Ухвала суду № 40320585, 01.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" вересня 2014 р. м. Київ К/800/5546/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходівна постанову та ухвалуХарківського окружного адміністративного суду від 17.10.2013 Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014у справі № 820/7957/13-аза позовомПублічного акціонерного товариства «Завод «Південкабель»до1.Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів 2.Головного управління Державної казначейської служби України по Харківській областіпростягнення суми ,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Завод «Південкабель» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд стягнути з Державного бюджету в особі ГУДКСУ у Харківській області на користь Публічного акціонерного товариства «Завод «Південкабель» пеню у сумі 126 727,40 грн. (за прострочку з 28.05.2013 по 02.09.2013 бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2012 року у сумі 7 726 369 грн.).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2013, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014, позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

У письмовому заперечені на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне:

- СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питання правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в сумі 1 829 493 грн. та достовірності нарахування бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок в сумі 8 099 431 грн., за результатами якої складено акт №172/40.0-14/000214534 від 22.03.2013;

- за висновками акту перевірки, з врахуванням даних додатка 2 (Д2) до податкової декларації з ПДВ за грудень 2012 року, частина залишку від'ємного значення, що підлягає бюджетного відшкодування на рахунок платника в банку за грудень 2012 року, складає 7 726 369 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивував своє рішення тим, що порушено строк сплати позивачу підтвердженої суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за грудень 2012 року у розмірі 7 726 369 грн., а тому позивачу належить до сплати пеня на вказану заборгованість за прострочку з 28.05.2013 по 02.09.2013 у розмірі 126 727,4 грн.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками попередніх інстанцій, враховуючи наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів 200.7, 200.10 ст.200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 200.12, 200.13 ст.200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що актом перевірки №172/40.0-14/000214534 від 22.03.2013 податковий орган підтвердив право ПАТ «Завод «Південкабель» на отримання бюджетного відшкодування ПДВ на суму 7 726 369 грн. за грудень 2012, задекларованого та заявленого на відшкодування позивачем, проте, не подав у визначений законодавством строк до органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Таким чином, на суми податку, не відшкодовані протягом визначених ст.200 Податкового кодексу України строків, які вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ, нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Так, судами постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2013 у справі №820/4325/13-а, яка набрала законної сили, з відповідача стягнуто пеню у сумі 90 862,10 грн. за прострочення сплати бюджетної заборгованості у сумі 7 726 369 грн. за 49 днів з 08.04.2013 по 27.05.2013. Крім того, встановлено, що позивачу суму бюджетного відшкодування ПДВ сплачено у два етапи, а саме, 31.07.2013 - на суму 5 000 000 грн. та 02.09.2013 - у сумі 2 726 369 грн.

Враховуючи, що відповідачами відшкодовано зазначену заборгованість у два етапи, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що пеня повинна обраховуватись за діючою обліковою ставкою НБУ окремо для кожного періоду.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що загальна сума пені за прострочку з 28.05.2013 по 02.09.2013 складає 126 727,4 грн.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає правильним, не спростованим доводами касаційної скарги, висновок судів попередніх інстанцій про наявність достатніх підстав для задоволення позову та стягнення пені по заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ за грудень 2012 року за період з 28.05.2013 по 02.09.2013 у розмірі 126 727,4 грн.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що суди попередніх інстанцій повно встановили обставини у справі та надали їм належну правову оцінку на підставі законодавства, що підлягало застосуванню до спірних відносин.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль

О.А. Моторний