Постанова № 4032692, 25.06.2009, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2009 р.

№ 8/219

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого

Кочерової Н.О.

суддів

Харченка В.М.

Черкащенка М.М.

розглянувши

касаційну скаргу

дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії Управління сервісного обслуговування та ремонту імпортної автотракторної техніки

на постанову

від 31.03.2009 року

Київського апеляційного господарського суду

у справі

№ 8/219

господарського суду міста Києва

за позовом

до

про

Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень"

дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії Управління сервісного обслуговування та ремонту імпортної автотракторної техніки

стягнення 11559,44 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Левчук І.М. дов. від 01.01.2009 року

від відповідача: Дороніна О.М. дов. від 19.06.2009 року,

Рокицький А.П. дов. від 08.01.2009 року

ВСТАНОВИВ:

В червні 2008 року Державне територіально-галузеве об’єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень" пред’явило в суді позов до дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії Управління сервісного обслуговування та ремонту імпортної автотракторної техніки про стягнення 11559,44 грн., обумовлених перевищенням допустимого завантаження вантажу.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що у грудні 2007 року із станції Долина Львівської залізниці відповідачем було відправлено згідно накладної № 35926413 2 вагони №№ 43581354 і 44928729 з підйомно-транспортним обладнанням та запасними частинами до нього на станцію Васильків Південно-Західної залізниці, одержувач "Укртрансгаз" Управління СІАТ. 19.12.2007 року по станції Львів вагони були затримані по причині перевищення допустимого завантаження вантажу при навантаженні та кріплені на візок. Вказані вагони були подані на станцію Скнилів для усунення порушень та перевантажені на платформу, після усунення порушень відправлені на станцію призначення, про що були складені акти загальної форми №№ 219, 222, 1709.

Рішенням господарського суду м. Київ від 12.12.2008 року (суддя Катрич В.С.) позов задоволено частково.

Стягнуто з дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії Управління сервісного обслуговування та ремонту імпортної автотракторної техніки на користь Державного територіального галузевого об’єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дирекція" залізничних перевезень" 2646,40 грн. плати за користування вагонами, 1941,10 грн. за збереження вагонів, 1617,0 грн. тариф Львів-Скнилів, 1520,0 грн. тариф Скнилів-Львів, 77,25 грн. держмита, 78,85 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовлено.

Задовольняючи позов частково, господарський суд зазначив, що витрати, понесені позивачем за перевантаження відповідачем вантажу у спірних вагонах, такі як, повідомлення, маневрова робота, розрахункові платежі, за роботи МЧ-1, охорона та 20% ПДВ на суму, заборгованості, не передбачені та не віднесені Статутом залізниць України до витрат залізниці при перевантажені відповідачем вантажу, договір перевезення між позивачем та відповідачем, який би регулював спірні питання, не укладався.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2009 року (судді: Роній Л.М. –головуючий, Буравльова С.І., Поляк О.І.) рішення господарського суду змінено.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 11095,98 грн. платежів, зборів, витрат; 110,96 грн. держмита, 113,28 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовлено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 44,80 грн. держмита за розгляд апеляційної скарги.

Змінюючи рішення господарського суду та задовольняючи позов частково, апеляційна інстанція виходила з того, що позивач не довів підстави нарахування дохідної ставки у розмірі 386,22 грн. та позивачем не надано доказів підстав застосування такої ставки. Інші доводи позивача щодо стягнення 11095,98 грн. платежів, зборів, витрат ґрунтуються на обставинах справи та вимогах закону.

В касаційній скарзі дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії Управління сервісного обслуговування та ремонту імпортної автотракторної техніки просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1119 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає рішення місцевого господарського суду або постанову апеляційного суду без змін, якщо рішення чи постанова є законними та обґрунтованими.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається із залізничної накладної № 35926413 відповідачем, за накладною відправником, завантажено на два вагони №№ 43581357, 44928729 устаткування, під'ємно-транспортне і запасні частини до нього. Відповідачем зазначено у накладній вагу брутто - 122 300 кг, тара - 42 800 кг, нетто - 81 100 кг.

Відповідно до акту загальної форми № 219 станції Львів від 19.12.2007 після проведення контрольного переважування вантажу, що прибув за накладною № 35926413, встановлено нетто вантажу - 52700 кг, брутто переднього візка - 26850 кг, брутто заднього візка - 48650 кг, що є порушенням Збірника № 17 п.4.4; вагони затримані на ст. Львів до прибуття вантажовідправника та ДС ст.Долина для вирішення питання подальшого відправлення вагону.

Зазначені дані відповідають витягу із книги переважування.

Згідно із актом загальної форми ст.Львів від 21.12.2007 вагони з вантажем за накладною № 35926413 направлені на ст.Скнилів для проведення перевантаження даного вантажу на платформу.

Відповідно до акту загальної форми № 1709 ст.Скнилів від 28.12.2007 за накладною № 35926413 у вагоні комерційну несправність усунено, вагон прямує до станції призначення.

У залізничній накладній № 35926413 здійснено виправлення перевізного засобу на платформу № 94814225.

Відповідно до ч.3 ст.308 ГК України вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення.

Згідно із ч.1 ст.917 ЦК України відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу.

Відповідно до ч.1 ст.918 ЦК України завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно із п.32 Статуту залізниць України вантажі повинні завантажуватись без перевищення вантажопідйомності вагона (контейнера); відправник зобов'язаний здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Відповідно до п.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; обставини, засвідчення яких не потребує складання комерційного акту, оформляються актами загальної форми.

Відповідачем на зворотній стороні залізничної накладної № 35926413 зазначено, що вантаж розміщено і закріплено згідно із розд.1 гл.7, розд.2 Збірника № 17 відповідно до схеми-акту № 32 від 05.12.2007 року.

Однак як встановлено перевізником на ст. Львів, вантаж за накладною № 35926413 відповідачем було завантажено з порушенням вимог Технічних умов - Збірника № 17 Правил перевезень і тарифів залізничного транспорту України.

Згідно із п.п. 15.26, 15.27 розд. 15 Правил технічної експлуатації залізниць України поїзди мають формуватися відповідно до цих Правил; забороняється ставити в поїзди, зокрема, вагони несправні, що загрожують безпеці руху та стан яких не забезпечує збереження вантажів, що перевозяться; вагони, що завантажені понад їх вантажопідйомність; платформи та піввагони, що завантажені з порушенням технічних умов навантаження та кріплення вантажу на відкритому рухомому складі.

Попередніми судовими інстанціями встановлено та з матеріалів справи вбачається неналежне, з порушенням Технічних умов навантаження відповідачем вантажу за накладною № 35926413 у зв'язку з чим виникла у перевізника необхідність вжити заходи по перевантаженню цього вантажу відповідно до вимог Технічних умов.

На підтвердження розмірів сум, про стягнення яких пред'явлено позов, позивачем надано пам'ятку № 2310 про користування вагонами протягом перевантаження з 22.12.2007 року по 28.12.2007 року ст.Скнилів форма ГУ-45, складення якої передбачено Правилами користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Мінтрансу України від 25.02.99 № 113 та зареєстрованих у Мінюсті України 15.03.99 за № 165/3458 зі змінами.

Плата за користування вагонами нарахована згідно із зазначеними Правилами.

Збори за зберігання вантажів, розрахункові операції, повідомлення, тарифи нараховані згідно зі Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України Тарифне керівництво № 1 та із застосуванням до тарифів відповідних коефіцієнтів.

Ставки на маневрові роботи передбачені погодженим сторонами протоколом 308-07, який є додатком до договору № 308-07/46 "Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги" від 15.10.2007 року, укладеного сторонами.

На підтвердження вартості робіт по кріпленню вантажу –під’ємно-транспортного устаткування (крану) на ст.Скнилів позивачем надана калькуляція, погоджена із головним бухгалтером та затверджена начальником Львівської механізованої дистанції навантажувально-розвантажувальних робіт (МЧ-1).

Однак, із вказаної калькуляції не вбачається підстав нарахування дохідної ставки у розмірі 386,22 грн. та позивачем не надано доказів підстав застосування такої ставки, тому апеляційна інстанція підставно відмовила у стягненні цієї суми.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається здійснення перевізником перевантаження вантажу на платформу № 94814225, що потягнуло за собою витрати перевізника на проведення таких робіт та по використанню відповідних матеріалів (дріт, цвяхи), що підтверджено вищезгаданою калькуляцією.

Згідно із п.6 Статуту залізниць України Технічні умови навантаження і кріплення вантажів - це обов'язкові для дотримання всіма учасниками перевезення вимоги щодо розміщення, закріплення, способу навантаження, розвантаження вагонів, забезпечення безпеки руху, збереження залізничного рухомого складу та вантажів.

Відповідач, будучи відправником, не виконав вимогу п.32 Статуту залізниць України та здійснив навантаження з порушенням вимог Технічних умов, що поставило під загрозу здійснення безпечного перевезення.

Згідно із п.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній, зокрема, маси вантажу відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до п.124 Статуту залізниць України вантажовідправник зобов'язаний відшкодувати залізниці збитки, завдані внаслідок, зокрема, перевантаження, неправильного навантаження.

Згідно п.129 Статуту залізниць України для засвідчення обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача під час залізничного перевезення є акт загальної форми, то відсутність у справі наказу, повідомлення про затримку вагонів не впливає на обставини, які зазначені в акті, а відповідачем дані, зазначені в акті, не спростовані.

Апеляційною інстанцією правильно зазначено, що п.37 Статуту залізниці України, який передбачає такий спосіб визначення маси вантажу, як умовно, не означає право відправника вказувати масу вантажу довільно,а слід вказувати відповідно до фактичної маси вантажу, бо п.122 Статуту залізниці України передбачає відповідальність за неправильно зазначені в накладній дані, зокрема маси вантажу.

Відповідно до п.6 Статуту залізниць України накладна є обов’язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу.

Судами попередніх інстанцій встановлено та з матеріалів справи вбачається, що у залізничній накладній № 35926413 відповідачем вказані дані, що свідчать про перевищення вантажопідйомності, оскільки у графі накладної "вантажопідйомність вагону" зазначено 71 тонна, а вагу нетто вказано 81 тонна.

Враховуючи обставини справи та вимоги норм матеріального та процесуального права апеляційна інстанція прийшла до правильного висновку щодо часткового задоволення вимог позивача.

Доводи касаційної скарги не спростовують обґрунтовань апеляції щодо часткового задоволення позову, а тому не заслуговують на увагу.

Керуючись 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі філії Управління сервісного обслуговування та ремонту імпортної автотракторної техніки залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2009 року у справі № 8/219 без змін.

Головуючий Н. Кочерова

Судді: В.Харченко

М.Черкащенко