Постанова № 40330091, 26.08.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2014 р. Справа № 914/1138/14

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Кордюк Г.Т., Кравчук Н.М.,

при секретарі судового засідання Кришталь М.Б.,

за участю представників:

від прокуратури (скаржника) - Макогон Ю.І.

від позивача - Кохан Н.В.

від відповідача - Ліпіцька М.П.

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Львівської області, вих.№05/1-398 вих14 від 16.06.2014 року

на рішення господарського суду Львівської області від 04.06.2014 року (підписане 10.06.2014 року), cуддя Рим Т.Я.

у справі № 914/1138/14

за позовом Прокурора Личаківського району міста Львова в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів

до відповідача Державного підприємства "Львівське лісове господарство", м. Винники Львівської області

про відшкодування збитків, завданих державі

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Львівської області від 04.06.2014 року по справі №914/1138/14 у задоволенні позову Прокурора Личаківського району міста Львова, заявленого в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області до Державного підприємства "Львівське лісове господарство" про відшкодування збитків, завданих державі - відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що прокурором та позивачем не доведено належними доказами факту завдання шкоди державі саме відповідачем, а польова перелікова відомість, розрахунок розміру шкоди та акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства не є належними доказами обґрунтування, заявлених позовних вимог про стягнення шкоди, завданої незаконною порубкою лісу. Крім цього, судом встановлено, що прокурором не доведено неправомірні дії чи бездіяльність відповідача, а сам факт незаконної рубки дерев невстановленими особами, який покладено в основу позову, за відсутності встановлених у передбаченому законом порядку недотримання, або порушення відповідачем комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від незаконних рубок, за вказаних обставин не дає правових підстав для покладення цивільно-правової відповідальності на відповідача.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Заступник прокурора Львівської області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 04.06.2014 року по справі №914/1138/14, вказуючи на порушення місцевим господарським судом норм чинного законодавства України, та вважає, що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також невірно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору. Зокрема, скаржник вказує, що у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території факту незаконного вирубування дерев, вчиненого невстановленими особами, відповідальними за заподіяні державі збитки є постійні лісокористувачі, які в порушення лісового та природоохоронного законодавства не забезпечили охорону і збереження лісів від незаконних рубок. Крім того, вважає необґрунтованим твердження суду про покладення на прокурора та позивача обов'язку доведення вини відповідача у заподіянні шкоди, оскільки в деліктних правовідносинах саме відповідач повинен довести відсутність в своїх діях або бездіяльності вини. При цьому, вважає, що судом безпідставно не прийнято до уваги Акт перевірки №61 від 13.07.2011 року, складений Державної екологічною інспекцією в Львівській області за результатами перевірки Державного підприємства "Львівське лісове господарство", який є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 26 серпня 2014 року склад судової колегії змінено: замість судді Бойко С.М. введено суддю Кравчук Н.М.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні вимоги, викладені в апеляційній скарзі, підтримали, просили задоволити в повному обсязі: скасувати рішення господарського суду Львівської області від 04.06.2014 року по справі №914/1138/14 та прийняти нове рішення, яким позов прокурора Личаківського району м. Львова, заявлений в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області задоволити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечив з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу (вх.№01-04-4298/14 від 30.07.2014 року), просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, зазначав, що актом перевірки природоохоронного законодавства №61 від 13.07.2011 року не встановлено заподіяння шкоди природоохоронному середовищу саме працівниками відповідача. Крім цього, зазначає, що обов'язок доведення в суді факту протиправної поведінки відповідача, розміру завданої шкоди, а також прямого причинного зв'язку між ними покладається на позивача з документальним підтвердженням обґрунтованого розрахунку суми, що стягується на відшкодування заподіяної шкоди. Скаржник вважає, що в даному випадку відсутній причинно-наслідковий зв'язок між вчиненим правопорушенням, зафіксованим у відповідному акті та виною останнього, відтак, неможливим є застосування до ДП «Львівське лісове господарство» такої міри цивільно-правової відповідальності, як стягнення збитків.

Суд, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою Державної екологічної інспекції у Львівській області щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства ДП «Львівське лісове господарство», встановлено, що при обстеженні території Винниківського лісництва кв.11, виділ 12 площею 8,2 га виявлено самовільну порубку лісових дерев породи граб та бук в кількості 11 штук. Крім того, виявлено пошкодження двох дерев, діаметрами 24 см породи граб до ступеня неприпинення росту.

За результатами перевірки державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Львівської області 13.07.2011 року складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства №61.

На підставі даного Акту, відповідно до Порядку про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008 року, державним інспектором проведено розрахунок шкоди, заподіяної лісовому господарству самовільною порубкою дерев, згідно якого заподіяна шкода становить 24983 грн., а також розрахунок шкоди, заподіяної пошкодженням дерев до ступеня неприпинення росту, згідно якого заподіяна шкода становить 1657,24 грн.

З даного питання, постановою оперуповноваженого СДСБЕЗ Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області, від 28 липня 2011 року відмовлено у порушенні кримінальної справи на підставі п.2 ст.6 КПК України.

На вимогу прокуратури Личаківського району м. Львова, Державне підприємство «Львівське лісове господарство» листом за вих.№156 від 05.05.2014 року повідомило, що останнє є постійним лісокористувачем земельної ділянки Винниківського лісництва кв.11 виділ 12.

