Рішення № 40331220, 27.08.2014, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/11507/13-ц Головуючий у 1-й інст. Рожкова Олена Станіславівна

Категорія 24 Доповідач Зарицька Г. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої - судді Зарицької Г.В.

суддів: Коломієць О.С., Якухно О.М.

з участю секретаря Крижанівської М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16» Житомирської міської ради про відшкодування майнової та моральної шкоди

за апеляційною скаргою комунального підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16» Житомирської міської ради на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 28 травня 2014 року

встановила:

В листопаді 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом та просив стягнути з КП «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16» Житомирської міської ради на свою користь 13 029,21 грн у відшкодування майнової шкоди та 5 000 грн у відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування вимог зазначав, що 25.09.2006 року уклав з КП «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16» Житомирської міської ради договір про надання послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій. У листопаді 2006 року в його квартирі припинилось водопостачання. Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 10.11.2010 року зобов'язано КП «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16» Житомирської міської ради відновити водопостачання до квартири ОСОБА_1 Проте, відповідач ухиляється від виконання вказаного рішення, у зв'язку з чим він самостійно за власні кошти відновив водопостачання до власної квартири. Вважав, що діями відповідача йому заподіяні матеріальні збитки та моральна шкода. Враховуючи вищевказане, просив позов задовольнити.

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 28 травня 2014 року позов задоволено частково.

Стягнуто з КП «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16» Житомирської міської ради на користь ОСОБА_1 13 029,21 грн у відшкодування матеріальної шкоди, 3 000 грн у відшкодування моральної шкоди та 229,40 грн судових витрат.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі комунальне підприємство «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16» Житомирської міської ради просить рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові. Апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав. Задовольняючи вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 10.11.2010 року зобов'язано КВЖРЕП №16 Житомирської міської ради відновити водопостачання квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності і зважаючи на те, що вказане рішення комунальним підприємством не виконувалось, ОСОБА_1 змушений був відновити своє порушене право самостійно, а тому має право на відшкодування витрат, понесених ним у зв'язку з відновленням порушеного права.

Проте, з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов його внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1 (а.с.63).

Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 10.11.2010 р. в справі за позовом ОСОБА_1 до КВЖРЕП №16 м.Житомира про зобов'язання вчинити дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди зобов'язано відповідача відновити водопостачання квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1.

Однак, в рішенні не зазначено, що саме має зробити комунальне підприємство на відновлення водопостачання квартири позивача.

22.04.2009 р. та 05.06.2009 р. комісією у складі трьох працівників КВЖРЕП №16 позивачу було запропоновано провести заміну труб внутрішньобудинкової мережі, проте він відмовився, про що складено акти (а.с.22).

04.05.2011 р. на виконання судового рішення працівниками комунального підприємства здійснено вихід до квартири ОСОБА_1 з метою відновлення водопостачання, однак позивач не допустив працівників до відновлення водопостачання, про що складено відповідний акт (а.с.101).

Згідно з рішеннями виконавчого комітету Житомирської міської ради №748 від 22.10.2008 р., №117 від 25.02.2010 року „Про встановлення тарифі на послуги у утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" з відповідними додатками до них, комунальним виробничим житлово-ремонтним експлуатаційним підприємством № 16 позивачу надаються такі види послуг: з прибирання прибудинкової території, вивезення та утилізації твердих побутових і негабаритних відходів, обслуговування димовентиляційних каналів.

Надання таких послуг, як технічне обслуговування внутрішньо-будинкових систем тепло, водопостачання, водовідведення і зливової каналізації, поточний ремонт конструктивних елементів, інженерних систем і технічних пристроїв будинків, вказаними рішеннями по будинку АДРЕСА_1 не передбачено.

Крім того, з інформації комунального підприємства „Житомирводоканал" Житомирської міської ради від 10.08.2010 р. №1/746 видно, що послуги з водопостачання та водовідведення позивачу надаються саме цим підприємством, а не КВЖРЕП №16 (а.с.95).

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що підстав для стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 13029 грн 21 коп у відшкодування понесених ним витрат, пов'язаних з виконанням робіт по влаштуванню нової водопровідної мережі по АДРЕСА_1, у суду першої інстанції не було.

За таких обставин, коли судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, рішення суду відповідно до п.1 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Вимоги про відшкодування моральної шкоди є похідними від вимог про відшкодування матеріальної шкоди, а тому у їх задоволенні колегія суддів також відмовляє.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16» Житомирської міської ради задовольнити.

Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 28 травня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до комунального підприємства «Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 16» Житомирської міської ради про відшкодування майнової та моральної шкоди відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж часу може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча Судді: