Ухвала суду № 40322409, 01.09.2014, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/4484/14-ц

Пр. № 4-с/336/59/2014

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2014 року м.Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Артемової Л.Г.,

при секретарі Бутенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби при виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою у якій зазначив, що постановою від 20.05.2014 року закрито виконавче провадження з примусового виконання судового рішення, яким ОСОБА_2 зобов'язано усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою по АДРЕСА_1. Посилаючись на те, що рішення фактично не виконане, спірна земельна ділянка не звільнена від будівельних матеріалів, доступу до земельної ділянки загального користування немає заявник просить скасувати постанову про закриття виконавчого провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 25 червня 2014 року в задоволенні скарги було відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 24 липня 2014 року вищезазначена ухвала була скасована.

При новому розгляді ОСОБА_1 пояснив, що головний державний виконавець Шевченківського ВДВС Вертюченко О.В. винесла постанову про закриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 0827/8632/12, виданим 12 грудня 2012 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя на виконання рішення апеляційного суду Запорізької області від 04.12.2012 року про зобов'язання ОСОБА_2 не чинити перешкоди у користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою АДРЕСА_1 та надати йому вільний доступ до земельної ділянки загального користування АДРЕСА_1 площею 10 квадратних метри за цією адресою, розміри яких визначені рішенням Шевченківського районного народного суду м. Запоріжжя від 15 січня 1992 року.

Постанову вважає незаконною, рішення суду не виконано, і на виділеній в користування стягувачу земельній ділянці існують об'єктивні перешкоди для користування цією ділянкою. Зокрема, це два паркани, що розміщені на території заявника, які лише частково демонтовані, так як боржником знято лише металеві листи, що утворювали паркан, каркаси ж, пов'язані фундаментом з землею, залишилися. Крім того, на земельній ділянці навалені будівельні матеріали, складена в ряди цегла, а також наявне будівельне сміття. На ділянку загального користування доступу немає.

Державний виконавець, проти задоволення скарги заперечує.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши надані докази, допитавши свідків, суд знаходить скаргу такою, що підлягає задоволенню, з наступних міркувань.

Судом встановлено, що 20 травня 2014 року головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Вертюченко О.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом № 0827/8632/12, який виданий 12 грудня 2012 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя на виконання рішення апеляційного суду Запорізької області від 04.12.2012 року про зобов'язання ОСОБА_2 не чинити перешкоди у користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою АДРЕСА_1 та надати йому вільний доступ до земельної ділянки загального користування АДРЕСА_1 площею 10 квадратних метри за цією адресою, розміри яких визначені рішенням Шевченківського районного народного суду м. Запоріжжя від 15 січня 1992 року. Зазначена постанова містить посилання на підстави закінчення провадження, що передбачені п. 8 ч. 1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про виконавче провадження " примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, а згідно із ст. 1 Закону виконавче провадження - це сукупність дій, що спрямовані на примусове виконання рішень судів.

Відповідно до ст. ст. 6, 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, забезпеченням чого є широкий спектр прав при здійсненні виконавчого провадження.

В силу ч. 2 ст. 11 Закону державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного у виконавчому документі, в спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Як випливає із змісту ст. 25 Закону «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу відділу державної виконавчої служби, а згідно із ст. 75 Закону після відкриття провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частинами другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст. 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.

Із змісту наведених положень закону випливає, що метою виконавчого провадження є захист інтересів стягувачів шляхом здійснення сукупності передбачених законом заходів, спрямованих на дієве та ефективне виконання рішень суду та інших органів і посадових осіб, а посадові особи державної виконавчої служби при здійсненні виконавчого провадження наділені широким колом повноважень, в тому числі правом застосування заходів примусу.

Вирішуючи скаргу на користь заявника, суд вважає, що державним виконавцем, не вчинені дії, спрямовані на належне виконання рішення суду.

Рішення, яке виконується кореспондується із рішенням Шевченківського районного народного суду м. Запоріжжя від 15 січня 1992 року, згідно якого межі земельних ділянок визначені судово - будівельною експертизою, згідно схеми - плану. Остаточним виконанням рішення може бути лише приведення сторін у стан, який визначений рішенням від 1992 року.

Формальні дії, не несуть наслідків, які є підставою для закриття виконавчого провадження. З пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вбачається, що вони були залучені при здійсненні виконавчих дій у якості понятих, однак впевнилися, що на спірній земельній ділянці складовані будівельні матеріали, сміття, доступу на земельну ділянку загального користування немає, не знесені залишки паркану, відмовилися підписувати акт, і державний виконавець залучила у якості понятих інших осіб.

Виконавчі дії є формальними, не призвели до остаточного виконання рішення і тому постанову про закриття виконавчого провадження слід скасувати.

Керуючись ст. ст. ст. 1, 2, 6, 11, 25, 49, 75 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 3, 4, 383-387, 293, 294 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби при виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою задовольнити.

Постанову, винесену головним державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції Вертюченко О.В., про закриття виконавчого провадження від 20 травня 2014 року скасувати.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом п'яти днів після її винесення, а особами, у чию відсутність винесено ухвалу, - в той же строк з дня отримання її копії.

Суддя: Л.Г.Артемова