Вирок № 40332125, 18.07.2014, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/19733/14-к

Провадження №1-кп/761/774/2014

В И Р О К

іменем України

18 липня 2014 року м. Київ

Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Сидорова Є.В.

при секретарі - Чайці І.С.

з участю в судовому розгляді прокурора прокуратури м. Києва - Санака М.Є.

захисника - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, маючого вищу освіту, тимчасово не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

В С Т А Н О В И В :

Приблизно у другій половині серпня 2011 року ОСОБА_3 у зв'язку із зверненням до нього представника МПП «Граніт» ОСОБА_4, щодо допомоги у приватизації нежитлових приміщень об'єкту комунальної власності за адресою: АДРЕСА_2, звернувся до службових осіб Головного управління комунальної власності міста Києва, з якими був раніше знайомий, з проханням посприяти у приватизації нежитлових приміщень площею 84,60 кв. м. об'єкту комунальної власності, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, який орендує МПП «Граніт».

У подальшому, приблизно у другій половині жовтня 2011 року, після розмови з службовими особами Головного управління комунальної власності міста Києва у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди, пропонуючи за винагороду вплинути на прийняття рішення службовими особами Головного управління комунальної власності міста Києва.

Так, в ході бесіди з представниками МПП «Граніт» ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_3 усвідомлюючи противоправний характер своїх дій, повідомив, що зможе допомогти у приватизації вищевказаних нежитлових приміщень, об'єкту комунальної власності, шляхом впливу на прийняття рішення службовими особами Головного управління комунальної власності міста Києва, що буде коштувати представникам МПП «Граніт» із розрахунку 150 доларів США за 1 квадратний метр, об'єкту, що підлягає приватизації, а всього на загальну суму 12 690 доларів США (згідно з офіційним курсом Національного банку України, станом на 25.10.2011 року - 101 210 грн.).

Приблизно о 14 год. 15 хв., 04.11.2011 перебуваючи поблизу приміщення Національної філармонії України, за адресою: місто Київ, вул. Володимирський узвіз, 2, реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 отримав від представників МПП «Граніт» ОСОБА_4 та ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 100 000 гривень, для подальшого впливу на прийняття рішення службовими особами Головного управління комунальної власності міста Києва, щодо подальшої приватизації нежитлових приміщень об'єкту комунальної власності за адресою: АДРЕСА_2.

Надалі, після отримання грошових коштів в сумі 100 000 гривень, від представників МПП «Граніт» - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_3 прибув на автомобілі «Опель Кадет» д.н.з. НОМЕР_1 до будинку АДРЕСА_3, де був затриманий працівниками міліції. В ході огляду місця події у автомобілі останнього було виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 100 000 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні вказаного злочину визнав повністю та пояснив суду, що в серпні 2011 року до нього з проханням посприяти у приватизації приміщення за адресою АДРЕСА_2, літ. А, звернувся ОСОБА_4, який представляв МПП «Граніт». Він, ОСОБА_3, у жовтні 2011 року переговорив з своїми знайомими із Головного управління комунальної власності міста Києва та запропонував представникам МПП «Граніт» ОСОБА_4 та ОСОБА_6 свою допомогу у приватизації згаданих приміщень, пояснивши, що зможе вплинути на рішення, прийняті службовцями Головного управління комунальної власності міста Києва, сказавши, що це буде коштувати 150 доларів США за один квадратний метр приміщення, тобто всього 12 690 доларів США.

Десь о другій годині дня, четвертого листопада біля Національної філармонії він отримав від ОСОБА_4 та ОСОБА_6 100 000 гривень. Після чого поїхав на автомобілі «Опель» до будинку номер АДРЕСА_3, де його затримали працівники міліції та вилучили отримані раніше кошти.

Обвинувачений, не оспорюючи час, місце, спосіб, мотив і мету, форму вини за кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 369-2 КК України, винним себе визнав повністю, щиро розкаявся.

Також ОСОБА_3 просив суд застосувати до нього амністію та звільнити від покарання, оскільки він є батьком неповнолітнього сина, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4, не позбавленим батьківських прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів по даному кримінальному провадженню, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3, щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, які ніким не оспорюються, визнано недоцільним у зв'язку із відсутністю сумнівів щодо правильного розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій.

Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Призначаючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного, ставлення ОСОБА_3 до вчиненого, яке полягає у визнанні вини та щиросердному розкаянні, данні, які характеризують його особу, те, що він на момент вчинення злочину судимостей не мав, має міцні соціальні зв'язки, не перебуває на обліку у лікаря нарколога, психіатра, позитивно характеризується за місцем проживання, його вік.

До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_3, суд відносить щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

На підставі викладеного суд надходить до висновку про те, що перевиховання та виправлення ОСОБА_3 можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання, у виді штрафу в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Розглядаючи питання про можливість застосування до засудженого Закону України «Про амністію у 2014 році», судом встановлено наступне.

Згідно п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК України, особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

ОСОБА_3 засуджений за вчинення умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 КК України, та який вчинено до набрання чинності Законом України «Про амністію у 2014 році».

Відповідно витягу з реєстру реєстрації актів цивільного стану, ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5, станом на 08.07.2014 р. ОСОБА_3 батьківських прав позбавлено не було.

Підстав, передбачених Законом України «Про амністію у 2014 році» та Законом України «Про застосування амністії в Україні», за яких до ОСОБА_3 неможливо було б застосувати амністію, судом не встановлено.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність звільнення ОСОБА_3 від покарання, призначеного цим вироком, на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Заходи забезпечення забезпечення кримінального провадження, після вступу вироку в законну силу - скасувати.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Судові витрати стягнути з обвинуваченого у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 369-371 КПК України 2012 року, ст. ст. 1 п. «в», 9, 10, 12 Закону України «Про амністію у 2014 році», ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним за ч. 2 ст. 369-2 КК України і призначити покарання у виді штрафу в розмірі 750 (сімсот п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 12 750 (дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят) грн.

Звільнити ОСОБА_3 від покарання, призначеного цим вироком, на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Речові докази по справі, а саме мобільні телефони «Нокія» 6120 та «Моторола», що зберігаються у кімнаті зберігання речових доказів прокуратури міста Києва - повернути ОСОБА_3

Арешт на житлове приміщення - квартиру ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, що розташовується за адресою АДРЕСА_1, після вступу вироку в законну силу - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати пов'язані із залученням експерта у зв'язку з проведенням судово-хімічної експертизи в сумі 1522,80 грн. (НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві ГУДКУ у Київській області р/р 312532272210699 код ЗКПО 25575285, МФО 821018 (послуги експерта, код 11023)

Цивільний позов по справі не заявлявся.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з урахуванням положень ч.2 ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Є. Сидоров