Ухвала суду № 40324543, 28.08.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1005/10545/2012 Головуючий у І інстанції Кабанячий Ю.В.Провадження № 11/780/267/14 Доповідач у 2 інстанції ПолосенкоКатегорія 3 28.08.2014

УХВАЛА

Іменем України

28 серпня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Полосенка В.С.,

суддів: Гриненка О.І., Говорухи В. І.

за участю прокурора: Ляшенка Р. О.,

засудженого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями захисників засудженого ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31 грудня 2013 року, яким, -

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, з повною-середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

засуджено за п.6 ч.2 ст.115 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Також вироком вирішено питання про судові витрати та речові докази..

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно вироку суду, 30 липня 2012 року близько 12 години, ОСОБА_1 у невстановленому досудовим слідством місці, придбав невстановлену досудовим слідством сімкартку мобільного оператора «Лайф» та вставивши її у власний мобільний телефон марки «Sony LT 22 I / Xperia P» IMEI: НОМЕР_1. Близько 14 години цього ж дня надіслав СМС повідомлення ОСОБА_6 на номер мобільного телефону НОМЕР_2 з наступним текстом: « В пять часов возле рыбы встреча одноклассников».

Після цього ОСОБА_1 витяг зі свого телефону дану сімкартку та викинув її в невстановленому досудовим слідством місці. На її місце до свого телефону вставив свою постійну сімкартку з номером мобільного оператора «Лайф» НОМЕР_3 та продовжив нею користуватися. Таким чиномОСОБА_1 був упевнений в тому, що ОСОБА_6 зателефонує саме йому з приводу зустрічі однокласників, оскільки крім нього в школі близьких стосунків він ні з ким не підтримував.

30 липня 2012 року близько 17 години ОСОБА_1 на його мобільний телефон НОМЕР_3 з номеру НОМЕР_2 зателефонував ОСОБА_6 та повідомив про те, що планується зустріч однокласників та що він на даний час знаходиться в центрі м. Бориспіль поблизу магазину «Риба», що по вулиці Червоноармійській та домовилися зустрітися. Після цього, ОСОБА_1 сів у маршрутне таксі № 9 та поїхав до місця свого проживання. У своїй квартирі він взяв власний брючний матерчатий ремінь сіро-чорного кольору, за допомогою якого він збирався позбавити життя ОСОБА_6 шляхом удушення та заволодіти його грошима та цінними речами.

В цей же день близько 17 години 30 хвилин, ОСОБА_1 на власному моторолері марки «Honda Tact» рама НОМЕР_4, зеленого кольору приїхав до магазину « Риба», розташованого по вул. Червоноармійській в м. Бориспіль, де на нього чекав ОСОБА_6 Останній почав цікавитися у ОСОБА_1 з приводу того, що на зустріч однокласників ніхто не прийшов. ОСОБА_1 продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу направленого на умисне вбивство з корисливих мотивів, почав вводити в оману ОСОБА_6 та запропонував йому поїхати з ним до його баби, яка проживає в АДРЕСА_2 по справам, а після повернення до м. Бориспіль, ОСОБА_1 пообіцяв зателефонувати комусь з однокласників та дізнатися де вони відпочивають. На дану пропозицію ОСОБА_6 погодився та разом з ОСОБА_1 на моторолері останнього, поїхали за вказаною вище адресою. Проїхавши повз с. Андріївку, Бориспільського району Київської області, ОСОБА_1 звернув у бік лісу та проїхавши близько 5-10 хвилин по дорозі, яка проходить паралельно лісу, близько 18 години 30 хвилин зупинився посилаючись на перегрів двигуна. Таким чином ОСОБА_1 вибрав місце скоєння злочину та продовжував діяти по заздалегідь обумовленому плану. Піл час розмови ОСОБА_1, коли ОСОБА_6 знаходився до нього спиною, дістав заздалегідь приготовлений брючний матерчатий ремінь сіро-чорного кольору, який взяв з дому. Після цього, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел направлений на протиправне заподіяння смерті з корисливих мотивів, ОСОБА_1 підбіг до ОСОБА_6 та тримаючи ремінь руками, закинув його на шию зверху донизу, стискаючи його двома руками притиснувши тіло до себе, усвідомлюючи при цьому, що обмежує доступ кисню до легенів, який виявляється життєво необхідним компонентом для нормального функціонування організму людини. Під час стискання ременя, ОСОБА_1 повалив ОСОБА_6 на землю обличчям донизу та ставши лівим коліном на спину продовжував стискати ремінь на протязі декількох хвилин. Переконавшись, що ОСОБА_6 не подає ознак життя, ОСОБА_1 взяв його тіло за ноги та відтягнув по землі через чагарники, ліворуч від дороги в канаву. З метою завершення свого злочинного умислу, ОСОБА_1 зняв з шиї ОСОБА_6 золотий ланцюжок вартістю 500 гривень на якому був золотий хрестик вартістю 400 гривень, з лівої руки золоту чоловічу каблучку вартістю 1000 гривень. З кишені він дістав гроші в сумі триста вісімдесят гривень купюрами номіналом: три по 100 гривень, одна 50 гривень, одна 20 гривень та одна десять гривень. Також з кишені він дістав мобільний телефон марки «HTS Sensation XL x315 UACRF» білого кольору, IMEI: НОМЕР_5 вартістю 5412 гривень 21 копійку та грошима в сумі 380 гривень.

Викраденими золотими виробами, мобільним телефоном марки «HTS Sensation XL x315 UACRF» та грошима в сумі 380 гривень ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд, а саме: речі він залишив у себе вдома, а кошти витратив на власні потреби.

Згідно висновку експерта № 48/335 від 09 жовтня 2012 року, смерть ОСОБА_6 настала від механічної асфіксії внаслідок удушення петлею.

В апеляції захисник ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого та призначити засудженому покарання у виді позбавлення волі на строк не більше 10-ти років.

Вказує, що судом було порушено право підсудного на захист, оскільки не надано можливість виступити в судових дебатах та в останньому слові.

Вважає, що суд виносячи вирок не врахував пом'якшуючу покарання обставину - щире каяття ОСОБА_1

В апеляції захисник ОСОБА_5 просить вирок суду скасувати та направити справу на досудове розслідування.

Зазначає, що вирок суду підлягає скасуванню, в зв'язку з неповнотою, однобічністю дізнання, досудового та судового слідства, невідповідністю висновків суду викладених у вироку фактичним обставинам справи, істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону.

Вказує, що обвинувачення ОСОБА_1 пред'явлено на підставі незаконно здобутих доказах отриманих з грубим порушенням кримінально-процесуального законодавства.

Пред'явлене обвинувачення ОСОБА_1 обґрунтоване на неповному дослідженні всіх обставин у справі.

Покази дані ОСОБА_1 в якості підозрюваного та обвинуваченого при проведенні слідчих дій були отримані з грубим порушення права на захист та безпідставно використані слідчим як дані, що підтверджують обставини злочину.

Висновок судово-медичної експертизи № 48/335 є неповним, оскільки на досудовому слідстві не були поставлені важливі питання експертам про дослідження слідів волочіння на трупі потерпілого.

Не проводилися будь-які інші слідчі дії, які взують, що на місці виявлення потерпілого було позбавлено його життя.

Не проведені експертизи одягу, взуття потерпілого на предмет контакту з особою, яка позбавляла його життя та з навколишнім середовищем на місці виявлення потерпілого.

Речі і предмети потерпілого не досліджувалися експертизами на предмет контакту з ними як потерпілого так і особи, яка позбавила його життя.

Не встановлено осіб, які перебували в домоволодінні потерпілого в ніч з 30.07. на 31.07.2012 року.

Не повно складено протокол огляду місця події від 01.08.2012 року в домоволодінні потерпілого в якому не зазначено які речі та предмети були оглянуті на предмет виявлення слідів перебування в житловому приміщенні сторонніх осіб з 30.07. на 31.07.2012 року.

Не встановлені та не допитані однокласники потерпілого та обвинуваченого, інші свідки для отримання об'єктивних даних характеризуючих їх особи та встановлення доказів безпосередньо маючих відношення до загибелі потерпілого.

Дізнання та досудове слідство супроводжувалося із застосуванням недозволених методів відносно підсудного, про що він повідомив в своїх показах суду та підтверджено відповідними даними отриманими захистом.

Під час допитів в суді в якості свідків працівників міліції було встановлено, що 02.08.2012 року підсудного ОСОБА_1 без оформлення будь-яких процесуальних документів примусово вивозили на територію Бориспільського району для з'ясування обставин зникнення потерпілого.

Протокол про вручення постанови про порушення кримінальної справи ОСОБА_1 датується 03.08.2012 року та складений з порушенням вимог ст.85 КПК України в якому також не вказано час виконання слідчої дії.

Вважає, що слідчі дії у справі проведені з грубим порушенням права на захист ОСОБА_1, а саме складені протоколи ознайомлення обвинуваченого з постановами про призначення судово-медичної експертизи, судово-психіатричної експертизи, судово-медико криміналістичної від 03.08.2012 ці слідчі дії виконані з порушенням вимог ст.85 КПК України без зазначення часу та участі захисника ОСОБА_7, а цей захисник був зобов'язаний приймати участь у всіх слідчих діях, оскільки у відповідності до ст.45 КПК України участь захисника є обов'язковою, коли санкція статті за якою кваліфікується злочин, передбачає довічне ув'язнення при провадженні дізнання, досудового слідства.

Вказує, що всі слідчі дії проведені за участю захисника ОСОБА_7 є незаконним, а докази отримані під час досудового слідства - недопустимими, оскільки отримані з грубим порушенням вимог кримінального процесуального законодавства.

В доповненнях до апеляції захисник ОСОБА_5 просить вирок суду скасувати, а кримінальну справу щодо ОСОБА_1 направити на додаткове розслідування з підстав неповноти, однобічності дізнання, досудового та судового слідства, невідповідності висновків суду викладених у вироку фактичним обставинам справи, істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, а також зазначає про те, що суддя ОСОБА_17 порушив таємницю нарадчої кімнати.

В запереченнях на апеляції представник потерпілої ОСОБА_4 просить вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Вислухавши доповідь судді, пояснення захисника в підтримку поданої ним апеляційної скарги, засудженого, який в судовому засіданні не підтримав апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5, свою вину у вчиненні злочину, передбаченого п.6 ч.2 ст.115 КК України визнав повністю, щиро розкаявся та просив суд апеляційної інстанції пом'якшити призначене йому покарання, прокурора, який вважає вирок суд законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів приходить до наступного.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який він засуджений, підтверджується сукупністю зібраних та перевірених в судовому засіданні доказів, а саме: показами потерпілої ОСОБА_3, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, протоколом огляду місця події від 2 серпня 2012 року, в ході якого за місцем проживання ОСОБА_1 виявлено мобільний телефон білого кольору марки НТС (т. 1 а. с. 28 ), протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю обвинуваченого ОСОБА_1, в ході якого останній пояснив та показав на місці як, коли та при яких обставинах вчинив вбивство ОСОБА_6 та показав місце знаходження трупа і на статисті показав в який спосіб був позбавлений життя потерпілий (т. 1 а. с. 175-177 ), протоколом огляду місця події від 3.08.2012 року, під час якого в кімнаті ОСОБА_1 були вилучені речі, які належали ОСОБА_6 - золотий ланцюжок, золотий хрестик та золотий чоловічий перстень (т. 1 а. с. 23-26 ), протоколом огляду місця події від 6.08.2012 року, в ході якого було вилучено на дні каналу ключі ОСОБА_6 та брючний ремінь, яким ОСОБА_1 позбавив життя ОСОБА_6 (т. 1 а. с. 34 ), висновком судово-медичної експертизи від 9.10.2012 року та інші докази, які співпадають між собою та доповнюють один одного.

На досудовому слідстві ОСОБА_1 визнавав факт, що він скоїв убивство ОСОБА_6 Під час проведення відтворення обстановки та обставин події за участю захисника він детально пояснив про обставини вчинення вбивства потерпілого, приховування слідів злочину. Його показання узгоджуються з висновком судово-медичної експертизи.

До показань ОСОБА_1 ніхто не знав про механізм позбавлення життя потерпілого і місце знаходження трупа.

З врахуванням зібраних та перевірених доказів судом обґрунтовано кваліфіковані дії ОСОБА_1 за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України як умисне вбивство, вчинене з корисливих мотивів.

