Рішення № 40332096, 04.10.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-836/13

2609/13454/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2013 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Г.О. Козленко,

за участю секретаря - Н.О. Іванісенко, Ю.О. Базюнь, С.Я. Панчук, Л.Л. Григорович, І.С. Завгородньої, М.М. Рубець,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка також діє в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_6, який також діє в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5, треті особи: Солом'янська районна в м. Києві державна адміністрація, Управління освіти Солом'янського району м. Києва, відділ опіки та піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації про витребування майна з чужого незаконного володіння та за позовною заявою ОСОБА_1 до Солом'янської районної державної адміністрації про визнання права власності, -

в с т а н о в и в:

Представник позивач в особі директора КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» О.М. Мартиняк звернулась до Солом'янського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_1, треті особи Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація, Управління освіти Солом'янського району м. Києва, в якій просила суд зобов'язати ОСОБА_1 звільнити нежитлове приміщення, яке розташоване в напівпідвальному приміщенні будинку АДРЕСА_1; виселити ОСОБА_1 з усіма залежними від неї особами з нежитлового приміщення, яке розташоване в напівпідвальному приміщенні будинку АДРЕСА_1, без надання їм іншого житлового приміщення; стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 107,30 грн.

10.09.2012 представник позивача подав через канцелярію суду заяву про уточнення позовних вимог і внесення змін до предмета позову, в якій просив суд виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_7 з самовільно зайнятої кімнати - 29,5 кв.м. та нежитлових приміщень (коридор -1,4 кв.м., допоміжні приміщення - 5,0 кв.м., коридор - 3,8 кв.м., кімната - 5,6 кв.м., кімната - 5,4), розташованих в напівпідвальному приміщенні в будинку АДРЕСА_1; зобов'язати відповідачів провести відбудовні роботи по відновленню самовільно перепланованих приміщень, розташованих в напівпідвальному приміщенні в буд. АДРЕСА_1 у відповідності до плану БТІ від 22.03.1988 року; стягнути з відповідачів на користь позивач судовий збір у розмірі 107,30 грн.

26.10.2012 представник позивача подала через канцелярію суду заяву про уточнення позовних вимог (виправлення описки), в якій просила суд врахувати при розгляді справи виправлену допущену механічну описку в прізвищі відповідача, а саме з ОСОБА_2 на ОСОБА_8, решта позовних вимог, викладених в позовній заяві від 11.05.2012 та заяві про уточнення позовних вимог залишаються без змін.

19.11.2012 представник позивача подав через канцелярію суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд зобов'язати ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняті нежитлові приміщення (службове приміщення - 5,6, коридор -3,0, комора - 5,4, коридор -3,7, комора -5,0, коридор -5,3, службове приміщення - 27,9, коридор - 3,1, службове приміщення - 19,1), розташовані в напівпідвальному приміщенні в будинку АДРЕСА_1; виселити ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_3 з самовільно зайнятих нежитлових приміщень (службове приміщення - 5,6, коридор -3,0, комора - 5,4, коридор -3,7, комора -5,0, коридор -5,3, службове приміщення - 27,9, коридор - 3,1, службове приміщення - 19,1), розташовані в напівпідвальному приміщенні в будинку АДРЕСА_1, без надання їм іншого житла; зобов'язати відповідачів провести відбудовні роботи по відновленню самовільно перепланованих нежитлових приміщень, розташованих в напівпідвальному приміщенні в будинку АДРЕСА_1 у відповідності до плану БТІ від 22.03.1988 року; стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача судовий збір у розмірі 107,30 грн.

В обгрунтуваня позову, позивач зазначив, що згідно рішення Київської міської ради № 284/5096 від 02.12.2010 «Про питання комунальної власності територіальної громади м. Києва» будинок АДРЕСА_1 знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Києва. Зазначений будинок належить до майна, яке передано до сфери управління Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, відповідно до розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1112 від 10.12.2010 р. «Про питання комунальної власності територіальної громади м. Києва». Розпорядженням Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації від 24.01.2011 року № 20 закріплено на праві господарського відання за Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві ради майна, яке передане до сфери управління Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації. відповідно до статуту Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації є правонаступником Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві ради.

