Вирок № 40323136, 29.08.2014, Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/1736/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2014 року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

в складі:

головуючого - судді Бакай І. А.

при секретарі Новосад І.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 446/1736/14-к (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42014140410000021 від 14.04.2014 року) про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1

українця, громадянина України, уродженця м.Львів, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, із середньою спеціальною освітою,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.410 КК України,

з участю сторін:

обвинувачення-прокурора Стражника О.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом з 24.02.1994 р. по 20.07.2010 р. З 15.09.1997 р. по 27.09.2004 р. ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині А1337 (м. Рава-Руська) на посаді заступника командира взводу - командира відділення, з 27.09.2004 по 31.10.2007 на посаді начальника сховища військової частини А2123 (м. Воля-Висоцька), а з 07.12.2007 по 20.07.2010 проходив військову службу у військовій частині А1524 (м. Рава-Руська).

Крім того, у періоди із 19.03.2001 по 07.08.2014, з 21.02.2002 по 01.08.2002, з 01.08.2003 по 05.08.2004 старшина ОСОБА_1 проходив військову службу у складі національного контингенту в Косово (військова частина А3977), де перебував на всіх видах забезпечення, в тому числі продовольчому та житловому, тобто був забезпечений від Міністерства оборони України житлом та продовольством, однак члени його сім'ї в цей час житлом забезпечені не були.

31.10.2007 ОСОБА_1 було звільнено з військової служби у зв'язку із скороченням штатів, а 07.12.2007 його призначено на посаду командира відділення військової частини А1524, тобто у зазначений проміжок часу ОСОБА_1 взагалі не був військовослужбовцем та не проходив військової служби.

Старшина ОСОБА_1, діючи у порушення наведених вимог законодавства, достовірно знаючи, що протягом перебування у складі національного контингенту в Косово у періоди із 19.03.2001 по 07.08.2014, з 21.02.2002 по 01.08.2002, з 01.08.2003 по 05.08.2004 його було зараховано на всі види забезпечення, в тому числі і продовольче, за рахунок Міністерства оборони України, вирішив заволодіти грошовими коштами військової частини А1463 (розташована за адресою: вул. І.Франка, 174, с. Батятичі, Кам'янка-Бузького району Львівської області), на фінансуванні в якій перебувала військова частина А2123 та на даний час перебуває військова частини А1524.

З цією метою 25.06.2010 старшина ОСОБА_1 звернувся до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою щодо відшкодування йому військовою частиною А1463 матеріальних збитків за піднайом житла за 10 років з липня 1999 по липень 2009 років на загальну суму 219375,84 грн., та за недоотримане продовольче забезпечення за період березня 2000 - травня 2010 років на загальну суму 121748,56 грн., у тому числі нібито завданих матеріальних збитків за періоди проходження служби ним у складі національного контингенту в Косово на суму 21064,98 грн. та за період часу із 31.10.2007 по 07.12.2007, коли він взагалі не був військовослужбовцем на суму 3090,43 грн., а всього на загальну суму 24155,41 грн., що не відповідало дійсності.

Продовжуючи свої злочинні дії, старшина ОСОБА_1, усвідомлюючи настання суспільно-небезпечних наслідків та достовірно знаючи, що розрахунки, подані ним до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області не відповідають дійсності, діючи умисно, ввів суд в оману, яким на підставі поданих ОСОБА_1 недостовірних даних, було прийнято рішення на користь останнього про стягнення грошової компенсації за піднайом (найм) житлових приміщень та продовольчого забезпечення з урахуванням індексу інфляції за 10 років на загальну суму 341124,40 грн., у тому числі нібито завданих матеріальних збитків за періоди проходження служби у складі національного контингенту в Косово із 19.03.2001 по 07.08.2001, з 21.02.2002 по 01.08.2002, з 01.08.2003 по 05.08.2004 та за період часу із 31.10.2007 по 07.12.2007, коли він взагалі не був військовослужбовцем на суму 24155,41 грн.

14.07.2010 р. рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному, обсязі та видано виконавчий лист № 2-2502 від 14.07.2010 про стягнення з реєстраційного рахунку військової частини А1463 по коду програмної кваліфікації 2101020 «Утримання особового складу Збройних , Сил України» КЕКВ1112 «Грошове утримання військовослужбовців» компенсації за піднайом житла та за продовольче забезпечення, який ОСОБА_1 витребував у суді та передав до виконання у відділ Державної виконавчої служби Кам'янко-Бузького районного управління юстиції Львівської області, просячи при цьому стягнути на його користь грошові кошти.

У подальшому, 20.10.2011 посадовими особами управління Державного казначейства у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Державного казначейства України у Львівській області на підставі наданих посадовими особами відділу Державної виконавчої служби Кам'янко-Бузького районного управління юстиції платіжних вимог та постанов про відкриття виконавчого провадження з реєстраційного рахунку військової частини А1463 по коду програмної кваліфікації 2101020 «Утримання особового складу Збройних Сил України» КЕКВ1112 «Грошове утримання військовослужбовців» на користь ОСОБА_1 проведено безспірне стягнення на картковий рахунок останнього грошової компенсації за піднайом (найм) житлових приміщень та за продовольче забезпечення з урахуванням індексу інфляції ,на загальну суму 341124,40 грн., у тому числі нібито завданих матеріальних збитків за періоди проходження служби у складі національного контингенту в Косово із 19.03.2001 по 07.08.2001, з 21.02.2002 по 01.08.2002, з 01.08.2003 по 05.08.2004 та за період часу із 31.10.2007 по 07.12.2007, коли, він взагалі не був військовослужбовцем на суму 24155,41 грн., які ОСОБА_1, використав на власний розсуд.

Таким чином, старшина ОСОБА_1, діючи у порушення наведених вище вимог законодавства, будучи військовослужбовцем, 25.06.2010, достовірно знаючи, що протягом перебування у складі національного контингенту в Косово він був забезпечений продовольством, а також протягом часу коли він взагалі не був військовослужбовцем та не перебував на продовольчому та житловому забезпеченні, з метою незаконного заволодіння шляхом шахрайства грошовими коштами військової частини А1463 звернувся до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою щодо відшкодування йому військовою частиною А1463 (розташована за адресою: вул. І.Франка, 174, с. Батятичі, Кам'янка-Бузького району Львівської області) матеріальних збитків за піднайом житла за 10 років з липня 1999 по липень 2009 років на загальну суму 219375,84 грн., та ,за недоотримане продовольче забезпечення за період березня 2000 - травня 2010 років на загальну суму 121748,56 грн., у тому числі нібито завданих матеріальних збитків за періоди часу з 19.03.2001 по 07.08.2001, з 21.02.2002 по 01.08.2002, з 01.08.2003 по 05.08.2004, з 31.10.2007 по 07.12.2007 на загальну суму 24155,41 грн.

У подальшому, усвідомлюючи настання суспільно-небезпечних наслідків та достовірно знаючи, що розрахунки, подані ним до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області не відповідають дійсності, ОСОБА_1, діючи умисно, ввів суд в оману та на підставі поданих ним недостовірних даних 14.07.2010 рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі та видано виконавчий лист № 2-2502 від 14.07.2010, на виконання якого посадовими особами управління Державного казначейства у Кам'янка-Бузькому районі Головного управління Державного казначейства України у Львівській області на підставі наданих посадовими особами відділу Державної виконавчої служби Кам'янка-Бузького районного управління юстиції платіжних вимог та постанов про відкриття .виконавчого провадження від 30.11.2011 та 23.09.2011 проведено безспірне стягнення грошової компенсації за піднайом (найм) житлових приміщень з урахуванням індексу інфляції на користь ОСОБА_1 на загальну суму 341124,40 грн., у тому числі нібито завданих матеріальних збитків за періоди проходження служби у складі національного контингенту в Косово із 19.03.2001 по 07.08.2001, з 21.02.2002 по 01.08.2002, з 01.08.2003 по 05.08.2004 на суму 21064,98 грн. та за період часу із 31.10.2007 по 07.12.2007, коли він взагалі не був військовослужбовцем на суму 3090,43 грн., а всього на загальну суму 24155,41 гри., якими ОСОБА_1 незаконно заволодів та використав на власний розсуд, внаслідок чого державі, в особі військової частини А1463, було завдано збитків на загальну суму 24155,41 грн.

Під час досудового розслідування між заступником Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України молодшим радником юстиції Стражником О.В., якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 42014140410000021 та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_1, 21 серпня 2014 року укладено угоду про визнання винуватості.

За умовами угоди, ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у вчиненому ним кримінальному правопорушенні і зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні за ч.1 ст. 410 КК України. Крім того, сторони узгодили, що при затвердженні угоди ОСОБА_1 зобов'язується протягом 12 місяців з дня вступу в законну силу вироку суду повністю відшкодовувати державі спричинену ним матеріальну шкоду, платежами по 850 грн. щомісячно протягом 11 місяців та 805,41 грн. за останній місяць, а також сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_1 за ч.1 ст.410 КК України у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі із звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробування, з іспитовим строком 1 /один/ рік та з покладення на ОСОБА_1 обов'язків, передбачених п.п. 3, 4 ч.1 ст.76 КК України, а саме: повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції. Стягнути з ОСОБА_1 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України на Львівській залізниці, витрати у розмірі 1572, 48 грн. - вартість проведення почеркознавчої експертизи.

Угода підписана сторонами та разом із обвинувальним актом, надійшла до суду.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.468, ч.4 ст.469 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості, яка може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено в підготовчому судовому засіданні, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.410 КК України, який згідно ст.12 КК України, є тяжким злочином.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вказав, що він цілком розуміє характер обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.410 КК України. Крім того, зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ст.473 КПК України, наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України, згідний з видом покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про примирення та наполягає на затвердженні угоди про примирення.

Прокурор вважає за доцільне затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між ним та ОСОБА_1 як таку, що відповідає вимогам закону та призначити ОСОБА_1 обумовлене в угоді покарання, одночасно просив задовольнити цивільний позов та стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави в особі військової частини А 1463 шкоду в сумі 10155,41 грн., проти задоволення якого не заперечив обвинувачений.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Враховуючи вищенаведене, вивчивши надані матеріали, вислухавши думку прокурора та обвинуваченого, які не заперечили щодо затвердження угоди про примирення, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

Цивільний позов пред'явлений у кримінальному провадженні про стягнення з ОСОБА_1 в дохід держави в особі військової частини А 1463 шкоду заподіяної злочином в сумі 10155,41 грн. - задовольнити.

Речові докази - документи львівського обласного управління АТ «Ощадбанк», що містять дані щодо руху коштів ОСОБА_1 та зберігаються в матеріалах кримінального провадження №42014140410000021 (Т.2, а.с.15) - залишити в матеріалах кримінального провадження №42014140410000021; особова справа ОСОБА_1, яка знаходиться при матеріалах кримінального провадження №42014140410000021 (Т.2, а.с.59) - повернути у Львівський обласний військовий комісаріат; справу № 2-2502/10 за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 1463 про відшкодування майнової шкоди, яка знаходиться при матеріалах кримінального провадження №42014140410000021 (Т.2, а.с.63) - повернути в Мукачівський міськрайонний суд Львівської області; виконавче провадження № 288776672 на 33 аркушах, яке знаходиться в матеріалах кримінального провадження №42014140410000021 (Т.2, а.с.67) - залишити в матеріалах кримінального провадження №42014140410000021; документи УДКСУ у Кам»янка-Бузькому районі щодо стягнення коштів з рахунку в/частини А 1463 на користь ОСОБА_1, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження №42014140410000021 (Т.2, а.с.70) - залишити в матеріалах кримінального провадження №42014140410000021;

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 100, 124, 314, 368-370, 373-374, 468, 469, 475 КПК України, суд -

з а с у д и в :

Угоду про визнання винуватості, укладену 21 серпня 2014 року між заступником Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України молодшим радником юстиції Стражник Олексієм Володимировичем та обвинуваченим ОСОБА_1 затвердити.

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.410 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді 3 /трьох/ років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку - 1 /один/ рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього згідно ст.76 КК України обов'язки - повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід в дохід держави в особі військової частини А 1463 шкоду заподіяну кримінальним правопорушення в сумі 10155 (десять тисяч сто п'ятдесят п'ять) грн. 41 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області на рахунок УДКСУ у Залізничному районі м. Львова, код ЄДРПОУ 38007594, р/р 31111115700003, МФО 825014: 1572 (одну тисячу п'ятсот сімдесят дві)грн. 48 коп. за проведення почеркознавчої експертизи №436 від 10.07.2014 р. в кримінальному провадженні №42014140410000021 (Т.3, а.с.168).

Речові докази - документи львівського обласного управління АТ «Ощадбанк», що містять дані щодо руху коштів ОСОБА_1 та зберігаються в матеріалах кримінального провадження №42014140410000021 (Т.2, а.с.15) - залишити в матеріалах кримінального провадження №42014140410000021; особова справа ОСОБА_1, яка знаходиться при матеріалах кримінального провадження №42014140410000021 (Т.2, а.с.59) - повернути у Львівський обласний військовий комісаріат; справу № 2-2502/10 за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 1463 про відшкодування майнової шкоди, яка знаходиться при матеріалах кримінального провадження №42014140410000021 (Т.2, а.с.63) - повернути в Мукачівський міськрайонний суд Львівської області; виконавче провадження № 288776672 на 33 аркушах, яке знаходиться в матеріалах кримінального провадження №42014140410000021 (Т.2, а.с.67) - залишити в матеріалах кримінального провадження №42014140410000021; документи УДКСУ у Кам»янка-Бузькому районі щодо стягнення коштів з рахунку в/частини А 1463 на користь ОСОБА_1, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження №42014140410000021 (Т.2, а.с.70) - залишити в матеріалах кримінального провадження №42014140410000021.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Львівської області через Кам»янка-Бузький районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Головуючий:

Оригінал вироку.