Ухвала суду № 40320455, 01.08.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

01 серпня 2014 року м. Київ В/800/3380/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого),

Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Островича С.Е., Рибченка А.О.,

перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.05.2014 № К/800/53072/13

у справі № 1570/7435/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Планета"

до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

До Вищого адміністративного суду України надійшла заява Державної податкової інспекції про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.05.2014 № К/800/53072/13.

Відповідно до ст. 2391 КАС України (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів"), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 КАС України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.05.2014 № К/800/53072/13 заявник послався на неоднакове застосування судами касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права податкового законодавства, а саме пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 198/97-ВР "Про податок на додану вартість" та п. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств".

На підтвердження зазначеного позивач надав ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.02.2014 К/800/42298/13, від 28.01.2014 К/9991/65099/12 та від 16.06.2014 К/800/35384/13, в яких, на його думку, інакше застосовано одні й ті самі норми права.

Так, судовими рішеннями від 12.02.2014 К/800/42298/13 та від 28.01.2014 К/9991/65099/12, на які посилається заявник як на приклад неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, справа по суті не вирішувалась, а направлялась на новий розгляд до суду першої інстанції.

Слід зазначити, що ухвала Вищого адміністративного суду України про скасування ухвалених у справі судами попередніх інстанцій рішень та направлення справи на новий розгляд не розв'язує спір по суті, оскільки застосування норм матеріального права можливе лише на підставі повного і всебічного встановлення обставин справи. Водночас, неповне встановлення обставин справи виключає можливість ствердження того факту, що матеріальні норми були по-різному застосовані саме в подібних відносинах, оскільки зміст цих відносин у такому разі не є остаточно встановленим. Відповідно такі ухвали не можуть переглядатися Верховним Судом України, оскільки в них не відбулося застосування норм матеріального права для розв'язання спору по суті.

А у справах, про перегляд судового рішення касаційної інстанції якої поставлено питання у заяві, та у судовому рішенні якої має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції положень чинного законодавства, колегія Вищого адміністративного суду України, виконуючи положення ст. 240 КАС України щодо вирішення питання про допуск вищим спеціалізованим судом справи до її провадження у Верховному Суді України з метою здійснення правосуддя та забезпечення однакового застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції, не виявила неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, оскільки ухвалення різних за змістом рішень суду касаційної інстанції у справах, предметом доказування у яких становили обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення платником податку податкового кредиту, стало наслідком неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права, які визначають межі повноважень адміністративного суду при перевірці правильності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження у Верховному Суді України.

Керуючись ст. ст. 235-240 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволені заяви Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про допуск справи до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 12.05.2014 № К/800/53072/13 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Карась О.В.

Судді Голубєва Г.К.

Костенко М.І.

Острович С.Е.

Рибченко А.О.