З огляду на вищевикладене твердження захисника ОСОБА_5 щодо однобічності та неповноти досудового і судового слідства, яка перешкоджала б суду винести законний та обґрунтований вирок є безпідставними і спростовуються наявними у справі доказами.

Без належних підстав апелянт посилається і на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Доводи захисника ОСОБА_5 про те, що покази на досудовому слідстві, в яких ОСОБА_1 визнавав свою вину, він давав під психологічним та фізичним тиском зі сторони працівників міліції, перевірялися місцевим судом під час розгляду справи і не знайшли свого підтвердження.

Посилання апелянта в своїй апеляції на недотримання вимог кримінально-процесуального закону органами досудового слідства при збиранні доказів є непереконливими, оскільки при перевірці кримінальної справи в суді апеляційної інстанції таких порушень норм кримінально-процесуального закону, які б могли бути підставою для визнання тих чи інших доказів неналежними, недопустимими чи недостатніми для прийняття рішення по справі, не виявлено.

Як вбачається з матеріалів справи, у процесі розслідування даної справи й у судовому засіданні повно та об'єктивно досліджені всі обставини, які мають суттєве значення для справи.

Також не встановлено при розгляді апеляцій і порушення суддею ОСОБА_17 таємниці нарадчої кімнати при постановленні вироку щодо ОСОБА_1, про що свідчить висновок службової перевірки від 10.06.2014 року.

Твердження адвоката ОСОБА_2 про порушення права обвинуваченого на захист, яке полягає в ненаданні останньому виступити в судових дебатах та з останнім словом є безпідставним та спростовується протоколом судового засідання.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, обставин та фактів, які могли б вплинути на обгрунтованість прийнятого судом рішення відносно доведеності вини засудженого у вчиненому і не були досліджені чи належним чином оцінені судом першої інстанції, апеляційний суд не вбачає.

На думку колегії суддів є непереконливими зазначені адвокатом ОСОБА_5 підстави скасування вироку та направлення справи на додаткове розслідування.

Разом з тим, доводи адвоката ОСОБА_2 щодо суворості призначеного засудженому покарання, на думку колегії суддів, є обґрунтованими.

Відповідно до вимог закону щодо загальних засад призначення покарання, обираючи покарання, суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Санкція ч. 2 ст. 115 КК є альтернативною і тому суд в обов'язковому порядку має навести мотиви про необхідність призначення винній особі покарання у виді довічного позбавлення волі, а також навести обставини, за яких підвищується ступінь суспільної небезпечності особи винного і вчиненого ним злочину, що позбавляє суд можливості призначити йому покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

У вироку щодо ОСОБА_1 при призначенні найбільш суворого покарання суд зазначив, що враховує тяжкість вчиненого злочину, стан здоров'я засудженого і настання тяжких наслідків у виді смерті потерпілого, а також характеристику з місця навчання, згідно якої останній характеризується негативно. Інші обставини за якими підвищується ступінь суспільної небезпечності його або вчиненого ним злочину, для обґрунтування висновку про обрання виду покарання суд не навів.

Колегія суддів вважає, що таке формулювання висновку суду про необхідність обрання ОСОБА_1 покарання у виді довічного позбавлення волі не ґрунтується на законі, оскільки тяжкість злочину та настання смерті потерпілого є ознакою складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 115 КК, а стан здоров'я винної особи не може бути підставою для обрання їй найбільш суворого покарання.

Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, злочин вчинив у молодому віці, за місцем проходження служби характеризувався позитивно, під час апеляційного розгляду справи визнав свою вину і покаявся у вчиненому.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про необхідність призначення покарання засудженому у виді довічного позбавлення волі не можна визнати обґрунтованим, оскільки не відповідає вимогам ст. ст. 63-65 КК України.

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що з урахуванням тяжкості та обставин вчиненого злочину, особи винного, ОСОБА_1 має бути призначено максимальне покарання, передбачене санкцією п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України до 15 років позбавлення волі, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Керуючись ст. ст. 365,366 КПК України (1960 року), колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляції захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 31 грудня 2013 року щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання змінити.

Призначене ОСОБА_1 покарання пом'якшити.

Призначити ОСОБА_1 за п.6 ч.2 ст.115 КК України 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

В решті вирок суду залишити без змін.

Головуючий:

Судді: