Ухвала суду № 40320564, 01.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" вересня 2014 р. м. Київ К/800/23851/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.за участю секретаряГончар Н.О.та представників сторін: від позивача Краюшкін В.В.від відповідачівне з'явились,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової службина постановуХарківського окружного адміністративного суду від 07.02.2013на постановуХарківського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013

у справі № 820/390/13-аза позовомПублічного акціонерного товариства «Південкабель»до1. Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби 2. Головного управління казначейської служби України по Харківській областіпростягнення суми ,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Завод «Південкабель» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнень, просить суд стягнути з держбюджету в особі ГУДКСУ у Харківській області на користь ПАТ «Завод «Південкабель» бюджетну заборгованість відшкодування ПДВ за вересень 2012 року в сумі 3 596 904 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2013 позов задоволено в повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2013 у даній справі змінено з підстав та мотивів задоволення позовних вимог, в іншій частині - постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2013 року залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, оскільки вважає, що рішення судів попередніх інстанції були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- позивачем подано до податкового органу декларацію з ПДВ за вересень 2012 року, в якій заявлено до бюджетного відшкодування суму ПДВ на 3 618 886 грн., заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі, визначеному у податковій декларації;

- відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань законності декларування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за вересень 2012 року на суму 1 772 029 грн. та достовірності нарахування бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок на суму 3 618 886 грн., за результатами якої складено акт №572/40-028/00214534 від 19.12.2012;

- за висновками акта перевірки позивачем порушено вимоги п.200.3 ст.200, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено на 21 982 грн. суму бюджетного відшкодування по ПДВ за вересень 2012 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач виконав всі необхідні дії, передбачені Податковим кодексом України, для відшкодування сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню, а податковий орган безпідставно не надав до Головного управління Державної казначейської служби України по Харківській області висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2012 року у розмірі 3 596 904 грн.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, оскільки податковий орган у встановлений законом строк не виконав обов'язку щодо надання органу державного казначейства висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь позивача, а ГУДКСУ не здійснило відповідних виплат, чим порушено права позивача. Змінюючи рішення суду першої інстанції з підстав та мотивів задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції безпідставно застосував положення Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України та ДК України від 02.07.1997 р. № 209/72, який втратив чинність на час виникнення спірних правовідносин.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Пунктом 200.12 ст.200 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п.200.13 ст.200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

У відповідності до п.200.17 ст.200 Податкового кодексу України джерелом сплати бюджетного відшкодування (в тому числі, заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, актом перевірки №572/40-028/00214534 від 19.12.2012 підтверджено правомірність заявлення позивачем до бюджетного відшкодування суми ПДВ у розмірі 3 596 904 грн. у податковій декларації за вересень 2012 року.

Між тим, судами також встановлено, що податковий орган не надав до Головного управління державної казначейської служби України у Харківській області висновок на відшкодування позивачу суми ПДВ заявленої у податковій декларації з ПДВ за вересень 2012 року.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає правильним, не спростованим доводами касаційної скарги, висновок судів попередніх інстанцій, що сума ПДВ у розмірі 3 596 904 грн., заявлена позивачем до бюджетного відшкодування у податковій декларації з ПДВ за вересень 2012 року, підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь ПАТ «Завод «Південкабель».

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 220, 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2013 в частині, що залишена без змін судом апеляційної інстанції, та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль

О.А. Моторний