Ухвала суду № 40331319, 22.08.2014, Солом'янський районний суд міста Києва

№ 2-5592-14

(№ 760-22309-13-ц)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22. 08. 2014 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Бобровник О. В. розглянувши матеріали заяви представника позивача ОСОБА_1 - про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 - про стягнення боргу за договором позики, відсотків за користування грошима та 3% річних за прострочку виконання зобов'язання, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 - про стягнення боргу за договором позики, відсотків за користування грошима та 3% річних за прострочку виконання зобов'язання.

В процесі розгляду справи, від представника позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про забезпечення позову в якій представник позивача просив суд накласти арешт на все майно ОСОБА_3, що належить йому на праві власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 151 ЦПК України, до заяви додаються також її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходи забезпечення позову, та документ, що підтверджує сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Згідно ч. 8 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без дотримання вимог ст. 151 ЦПК України, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Як вбачається із поданої позивачем заяви про забезпечення позову, в ній не обґрунтовано вибраний представником позивача вид забезпечення позову, а також не вказано інші відомості, потрібні для забезпечення позову, зокрема не зазначено на яке саме майно, що перебуває у власності відповідача, представник позивача просить суд накласти арешт.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява не відповідає вимогам ст. ст. 151, 153 ЦПК України, а тому підлягає поверненню заявнику.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 151, 153 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 - про стягнення боргу за договором позики, відсотків за користування грошима та 3% річних за прострочку виконання зобов'язання - повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: