Рішення № 40320660, 27.08.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12159/14 27.08.14

За позовом Приватного підприємства "ТОПАЗ - ТРАНС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан- Транс - Груп"

про стягнення 33 600, 00 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, адвокат (договір № 01-21/05/2014 від 21.05.2014р.

Від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства "ТОПАЗ - ТРАНС" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан- Транс - Груп" 33 600, 00 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням з боку відповідача взятих на себе зобов'язань за Договором на транспортно - експедиційне обслуговування №1311 від 03.01.2013р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.06.2014р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 28.07.2014р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.07.2014р., відповідно до ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 27.08.2014р.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Заяв, клопотань від представника відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, адже ухвалу про відкладення розгляду справи від 28.07.2014р., представник відповідача отримав 05.08.2014р., що підтверджується повідомленням про вручення поштової кореспонденції № 0103029195459.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

У судовому засіданні 27.08.2014р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

03 січня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Орлан-Транс-Груп» (далі - експедитор) та Приватним підприємством «Топаз -Транс» (далі - перевізник) був укладений договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 1311.

За умовами договору, Експедитор за дорученням Вантажовідправника /вантажоотримувача (далі - Клієнт) замовляє, а Перевізник надає послуги з внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом. Автомобільні перевезення вантажів виконуються відповідно до діючих на території України законів та підзаконних нормативних актів. (п. 1.1. договору). Замовлення на транспортно-експедиційне обслуговування, які є невід'ємною частиною Договору, подаються Експедитором - не менше, ніж за вісім годин до моменту подання автомашини в пункт завантаження згідно з Замовленням. Інформація про внесення змін та доповнень до Замовлення подається Експедитором - не менше, ніж за чотири години до моменту подання.

Пунктом 6.2. сторони погодили, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами й діє до 31.12.2013р.

Розділом четвертим договору, сторони погодили порядок платежів та взаємних розрахунків, відповідно до якого:

4.1 Розмір плати за послуги Перевізника погоджується сторонами у разових Заявках на обслуговування.

4.2. Для оплати послуг Перевізник повинен у строк вказаний у п. 2.1.5 договору надати (надіслати поштою) Експедитору наступні оригінали документів оформлених відповідно до чинного законодавства України: ТТН з відміткою про отримання вантажу; додаток до ТТН; податкову накладну; видаткову накладну на продукцію; видаткову накладну на піддони довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей, акти на бій продукції (за наявності).

4.3. Оплата послуг Перевізника здійснюється Експедитором у безготівковій формі в національній валюті України - гривні, в 30 (тридцяти) термін після отримання всіх документів відповідно до положень п. 4.2. Договору, шляхом переведення відповідної суми коштів на банківський рахунок Перевізника, який вказаний в Договорі.

4.5. У випадку неподання Перевізником будь-якого з документів, передбачених п. 4.2 Договору, а також у випадку не подання будь-якого з вказаних документів з помилками або оформленого неналежним чином, Експедитор має право затримати оплату послуг Перевізника на стільки днів, на скільки днів затримає Перевізник передачу Експедитору всіх документів, визначених п. п. 2.1.5, 4.2 Договору, в належній формі та без помилок.

4.6. Сторони погодили, що з метою забезпечення своєчасного документообігу, Перевізник у разі ненадання всіх належним чином оформлених документів вказаних у п. 4.2. до 5 числа місяця наступним за місяцем у якому здійснювалося перевезення, зобов'язується сплатити на користь Експедитора штрафні санкції у розмірі 50 гривень за кожен наступний день прострочки надання вищевказаних документів. Нарахування штрафу припиняється з дня отримання належним чином оформлених документів.

Згідно з п. 3.1.3. договору, експедитор зобов'язаний своєчасно проводити оплату послуг, наданих перевізником на умовах визначених даним договором.

Матеріалами справи підтверджується, що сторонами було підписано Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг):

№ 1145 від 07.12.2013р. на загальну суму 3500,00 грн. з ПДВ;

№ 1177 від 12.12.2013р. на загальну суму 3500,00 грн. з ПДВ;

№ 1191 від 15.12.2013р. на загальну суму 3500,00 грн. з ПДВ;

№ 1192 від 16.12.2013р. на загальну суму 2800,00 грн. з ПДВ;

№ 1202 від 19.12.2013р. на загальну суму 3500,00 грн. з ПДВ;

№ 1208 від 19.12.2013р. на загальну суму 3500,00 грн. з ПДВ;

№ 1211 від 20.12.2013р. на загальну суму 2800,00 грн. з ПДВ;

№ 1242 від 20.12.2013р. на загальну суму 3500,00 грн. з ПДВ;

№ 1246 від 26.12.2013р. на загальну суму 3500,00 грн. з ПДВ;

№ 53 від 26.01.2014р. на загальну суму 3500,00 грн. з ПДВ.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що відповідач не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання відповідно до умов договору на транспортно-експедиційне обслуговування № 1311 від 03.01.2013р., внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість в розмірі 33 600,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що перевізником на адресу Експедитора було надіслано Претензію № 58 від 23.04.201 року з вимогою оплати заборгованості за надані послуги з транспортного експедирування вантаж в розмірі 33 600 грн., яка була вручена Відповідачу 29.04.2014 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 2101920402079.

Відповідач відповіді на зазначену претензію не надав, заборгованість не погасив.

Статтею 4-2 ГПК України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, враховуючи те, що Відповідач не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, отже суд дійшов висновку, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача 33600,00 грн. заборгованості відповідно до договору на транспортно-експедиційне обслуговування № 1311 від 03.01.2013р., правомірна та підлягає задоволенню.

Крім того позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката в розмірі 5 500,00 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Відповідно до п. 6.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України, Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Матеріалами справи підтверджується, що між Адвокатом - ОСОБА_1 (далі - виконавець) з однієї сторони та Приватним підприємством «Топаз-Транс» (далі - замовник) було укладено договір № 01-21/05/2014 про надання юридичних послуг. Відповідно до умов договору, що ним визначені, замовник доручає, а виконавець зобов'язується надавати юридичні послуги згідно КВЕД-2010-69.10. (діяльність у сфері права).

З матеріалів справи вбачається, що платіжним дорученням № 657 від 21.05.2014 р. позивач перерахував на рахунок ОСОБА_1 5 500,00 грн. з призначенням платежу: «юридичні послуги згідно рах 0121/05 від 21.05.2014р.».

Підсумовуючи вищевикладене та проаналізувавши умови Договору про надання юридичних послуг № 01-21/05/2014 від 21.05.2014р., суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача судових витрат на послуги адвоката в сумі 5 500,00 грн.

Судові витрати, у тому числі на оплату послуг адвоката, за своєю правовою природою не є позовними вимогами, про задоволення яких чи відмову у їх задоволенні суд зазначає у резолютивній частині рішення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, зокрема судовий збір, то зазначені витрати покладаються на відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан- Транс - Груп" (03134, м. Київ, вул. Жмеринська, 30, код. ЄДРПОУ 30221264) на користь Приватного підприємства "ТОПАЗ - ТРАНС" (21100, м. Вінниця, вул. Примакова, буд. 72-А, код ЄДРПОУ 35200825) 33 600 (тридцять три тисячі шістсот)грн. 00 коп. - заборгованості, 5 500 (п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн.00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.08.2014р.

Суддя Т. Ю. Трофименко