статтею 1 ЦК України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з місцевого бюджету та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують замовника та не заперечують обов'язку такого органу, який виступає стороною зобов'язального правовідношення, від його виконання належним чином.

Таким чином, відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати підрядних робіт, оскільки в разі відсутності коштів для оплати зазначених робіт, відповідач мав фактичну можливість призупинити виконання умов договору з моменту виявлення відсутності коштів для оплати робіт, а не чекати виконання підрядних робіт.

Аналогічна правова позиція наведена в Постановах Вищого господарського суду №914/1760/13 від 13.11.2013р., №913/851/13 від 05.08.2013р., рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р. та Оглядовому листі Вищого господарського суду України “Про практику вирішення спорів, пов’язаних із виконанням договорів підряду” № 01-06/374/201 від 18.02.2013р.

Також, в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446 вказується на те, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на черговий рік, не виправдовує бездіяльність установи яка фінансується з державного бюджету, і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання.

Судові витрати позивача відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи все вищевикладене позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "ОТІС" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 4, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Департаменту житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01601, м. Київ, вул. Велика Житомирська, буд. 15-А, ідентифікаційний код 33695540; в порядку передбаченому Законом України “Про виконавче провадження”) на користь Приватного акціонерного товариства “ОТІС” (03062, м. Київ, вул. Чистяківська, 32, ідентифікаційний код 14357579) 290 369 (двісті дев’яносто тисяч триста шістдесят дев’ять) грн. 12 коп. основного боргу та 5807 (п’ять тисяч вісімсот сім) грн. 38 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.09.2014

Суддя Г.П. Бондаренко