Поряд з цим, Львівська державна лісовпорядна експедиція листом за вих.№190 від 05.05.2014 року повідомила прокуратуру, що наведена земельна ділянка Винниківського лісництва за матеріалами землеустрою знаходиться у користуванні ДП «Львівський лісгосп».

У зв'язку з зафіксованими порушеннями природоохоронного законодавства, Прокурор Личаківського району міста Львова звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача збитків в розмірі 26640,24 грн., заподіяних державі, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність одного складового елементу цивільно-правової відповідальності, як вина відповідача та причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) і шкодою та виною відповідача.

Колегія суддів апеляційної інстанції з таким висновком місцевого господарського суду не погоджується, зважаючи на наступне:

Земельна ділянка Винниківського лісництва кв.11 виділ 12, в межах якої вчинено правопорушення знаходиться у користуванні Державного підприємства «Львівський лісгосп», яке є її постійним лісокористувачем, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

У вирішенні спору щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення, контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території, факту правопорушення, вчиненого невстановленими особами, слід виходити з того, що обов'язки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, дотримання правил і норм використання лісових ресурсів, ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення, відповідно до статті 19 Лісового кодексу України покладено на відповідача як на постійного лісокористувача.

Згідно положень статтей 86, 89, 90 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, і від незаконних рубок, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

В порушення зазначених нормативних приписів відповідач не забезпечив охорону і збереження лісу від незаконної рубки.

Факт незаконної порубки дерев на підвідомчій відповідачеві території Винниківського лісництва, в результаті чого державі завдано шкоду в сумі 26640,24 грн., підтверджується, складеним за наслідками перевірки актом №61 від 13.07.2011 року та доданими до нього Розрахунком шкоди, заподіяної лісовому господарству самовільною порубкою дерев та Розрахунок шкоди, заподіяної лісу пошкодженням дерев до ступеня неприпинення росту, здійсненими відповідно до Порядку про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008 року.

Зокрема, в наведеному Акті зазначено, що під час візуального обстеження внатурі кв.11, виділ 12, площею 8,2 га Винниківського лісництва було виявлено самовільну порубку лісових дерев породи граб та бук в кількості 11 штук та пошкодження двох дерев породи граб діаметром 24 см, до ступеня неприпинення росту.

Даний акт є чинним на час вирішення спору, відомості, зазначені в акті, відповідачем за допомогою належних і допустимих доказів не спростовані.

Згідно ст.5 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» ліс, як природний ресурс загальнодержавного значення, підлягає державній охороні і регулюванню на всій території України.

Статтею 40 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.

Згідно ч.1 ст. 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев та чагарників (п.1 ч.2 ст.105 ЛК України).

Відповідно до ст.107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Статтею 1166 ЦК України визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, відповідно до якої, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.4 ст.68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ч.1 ст.69 наведеного Закону шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що відповідач за шкоду, заподіяну внаслідок незаконної порубки дерев на підвідомчій лісовому господарству території, повинен нести деліктну відповідальність в повному обсязі, згідно із статтями 68, 69 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища».

За загальним правилом застосування як договірної, так і деліктної відповідальності, що передбачено нормами ч.2 ст.614, ч.2 ст.1166 ЦК України, встановлюється презумпція вини правопорушника, проте, відповідач під час розгляду справи не довів належними та допустимими доказами в розумінні статей 33, 34 ГПК України, що ним, на виконання вимог лісового та природоохоронного законодавства, належним чином забезпечено охорону і збереження лісу на підвідомчій йому території від незаконної рубки.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких, господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із частинами 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищенаведене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права, відтак, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду Львівської області від 04.06.2014 року у справі №914/1138/14 слід скасувати та прийняти нове рішення, яким позов Прокурора Личаківського району міста Львова, заявленого в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області до Державного підприємства "Львівське лісове господарство" про відшкодування збитків, завданих державі - задоволити в повному обсязі.

Поряд з цим, у зв'язку із скасуванням рішення місцевого господарського суду, враховуючи положення ст.ст.44, 49 ГПК України, апеляційний суд проводить новий розподіл судових витрат.

Відповідно до п.4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Відтак, у зв'язку із задоволенням позовних вимог Прокурора Личаківського району міста Львова, з Державного підприємства «Львівське лісове господарство» слід стягнути в доход Державного бюджету України - 2740,50 грн. судового збору, з яких 1827 грн. - за подання позову та 913,50 грн. - за розгляд апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Львівської області задоволити.

Рішення господарського суду Львівської області від 04.06.2014 року по справі №914/1138/14 скасувати.

Прийняти нове рішення. Позов задоволити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства «Львівське лісове господарство» (м. Львів, м. Винники, вул. Яворницького, 34, код ЄДРПОУ 20842267) - 7992,07 грн. що становить 30% грошових стягнень за шкоду, до Державного бюджету України, 13320,12 грн., що становить 50% грошових стягнень за шкоду, до спеціального фонду місцевого бюджету м. Винники та 5328,05 грн., що становить 20% грошових стягнень за шкоду, до спеціального фонду обласного бюджету Львівської області.

Стягнути з Державного підприємства «Львівське лісове господарство» (м. Львів, м. Винники, вул. Яворницького, 34, код ЄДРПОУ 20842267) в дохід Державного бюджету України - 2740,50 грн. судового збору.

На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду місцевому господарському суду видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Повну постанову складено 01.09.2014 року

Головуючий-суддя Якімець Г.Г.

Судді Кордюк Г.Т.

Кравчук Н.М.