На першому поверсі буд.АДРЕСА_1 розташована службова однокімнатна квартира № НОМЕР_1 та нежитлове приміщення, яке використовується Управлінням освіти як фільмотеку. Рішенням Виконкому Залізничної Райради депутатів трудящихся від 14.02.1972 року № 241 «Про закріплення за Залізничною районною фільмотекою як службовою однокімнатної квартири на АДРЕСА_1 та надання її ОСОБА_1», вищезазначену квартиру було закріплено за Залізничною районною фільмотекою, як службову та надано її на час роботи ОСОБА_1 з родиною з трьох осіб. Наказом Державного комунального управління житлового господарства Залізничної районної Ради народних депутатів м. Києва від 01.09.1997 року № 203 «Про прийом на баланс ДК УЖК (ДЕЖ-506) жилих будинків від АЕК «Київенерго» будинок АДРЕСА_1 прийнято на баланс ДК УЖГ. При передачі будинку АДРЕСА_1 до комунальної власності територіальної громади району від АЕК «Київенерго» про мешканців будинку (реєстрація, нарахування квартплати, тощо) зазначено, що кв.№НОМЕР_1 надана ОСОБА_1 на родину з трьох осіб. На сьогоднішній день дана квартира є службовою однокімнатною квартирою загальною площею 55,2 кв.м. і житловою 19,2 кв.м. на даній житловій площі зареєстровані та проживають шість чоловік. Під час комісійного обстеження нежитлових приміщень, розташованих в напівпідвальному приміщенні буд.АДРЕСА_1 на предмет їх використання було встановлено, що нежитлові приміщення площею 175,2 кв.м. на даний час використовуються Управлінням освіти. Крім того, колишнім працівником Управління освіти ОСОБА_1 було самовільно зайнято частину нежитлових приміщень та здійснено їх часткове перепланування, шляхом приєднання до житлової квартири № НОМЕР_1. Документи на право зайняття вищезазначених приміщень ОСОБА_1 надано не було. Жодних договорів оренди нежитлового приміщення між КП «Дирекція» та ОСОБА_1 укладено не було.

В обгрунтуваня заяви про уточнення позовних вимог, представник позивача зазначив, що під час обстеження приміщень на АДРЕСА_1 було встановлено, що ОСОБА_1 проживає на спірній площі з сім'єю, що складається з шести осіб. На підтвердження законності зайняття приміщень ОСОБА_1 не надала жодних документів. Натомість під час обстеження приміщень, ОСОБА_1 надала копію ордера № 00797 серія Б від 28.12.1993 про надання їй та ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6 квартири АДРЕСА_2. Згідно ордеру вказана квартира трьохкімнатна.

17.12.2012 представник ОСОБА_1, ОСОБА_10 звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовною заявою до Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання права власності, в якій просив суд визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру № НОМЕР_1 в будинку № АДРЕСА_1.

03.01.2013 представник ОСОБА_10 подав через канцелярію суду уточнену позовну заяву, згідно якої просив суд визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру № НОМЕР_1 в будинку № АДРЕСА_1 загальною площею 121 кв.м., в тому числі житловою площею 54,3 кв.м., в межах, визначених Технічним паспортом від 06.08.2012.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що спірні приміщення розташовані на першому поверсі п'ятиповерхового будинку АДРЕСА_1 Всю площу першого п'ятиповерхового вказаного будинку з 70-десятих років минуло століття займала Залізнична районна фільмотека. Серед приміщень фільмотеки було обладнано однокімнатну квартиру з комунальними послугами загальною площею 15,60 м.кв., яка була передбачена для службових потреб. 14.02.1972 року рішенням Виконкому Залізничної Райради депутатів трудящихся № 241 «Про закріплення за Залізничною районною фільмотекою як службовою однокімнатної квартири на АДРЕСА_1 та надання її ОСОБА_1», вищезазначену квартиру було закріплено за Залізничною районною фільмотекою, як службову та надано її на час роботи ОСОБА_1 з родиною з трьох осіб. 26.02.1980 року між ОСОБА_1 та Залізничним районним відділом народної освіти було укладено Договір про повну майнову відповідальність працівника за передані в підзвіт цінності. відповідно до умов цього договору позивач, як завідуючий фільмотекою, приймала на себе повну майнову відповідальність за збереження майна фільмотеки, яке знаходиться на першому поверсі в будинку АДРЕСА_1. Відповідно до плану (викопіювання) кв. №НОМЕР_1 в буд. АДРЕСА_1, в якій проживала родина позивача, до складу зазначеної квартири, тобто до приміщень, які дійсно займала родина позивача для проживання відносились дві жилі кімнати площею 27,90 кв.м. та 19,20 кв.м., а також інші приміщення. Всього родина ОСОБА_1 займала 91,30 кв.м. Представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 є добросовісним володільцем вказаного вище майна, оскільки відсутні будь-які претензії та звернення до неї з боку попереднього власника. Позивач правомірно володіє спірними приміщеннями більше 30 років. На спірній площі зареєстровані та проживають шість осіб, згідно довідки форми № 3 від 7.05.2012 р. Також представник позивача зазначив, що на зазначеній житловій площі фактично проживають дві родини де є малолітні діти, хвора людина похилого віку та ліквідатор Чорнобильської катастрофи.

04.01.2013 суддею Солом'янського районного суду м. Києва С.І. Кушнір було відкрито провадження у цивільній справі 2-7610/13 за позовною заявою ОСОБА_1 до Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання права власності.

21.01.2013 ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва позовну заяву Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_6, треті особи: Солом'янська районна в м. Києві державна адміністрація, Управління освіти Солом'янського району м. Києва, Служба у справах дітей Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації про виселення, зобов'язання вчинити певні дії (цивільна справа № 2-836/13) та позовну заяву ОСОБА_1 до Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання права власності (цивільна справа № 2-7610/12) об'єднано в одне провадження, справі присвоєно єдиний номер №2-836/13 (провадження № 2609/13454/12).

В судове засідання з'явились представник позивача КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду», представник відповідачів та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_10, представник Солом'янської РДА в м. Києві, представник Управління освіти, представник відділу опіки та піклування Солом'янської РДА в м. Києві.

В судове засідання не з'явились відповідачі, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином причини неявки суду не відомі.

В судовому засіданні представник КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» підтримав позовну заяву КП «Дирекція» та просив суд задовольнити позов в повному обсязі на підставі наявних у справі доказів, проти зустрічного позову ОСОБА_1 заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.

Представник відповідачів та позивача ОСОБА_1 за зустрічним позовом ОСОБА_10, заперечував проти первісного позову КП «Дирекція», просив суд відмовити в його задоволенні, зустрічний позов підтримав та просив суд задовольнити в повному обсязі на підставі наявних у справі доказів.

Представник Солом'янської РДА в м. Києві надав до суду письмові пояснення на первісну позовну заяву, в яких підтримав позові вимоги та просив суд позов задовольнити в повному обсязі, на зустрічну позовну заяву надав письмові заперечення, в яких просив суд відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Представник Управління освіти, підтримала позовні вимоги за первісним позовом, проти зустрічного позову ОСОБА_1 заперечувала, та додатково зазначила, що кв.НОМЕР_1 на АДРЕСА_1 не перебуває на балансі Управління освіти з 2001.

Представник органу опіки та піклування заперечувала проти задоволення првісного позову та просила відмовити в його задоволенні, зустрічний позов ОСОБА_1 підтримала та просила суд задовольнити його.

Перевіривши матеріали справи, враховуючи доводи сторін в обґрунтування первісного та зустрічного позовів та заперечення проти первісного та зустрічного позовів сторонами, суд приходить до висновку, що первісний позов підлягає задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити, з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно наказу № 203 від 01.09.1997 Державного Комунального управління житлового господарства «Про прийом на баланс ДК УЖК (ЖЕК-506) жилих будинків від ДАЕК «Київенерго», будинок АДРЕСА_1 було прийнято на баланс ДК УЖГ Залізничної районної Ради народних депутатів м. Києва ( а.с.178 т.1).

Згідно розпорядження Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації № 894 від 17.07.2002 «Про закріплення на праві повного господарського відання за Комунальним підприємством по утриманню житлового фонду Солом'янського району м. Києва майна, яке належить до комунальної власності територіальної громади Солом'янського району м. Києва» за Комунальним підприємством про утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва було закріплено на праві повного господарського відання майно, яке належить комунальній власності територіальної громади Солом'янського району м. Києва (а.с.184-188 т.1).

Рішенням Солом'янської районної в м. Києві ради № 218 від 19.12.2007 «Про утворення комунальних підприємств» було створено Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві ради ( а.с.189 т.1).

Відповідно до розпорядження Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації № 141 від 01.02.2008 «Про затвердження статуту Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві ради» затверджено статут КП ««Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві ради (а.с.190-193 т.1).

Рішенням Київської міської ради № 284/5096 від 02.12.2010 «Про питання комунальної власності територіальної громади м. Києва» затверджено перелік об'єктів права комунальної власності територіальної громади м. Києва(а.с.197) Згідно додатку до вказаного рішення буд. АДРЕСА_1 віднесено до об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва (а.с.197-199 т.1).

Відповідно до розпорядження Солом'янської РДА в м. Києві № 20 від 24.01.2011 «Про закріплення на праві господарського відання за Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві ради майна, яке передано до сфери управління Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації», КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві ради передано майно, яке передано до сфери управління Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації та закріплено його за даним підприємством на праві повного господарського відання ( а.с.200 Том 1). В додатку до вказаного рішення в переліку майна, яке закріплюється на праві господарського відання за КП «Дирекція» в тому числі зазначено і будинок АДРЕСА_1( а.с.201-203 т.1).

Згідно п.1.1 ч.1 рішення Київської міської ради № 607/6843 від 10.11.2011 «Про внесення змін до рішення Київради від 23.06.11 № 291/5678 «Про деякі питання діяльності комунальних підприємств та установ, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва та передаються до сфери управління Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації», найменування Комунального підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної у м. Києві ради змінено на Комунального підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації (а.с.204). Кім того, згідно ч.4 вказаного рішення було реорганізоване комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва шляхом приєднання до комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації (а.с.206 т.1).

Також судом встановлено, що відповідно до рішення № 241 від 14.02.1972 «Про закріплення за Залізничною районною фільмотекою, як службовою однокімнатної квартири по АДРЕСА_1, та надання її ОСОБА_1», за Залізничною районною фільмотекою, як службову однокімнатну квартиру по АДРЕСА_1, площею 15,6 кв. м та надано її на час роботи сторожу-двірнику ОСОБА_1, з родиною 3 чол. (вона, чоловік - ОСОБА_2 та син - ОСОБА_11). Частиною 2 зазначеного рішення вирішено завідуючому Залізничним Район тов. ОСОБА_12 укласти договір з ОСОБА_1 на користування службовим приміщенням на час роботи сторожем-двірником згідно існуючого положення (а.с.7 т.1).

Актом від 28.11.2011, затвердженим начальником ВСП «Батиївський» В.І. Куріленко встановлено, що при обстежені буд.АДРЕСА_1 на предмет використання приміщення за призначенням, розташованого в напівпідвальному цегляному будинку 1954 року забудови, було виявлено, комісією було виявлено, що нежитлові приміщення площею 175,2 кв. м. використовуються Управлінням освіти Солом'янської РДА без відповідних дозвільних документів. Колишнім сторожем-двірником ОСОБА_1 було самовільно зайнято кімнати та здійснено часткове перепланування нежитлових приміщень та влаштоване під житло, документи на право зайняття не було надано (а.с.8 т.1).

05.03.2012 актом, затвердженим начальником ВСП «Батиївський» В.І. Куріленко встановлено, що на момент складання акту нежитлові приміщення в буд.АДРЕСА_1 ніхто не звільнив та ключі ніхто не здав(а.с.9 т.1).

Відповідно до довідки Ф.№3, виданої 07.02.2012 ВСП «Батиївський» в квартирі № НОМЕР_1 буд.АДРЕСА_1 в м. Києва зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8. Згідно вказаної довідки квартира має статус службової та має загальну площу 55,2 кв.м. та житлову площу 19,2 кв.м ( а.с.13). крім того, факт проживання ОСОБА_1 з родиною з 6 чоловік підтверджується і актом від 30.08.2012, затвердженим начальником ВСП «Батиївський» В.І. Куріленко (а.с.58 т.1).

Як вбачається з вказаної довідки, ОСОБА_1 була зареєстрована в кв.НОМЕР_1 на АДРЕСА_1 в м. Києві з 27.01.2004 , ОСОБА_15 зареєстрований з 16.03.1991, ОСОБА_3 -з 11.11.1978, ОСОБА_5 - з 07.07.2001, ОСОБА_5 -з 12.03.2011, ОСОБА_8 - з 25.12.1997 .

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з сім'єю з чотирьох осіб ( вона, чоловік - ОСОБА_8, сини - ОСОБА_9, ОСОБА_6) 28.12.1993 було видано ордер на чотирьох кімнату квартиру АДРЕСА_2, що підтверджується копією ордера № 00797 серія Б ( а.с.59,165 т.1).

З наданої на запит суду довідки № 349 від 08.10.2012, виданої Єдиним районним розрахунковим центром Філією № 809 Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» вбачається, що ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою :АДРЕСА_2 з 05.04.1994 по 22.01.2004. Знята з реєстраційного обліку на адресу АДРЕСА_1, кв.НОМЕР_1 (а.с. 86 т.1).

Судом встановлено, що в кв.АДРЕСА_2 зареєстровані та проживають ОСОБА_9 з 05.04.1994, ОСОБА_16 з 16.10.1997, ОСОБА_17 з 22.04.2004, що підтверджується довідкою Форми №3, виданої 08.10.2012 за № 1675 Єдиним районним розрахунковим центром Філією № 809 Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» (а.с. 87 Том 1).

Крім того з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не зверталась до відділу будівництва, архітектури та землекористування Солом'янської РДА в м. Києві з приводу перепланування (переобладнання) приміщень в житловому будинку № АДРЕСА_1. Будь-яка документація стосовно вказаного об'єкту відсутня, що підтверджується службовою запискою від 20.08.2012 №247 (а.с.127 т.1).

Згідно довідки №54 від 03.09.2012, виданої начальником ВСП «Батиївський» В.І. Куріленко та паспортистом В.П. Ляховецькою, ОСОБА_1 була прописана в кв.НОМЕР_1 на АДРЕСА_1 з 27.11.1975 по 25.08.1983 тимчасово, з 13.01.1984 прописана постійно, а з 09.12.1993 виписана на АДРЕСА_3. 24.01.2004 ОСОБА_1 знову зареєструвалась за вказаної адресою, прибувши з АДРЕСА_2 (а.с.128 т.1).

Крім того, як вбачається з вказаної довідки в кв.НОМЕР_1 на АДРЕСА_1 були також зареєстровані наступні члени сім'ї.

Так, ОСОБА_8 - колишній чоловік ОСОБА_1, був прописаний в кв.НОМЕР_1 на АДРЕСА_1 з 27.11.1975 по 25.08.1983 тимчасово, з 13.01.1984 - постійно, 09.12.1993 в виписаний на АДРЕСА_3. Знову прописаний в кв.НОМЕР_1 на АДРЕСА_1 25.12.1997.

Син ОСОБА_1 - ОСОБА_6 був врахований, як дитина до батьків з 27.11.1975 по 25.08.1983 тимчасово, з 13.01.1984 - зареєстрований постійно. З вказаної квартири не виписувався.

ОСОБА_3 - невістка, була зареєстрована 07.07.2001.

ОСОБА_5 - онука, зареєстрована як дитина до матері з 07.07.2001.

ОСОБА_5 - онук, зареєстрований як дитина до матері з 12.03.2011.

Крім того в квартирі був прописаний, але станом на 03.09.2012 виписаний син ОСОБА_1 - ОСОБА_9, з 27.11.1975 по 25.08.1983 тимчасово, з 13.01.1984 прописаний постійно, а 09.12.1993 виписаний на АДРЕСА_3 ( а.с.128 т.1).

Отже, з вказаних вище документів, судом встановлено, що ОСОБА_1 не проживала постійно в кв.НОМЕР_1 на АДРЕСА_1.

Також, судом встановлено, що згідно розпорядження Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації від 13.09.2004 № 1596 «Про внесення змін в договір найму жилого приміщення ЖЕО-809», в договір найму жилого приміщення на трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 були внесені зміни, у зв'язку із зміною місця проживання ОСОБА_1, договір укладено з її сином ОСОБА_9 (а.с.166 т.1).

Крім того, під час розгляду справи судом було з'ясовано, що згідно інформації, наданої Управлінням освіти Солом'янської РДА в м. Києві, ОСОБА_1 в 1972 році була прийнята на посаду фільмоперевірниці та за сумісництвом працювала на посаді сторожа. З 1977 по 15.01.2012 ОСОБА_1 працювала на посаді завідуючої фільмотеки. Згідно наказу Управління освіти від 14.11.2011 № 395 ОСОБА_1 попереджена про ліквідацію фільмотеки. 10.01.2012 наказом № 17-к ОСОБА_1 звільнена з роботи з 15.01.2012.16.01.2012 Управління освіти приміщення фільмотеки було звільнено. Крім того, згідно вказаної інформації фільмотека на балансі Управління освіти не перебуває з 2001 року (а.с.69 т.1).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації від 01.08.2001 № 1625 «Про утворення районних у м. Києві державних адміністрацій», було створено Солом'янську районну в м. Києві державну адміністрацію. Згідно додатку до зазначеного розпорядження кв.НОМЕР_1 на АДРЕСА_1 числиться в переліку майна, що перебуває на балансі відділу освіти Залізничної районної в м. Києві державної адміністрації (а.с.132-135 т.2).

Проте, згідно розпорядження Солом'янської РДА від 02.02.2011 №41 «Про закріплення на праві оперативного відання майна, яке передано до сфери управління Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації», а саме п.1.2 ч.1 за управлінням освіти закріплено майно згідно додатку 2. В додатку №2 до вказаного розпорядження відсутні приміщення фільмотеки на АДРЕСА_1 ( а.с.136-140 т.2).

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і визнання позову. Позивач за первісним позовом довів в суді обставини, на які він посилається, а саме факт самовільного зайняття відповідачами нежитлових приміщень та їх перепланування без відповідних на те документів.

Згідно ч.1 ст.317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Таким чином , суд вважає, що позивачем за первісним позовом повністю було доведено його право на звернення до суду в межах строку позовної давності, а також повністю доведено право позивача як балансоутримувача вимагати від відповідачів усунення порушених його прав.

Згідно ст.387 Цивільного кодексу України, власник має право витребовувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 396 Цивільного кодексу України, особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Відповідно до ст.400 Цивільного кодексу України, недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно осіб, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.

Частиною 3 ст.100 Житлового Кодексу Української РСР, наймач, який допустив самовільне переобладнання чи перепланування жилого або підсобного приміщення, зобов'язаний за свій рахунок привести приміщення у попередній стан.

Відповідно до ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберігала цього у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстав, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною 1 статті 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідачів на користь позивач суми сплаченого судового збору 107 грн 40 коп.

Також суд приходить до висновку, що зустрічна позовна заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до рішення № 241 від 14.02.1972 «Про закріплення за Залізничною районною фільмотекою, як службовою однокімнатної квартири по АДРЕСА_1, та надання її ОСОБА_1», за Залізничною районною фільмотекою, як службову однокімнатну квартиру по АДРЕСА_1, площею 15,6 кв.м. та надано її на час роботи сторожу-двірнику ОСОБА_1, з родиною 3 чол.(вона, чоловік - ОСОБА_2 та син - ОСОБА_11).

Стаття 344 ЦК України передбачає, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти роківабо рухомим майном протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Стаття 344 ЦК України визначає ознаки володіння, які є необхідними для набуття права власності на річ за набувальною давністю. Володіння має бути добросовісним, тобто володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, інакше кажучи, обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву щодо правомірності набуття майна. Таким чином, особою, яка володіє чужим майном при зазначених обставинах у всіх випадках не може бути власником, оскільки останній ні в якому випадку не може набути майно у власність за давністю володіння.

П. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України , відповідно до якого правила ст. 344 ЦК України про набувальну давністю поширюються на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Законом, а саме з 1 січня 2001 року , оскільки Закон набрав чинності з 1 січня 2004 року, а отже визнати право власності за набувальною давністю суд може не раніше 1 січня 2011 року.

Судом встановлено та підтверджено доказами, які містяться в матеріалах справи, квартира № НОМЕР_1 на АДРЕСА_1 у м. Києві має статус службової. Тому відповідно до вимог чинного законодавства, а саме цивільно процесуального кодексу, відсутні підстави для визнання за ОСОБА_20 права власності за набувальною давністю кв.НОМЕР_1 на АДРЕСА_1. Крім того матеріали справи містять посилання на те, що ОСОБА_1 знала про те, що вона володіє чужим майном, що підтверджується рішенням Виконкому Залізничної Райради депутатів трудящихся № 241 від 14.02.1972 «Про закріплення за Залізничною районною фільмотекою, як службовою однокімнатної квартири по АДРЕСА_1, та надання її ОСОБА_1».

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і визнання позову. Позивач за первісним позовом довів в суді обставини, на які він посилається, а саме факт самовільного зайняття відповідачами нежитлових приміщень та їх перепланування без відповідних на те документів.

Суд заслухавши думку представника позивача за зустрічним позовом, дослідивши докази надані позивачем, вважає, що зустрічний позовом не підлягає задоволенню, оскільки позивач не надав жодних доказів на підтвердження обставин передбачених ст.344 ЦК України.

На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про задоволення первісного позову та відмови у задоволенні зустрічної позовної заяви.

На підставі викладеного та керуючись, ст.ст.57, 58, 60, 169, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст.15,16, 317,319, 344,387,396,400,1212,1213, ЦК України, ст.100 ЖК Української РСР, суд,-

в и р і ш и в :

Позовну заяву Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_3, яка також діє в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_6, який також діє в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5, треті особи: Солом'янська районна в м. Києві державна адміністрація, Управління освіти Солом'янського району м. Києва, відділ опіки та піклування Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації про витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_3, яка також діє в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_6, який також діє в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звільнити самовільно зайняті нежитлові приміщення розташовані в напівпідвальному приміщенні буд. АДРЕСА_1.

Виселити ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, з самовільно зайнятих нежитлових приміщень розташованих в буд. АДРЕСА_1, без надання їм іншого житла.

Зобов'язати ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_3, яка також діє в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5, ОСОБА_6, який також діє в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_5 провести відбудовні роботи по відновленню самовільно перепланованих нежитлових приміщень, розташованих в напівпідвальному приміщенні буд. АДРЕСА_1 у відповідності до плану Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 22.03.1988.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації частину суми сплаченого судового збору у розмірі 26 (двадцять шість) грн 82 коп.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації частину суми сплаченого судового збору у розмірі 26 (двадцять шість) грн 82 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації частину суми сплаченого судового збору у розмірі 26 (двадцять шість) грн 82 коп.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації частину суми сплаченого судового збору у розмірі 26 (двадцять шість) грн 82 коп.

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання права власності - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка його оскаржує протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами які не були присутні в судовому засіданні протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя - Г.О. Козленко