Рішення № 40327543, 27.08.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2014 р.Справа № 916/940/14

За позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"

до відповідача Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"

про стягнення 190879,84 грн.

Головуючий суддя Панченко О.Л.

Суддя Зайцев Ю.О.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники:

від позивача Остапов В.В.;

від відповідача Перейма Д.О.

Суть спору: Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" заборгованість у сумі 190879,84 грн. за договором майнового сервітуту (користування гідротехнічними спорудами) від 30.09.2013р. № 653-0/114-П-ІЛФ-13.

Представник відповідача позов не визнає з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Беручи до уваги, що:

Відповідно до Закону України "Про морські порти України", розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.2013р. № 133-р "Про погодження пропозиції щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту", наказу Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013р. № 163 "Про заходи щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту та утворення державного підприємства "Адміністрація морських портів України" було проведено реорганізацію державних підприємств морського транспорту шляхом виділу стратегічних об'єктів портової інфраструктури, іншого майна, прав та обов'язків стосовно них відповідно до розподільчих балансів та утворено внаслідок виділу Державне підприємство "Адміністрація морських портів України".

Пунктом 3 наказу Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013р. № 163 встановлено, що Адміністрація морських портів України є правонаступником державних підприємств морського транспорту, зазначених у п. 1 цього наказу, у частині майна, прав та обов'язків відповідно до розподільчих балансів. Пунктом 7 зазначеного наказу встановлено, що після проведення державної реєстрації Адміністрації морських портів України головам Комісій передати, а голові Адміністрації морських портів України прийняти на баланс майно, права та обов'язки державних підприємств морського транспорту, що реорганізуються, згідно із затвердженими Міністерством розподільчими балансами та актами приймання-передачі.

На виконання наказу Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013р. № 163 за актом приймання-передачі від 13.06.2013р. № 482/19 до ДП "Адміністрація морських портів України" були передані основні засоби Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" згідно з розподільчим балансом станом на 13.06.2013р., у т.ч. причал № 21.

30.09.2013р. між Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" (надалі - "Власник") та Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" (надалі - "Сервітуарій") був укладений договір майнового сервітуту (користування гідротехнічними спорудами) № 653-0/114-П-ІЛФ-13, згідно з яким Власник, на визначених договором умовах оплати, надає Сервітуарію право обмеженого користування належними Власнику гідротехнічними спорудами (нерухомим майном), розташованими в акваторії Іллічівського морського порту, а саме причал № 21, довжиною 200,00 п. м, архівний номер паспорту 85314. Право користування Сервітуарієм причалом обмежується виконанням навантажувально-розвантажувальних робіт силами і засобами Сервітуарія (п. 1.2 договору). Строк сервітуту - період дії договору (п. 1.4 договору). Ціна договору та порядок оплати передбачені розділом 2 договору. Розрахована за формулою, визначеною п. 2.1 цього договору, плата за сервітут на причал № 21 за період дії договору складає 190879,85 грн. (з ПДВ). Оплата сервітуту здійснюється Сервітуарієм щомісячно, до 30 числа місяця, наступного за звітним, на підставі рахунку Власника. Сума щомісячного платежу розраховується виходячи з кількості днів у звітному місяці (п. 2.2, п. 2.3 договору). Крім того, пунктами 3.2, 3.3, 3.4 договору передбачено, що Сервітуарій зобов'язаний своєчасно і на умовах цього договору вносити плату за сервітут за весь час фактичного користування причалом. Власник має право отримувати плату за сервітут, розраховану відповідно до розділу 2 цього договору. Власник зобов'язаний надати на умовах цього договору Сервітуарію обмежене право користування причалом, визначеним п. 1.1 договору. За невиконання (неналежне) виконання умов договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства (п. 4.1 договору). Цей договір набуває чинності з дня його укладення, але регулює взаємовідносини між сторонами починаючи з 21.08.2013р. у відповідності до ст. 631 ЦК України. Договір діє до 31.12.2013р., але у будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 7.1 договору).

Позивач виконав зобов'язання за договором. Однак відповідач плату за сервітут у повному обсязі не здійснив, у зв'язку з чим Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" просить стягнути з відповідача суму позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-1У (зі змінами та доповненнями) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України від 16.01.2003р. № 436-1У (зі змінами та доповненнями) майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 401 Цивільного кодексу України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду (ч. 1 ст. 402 ЦК України).

Відповідно до ст. 403 Цивільного кодексу України сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку. Особа, яка користується сервітутом, зобов'язана вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду.

З матеріалів справи вбачається, що 30.09.2013р. між Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" (надалі - "Власник") та Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" (надалі - "Сервітуарій") був укладений договір майнового сервітуту (користування гідротехнічними спорудами) № 653-0/114-П-ІЛФ-13, згідно з яким Власник, на визначених договором умовах оплати, надає Сервітуарію право обмеженого користування належними Власнику гідротехнічними спорудами (нерухомим майном), розташованими в акваторії Іллічівського морського порту, а саме причал № 21, довжиною 200,00 п. м, архівний номер паспорту 85314. Оплата сервітуту здійснюється Сервітуарієм щомісячно, до 30 числа місяця, наступного за звітним, на підставі рахунку Власника. Сума щомісячного платежу розраховується виходячи з кількості днів у звітному місяці (п. 2.3 договору).

Позивач виконав зобов'язання за договором, проти чого відповідач не заперечує. Також на виконання умов зазначеного договору позивачем були виставлені відповідачу наступні рахунки по оплаті за користування сервітутом: від 30.09.2013р. № Пр/4453 на суму 58842,66 грн., від 31.10.2013р. № Пр/9362 на суму 44490,79 грн., від 30.11.2013р. № Пр/9390 на суму 43055,60 грн., від 31.12.2013р. № Пр/12858 на суму 44490,79 грн., які були отримані відповідачем згідно з супровідними листами від 04.10.2013р. № 102/08.3-10/1202, від 01.11.2013р. № 145/08.3-10/1613, від 04.12.2013р. № 185/08.3-10/2170, від 02.01.2014р. № 212/08.3-10/06, що підтверджується журналом обліку розносної документації.

Однак відповідач обов'язок щодо своєчасної оплати рахунків, виставлених позивачем за користування причалом № 21, не виконав, у зв'язку з чим у ДП "Іллічівський морський торговельний порт" наявна заборгованість перед позивачем у розмірі 190879,84 грн.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача обґрунтовані та доведені матеріалами справи.

Посилання відповідача на відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на те, що договір майнового сервітуту (користування гідротехнічними спорудами) від 30.09.2013р. № 653-0/114-П-ІЛФ-13, укладений між сторонами у справі, у встановленому порядку не зареєстрований, колегією суддів до уваги не приймаються у зв'язку з тим, що вимогами чинного законодавства не передбачено обов`язковості державної реєстрації договорів використання майна на умовах сервітуту.

Крім того, суд звертає увагу відповідача на те, що договір майнового сервітуту (користування гідротехнічними спорудами) від 30.09.2013р. № 653-0/114-П-ІЛФ-13 відповідно до вимог чинного законодавства, як правочин, є правомірним, оскільки на даний час його недійсність прямо не встановлена законом і не була визнана судом, а тому зазначений договір в силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами і зобов'язання за ним відповідно до приписів ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України мають виконуватися належним чином відповідно до норм чинного законодавства та умов договору.

Враховуючи наведене, відповідно до ст.ст. 11, 401, 402, 403, 509, 525, 526, 530, 629, 638 Цивільного кодексу України, ст.ст. 175, 193 Господарського кодексу України позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у заявленій сумі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судовий збір у сумі 3817,59 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Праці, 6, код ЄДРПОУ 01125672) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Іллічівської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Праці, 6, код ЄДРПОУ 38728418) заборгованість у сумі 190879 (сто дев'яносто тисяч вісімсот сімдесят дев'ять) грн. 84 коп., судовий збір у сумі 3817 (три тисячі вісімсот сімнадцять) грн. 59 коп.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 01.09.2014р.

Головуючий суддя Панченко О.Л.

Суддя Зайцев Ю.О.

Суддя Щавинська Ю.М.