Рішення № 40320081, 26.08.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26РІШЕННЯ

Іменем України

"26" серпня 2014 р. Справа № 911/3312/14

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київдо Комунального підприємства «Виробниче управління житлово-комунального господарства - 1», м. Узинпро стягнення 56866,41 грн.за участю представників:

позивача:Петренко А.С. - дов. від 25.06.2014р. № 18/10 відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чиномсуть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі - позивач) до Комунального підприємства «Виробниче управління житлово-комунального господарства - 1» (далі - відповідач) про стягнення 56866,41 грн., з яких 39318,68 грн. інфляційні втрати та 17547,73 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про закупівлю природного газу від 20.12.2010р. № 06/10-2428-ТЕ-17 щодо здійснення розрахунку за поставлений природний газ у визначені договором строки.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір про закупівлю природного газу від 20.12.2010р. № 06/10-2428-ТЕ-17 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач - постачальник зобов'язався поставити відповідачу - покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у договору.

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом попередньої оплати у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Цей договір набирає чинності з дати підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін, діє у частині поставки газу з 01.01.2011 року і діє до 31.12.2011 року включно, а у частині розрахунків за газ до їх повного здійснення (п. 10.1 договору в редакції додаткової угоди №1 від 28.01.2011 року до договору).

Пунктом 1 додаткової угоди № 5 від 03.10.2011 року до договору сторони домовились вважати договір № 06/10-2428ТЕ-17 від 20.12.2010 року припиненим в частині поставки природного газу з 01.10.2011 року.

На виконання умов договору позивач у період з січня 2011р. по квітень 2011р. поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 1271284,26 грн., що підтверджується підписаними актами передачі-приймання природного газу.

Разом з тим, відповідач всупереч умов укладеного між сторонами договору не виконав належним чином взяті на себе договірні зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений природний газ у строки визначені договором, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 322284,26 грн. - різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю поставленого природного газу.

Вищенаведені факти встановлені рішенням господарського суду Київської області від 08.11.2012р. у справі № 26/122-12 за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Комунального підприємства «Виробниче управління житлово-комунального господарства - 1» про стягнення 378096,58 грн., яким позовні вимоги Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» задоволені повністю. Стягнуто з Комунального підприємства «Виробниче управління житлово-комунального господарства-1» на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 322284,26 грн. основного боргу, 24180,99 грн. пені, 12896,18 грн. інфляційної складової боргу (за період з березня 2011р. по квітень 2012р.), 18735,15 грн. 3% річних (за період з 21.02.2011р. по 01.10.2012р.), 7563 грн. судового збору.

Вказане рішення від 08.11.2012р. у справі № 26/122-12 набрало законної сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

У відповідності до п. 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. № 18 не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.

На момент розгляду даної справи основний борг відповідача у суму 322284,26 перед позивачем за поставлений згідно договору закупівлю природного газу від 20.12.2010р. № 06/10-2428-ТЕ-17 непогашений.

Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Оскільки судове рішення від 08.11.2012р. у справі № 26/122-12 про стягнення з відповідача коштів фактично не виконано, позивач просить суд стягнути з відповідача за порушення строків виконання грошових зобов'язання щодо здійснення розрахунку за поставлений природний газ інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 5.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013р. № 14, господарським судам необхідно мати на увазі, що за приписом частини п'ятої статті 11 ЦК України грошове зобов'язання може виникати з рішення суду. Відтак, якщо певне зобов'язання згідно з рішенням господарського суду є грошовим, відповідальність за невиконання такого зобов'язання, яке виникло з рішення суду, настає на загальних підставах згідно з частиною другою статті 625 названого Кодексу.

Пунктом 7.1 вищевказаної постанови передбачено, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати з простроченої суми за період з жовтня 2013р. по червень 2014р. складають 39318,68 грн., 3 % річних з простроченої суми за період з 02.10.2012р. по 28.07.2014р. складають 17547,73 грн.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога позивача підлягає задоволенню.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 39318,68 грн. та 3% річних в сумі 17547,73 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Виробниче управління житлово-комунального господарства - 1» (09161, Київська обл., Білоцерківський район, м. Узин, вул. Леніна, 20 А, ідентифікаційний код 35088890) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827) 39318 (тридцять дев'ять тисяч триста вісімнадцять) грн. 68 коп. інфляційних втрат, 17547 (сімнадцять тисяч п'ятсот сорок сім) грн. 73 коп. 3% річних, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.

Дата підписання рішення 01.09.2014р.