Ухвала суду № 40320399, 22.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2014 року м. Київ К/9991/19578/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Карася О.В. (головуючого), Голубєвої Г.К., Рибченка А.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2011 по справі № 2-а-11492/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адванта"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2010 року Товариством до суду заявлений позов, з урахування уточнень, про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції від 09.09.2010 № 0010331503, яким позивачеві визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у сумі 170,00 грн. за неподання декларації з ПДВ за червень 2010 року.

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги задоволено. Скасовано оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 09.09.2010 № 0010331503.

Не погодившись із судовими рішеннями, Державна податкова інспекція до Вищого адміністративного суду України подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 20.07.2010 Товариством до контролюючого органу подано декларацію з ПДВ за червень 2010 року, проте орган державної податкової служби не визнав вказану декларацію податковою звітністю, про що позивача було повідомлено листом від 21.07.2010. А 30.08.2010 Державною податковою інспекцією була проведена невиїзна документальна перевірка Товариства щодо своєчасності подання податкових декларацій з ПДВ за червень 2010 року, за результатами якої встановлено порушення абз. "а" пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що полягало у неподанні декларації з ПДВ за червень 2010 року, та складено акт від 31.08.2010 № 5143/15-208/36035504.

На підставі акта перевірки Державна податкова інспекція прийняла оспорюване податкове повідомлення-рішення.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що відмову податкової інспекції у прийнятті податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року позивачем було оскаржено в судовому порядку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.12.2010, у справі № 2а-10162/10/2070 адміністративний позов Товариства було задоволено частково, зокрема визнано дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова незаконними щодо неприйняття податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року та зобов'язано контролюючий орган відобразити в картці особового рахунку Товариства декларацію з ПДВ за червень 2010 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Згідно зі ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Отже, враховуючи, що на час розгляду цієї справи постанова Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2010 за наслідками перегляду в апеляційному порядку щодо визнання неправомірними дій, які полягали у неприйнятті контролюючим органом податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року, набрала законної сили, суд касаційної інстанції погоджується з обґрунтованими висновками судів попередніх інстанцій про безпідставність визначення позивачеві оскаржуваним повідомленням-рішенням від 09.09.2010 № 0010331503 штрафних (фінансових) санкцій у сумі 170,00 грн. за неподання декларації з ПДВ за червень 2010 року.

За таких обставин переглянуті судові рішення першої та апеляційної інстанцій у справі відповідають приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.03.2011 по справі № 2-а-11492/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді Г.К Голубєва

А.О. Рибченко