Рішення № 40319921, 29.08.2014, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2014 рокуСправа № 912/2402/14 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., розглянув матеріали справи № 912/2402/14 від 24.07.2014 року

за позовом: приватного акціонерного товариства "Креатив", 25014, м. Кіровоград, просп. Промисловий, 19,

до відповідачів: 1. Фермерського господарства "Маслянка", 72381, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Удачне, вул. Линьова, 7,

2. Приватного підприємства "Альфа-Плюс", 27641, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Соколівське, просп. Комсомольський, 20,

про стягнення 1 063 299,66 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Феоктістов О.В., довіреність № 1441-10 від 31.12.2013р.;

від відповідача 1 - участі не брали;

від відповідача 2 - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приватне акціонерне товариство "Креатив" звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з фермерського господарства "Маслянка" та приватного підприємства "Альфа-Плюс" солідарно заборгованості в сумі 825 000,00грн., штрафу в сумі 90000,00 грн., штрафної санкції в сумі 27000,00грн. річних в сумі 98124,66грн., 23175,00грн. збитків від інфляції та 21865,99грн. судового збору.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням фермерським господарством "Маслянка" вимог за договором поставки насіння соняшника № С13-1330 від 10.01.2014р. та відповідачем 2 - договору поруки №П/1330 від 12.01.2014р.

Ухвалою від 24.07.2014 року господарський суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду і порушив провадження у справі.

Ухвалою від 12.08.2014 року розгляд даної справи відкладався до 29.08.2014 року.

На адресу господарського суду 26.08.2014 року від фермерського господарства "Маслянка" надійшло заперечення у справі №912/2402/14, в яких відповідач 1 заперечує щодо задоволення позовних вимог, так як позивачем здійснено розрахунки заборгованості та штрафних санкцій із загальної суми авансового платежу 900000,00грн., не враховуючи повернення авансового платежу в сумі 75000,00грн., повідомляє про зайнятість представника господарства 29.08.2014 року в іншому судовому засіданні в Мелітопольському міськрайонному суді Запорізької області та просить зупинити провадження і надати термін для надання додаткових доказів по справі, відкласти проведення судового засідання на дату після 1 жовтня 2014 року, у зв'язку з перебуванням представника підприємства у відпустці у вересні за межами України (а.с. 40-41).

Господарський суд розцінює заперечення відповідача 1 в частині клопотання про зупинення провадження та відкладення проведення судового засідання як клопотання про відкладення розгляду справи та вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішений в даному судовому засіданні.

Одночасно відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у даному судовому засіданні.

Господарський суд враховує, що ухвалою від 12.08.2014 року суд задовольнив клопотання відповідача 1 про відкладення розгляду справи, надавши тим самим відповідачу можливість забезпечити участь представника в судовому засіданні 29.08.2014 року та надати необхідні докази. Повторне відкладення розгляду справи, за наявних матеріалів справи, матиме наслідком затягування розгляду справи та порушення процесуальних прав інших учасників судового процесу.

При цьому слід зауважити, що відповідачем 1 належним чином не обґрунтовано та не наведено конкретного переліку доказів, що має намір подати відповідач 1. За викладених обставин господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Вимоги ухвал суду від 24.07.2014 року та від 12.08.2014 року, в частині надання доказів, необхідних для розгляду даної справи відповідачем 2 не виконані, явку представника в судові засідання не забезпечено, про причини суду не повідомлено.

В матеріалах справи наявні докази належного повідомлення приватного підприємства "Альфа-Плюс" про дату, час та місце судових засідань у справі (а.с. 26, 39).

Позивачем 12.08.2014 року та 29.08.2014 року подані до суду заяви про відмову від позову в частині позовних вимог до приватного підприємства "Альфа-Плюс", тому позивач просить суд стягнути спірну суму лише з відповідача 1 - фермерського господарства "Маслянка" (а.с. 34, 50).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі матеріали справи, оцінивши подані докази, господарський суд встановив наступні обставини.

Між приватним акціонерним товариством "Креатив" (покупець) та фермерським господарством "Маслянка" (продавець) 10.01.2014 року укладено договір поставки № С12-1330 (далі - договір поставки).

За умовами цього договору продавець зобов'язався поставити і передати у власність покупця, а покупець - прийняти і оплатити насіння соняшнику врожаю 2012 року (далі - товар) на умовах даного договору.

Відповідно до п. 3.1 договору поставки товар поставляється на умовах FCA франко-автомобіль (Правила Інкотермс 2010), за винятком застережень, прямо встановлених умовами договору за адресою: склад, с. Шевченка, Якимівський р-н, Запорізька обл.

Термін поставки товару - протягом 5 днів після здійснення оплати покупцем. Продавець зобов'язаний у письмовій формі за 3 (три) календарних дня повідомити покупця про готовність поставки товару із зазначенням дати та місця поставки. Після закінчення терміну поставки, продавець не звільняється від обов'язку поставити товар на суму отриманої передоплати. Покупець має право в односторонньому порядку від отримання непоставленого товару, письмо повідомивши про це продавця (п. 3.2 договору).

Відповідно до п. 3.5 договору поставки обов'язок продавця щодо поставки товару є виконаним в повному обсязі з моменту отримання покупцем товару та документів, визначених в п.п. 3.8, 3.9 договору. Право власності на товар виникає у покупця з моменту завантаження товару в автотранспортний засіб, наданий покупцем на складі продавця.

Продавець при завантаженні товару зобов'язаний надати покупцю товарно-транспортну накладну (три оригінальні примірники на кожен завантажений транспорт), якісне посвідчення (оригінал), карантинний сертифікат (оригінал), документ про вміст токсичних елементів, пестицидів, мікотоксинів і радіонуклідів (оригінал або завірену копію); на вимогу покупця продавець зобов'язаний надати документ про проходження повірки ваг (завірену копію) (пункт 3.8 договору поставки).

Згідно пункту 3.9 договору поставки продавець зобов'язаний надати оригінал видаткової накладної не пізніше наступного дня після отримання товару покупцем, а також оригінал податкової накладної з моменту виникнення податкового зобов'язання відповідно до Податкового кодексу України.

Сторони погодили наступні умови договору, а саме: кількість товару 300 тонн за ціною 3000 грн. за одну тонну, в т.ч. ПДВ, орієнтовна сума договору 900000,00 грн. (п. 4.1).

У видаткових накладних вказується остаточна ціна на партію товару (п. 4.2.11).

Відповідно до п. 5.1 договору поставки покупець зобов'язується здійснити оплату товару на умовах 100% передоплати від розміру, вказаного в п. 4.1 цього договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця на підставі рахунку-фактури.

Остаточний розрахунок між сторонами (доплата покупцем або повернення передплати продавцем) здійснюється протягом 10 банківських днів після фактичного отримання товару та документів, передбачених п.п. 3.8, 3.9 даного договору (п. 5.2).

Договір набирає сили з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання всіх умов, передбачених даним договором (п. 9.1).

Господарський суд враховує, що виконання зобов'язання фермерським господарством "Маслянка" за договором поставки забезпечено договором поруки № П/1330 від 12.01.2014р. (далі - Договір поруки, а.с. 18), який укладено між приватним підприємством "Альфа-Плюс" (поручитель) та приватним акціонерним товариством "Креатив" (кредитор). За умовами цього договору приватне підприємство "Альфа-Плюс" (відповідач 2) зобов'язався солідарно відповідати перед позивачем за виконання фермерським господарством "Маслянка" (відповідач 1) зобов'язань за договором поставки №С13-1330 від 10.01.2014р., що укладений між приватним акціонерним товариством "Креатив" і фермерським господарством "Маслянка".

Проте, до вирішення спору по суті позивачем 12.08.2014 року подано заяву без номера та без дати, а також 29.08.2014 року заяву № 872-10 від 19.08.2014 року, у яких зазначено про те, що приватне акціонерне товариство "Креатив" відмовляється від позову до приватного підприємства "Альфа-Плюс", просить припинити провадження в справі стосовно приватного підприємства "Альфа-Плюс", а з фермерського господарства "Маслянка" стягнути всю спірну суму в розмірі 1063299,66 грн.

Повноваження представника позивача, зокрема щодо відмови від позову, підтверджені довіреністю №1441-10 від 31.12.2013р. (а.с. 8).

Оскільки такі дії позивача не суперечать законодавству і не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, господарський суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від позову в цій частині та припинити провадження у справі відносно відповідача - 2 на підставі пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у випадку припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Вирішуючи спір відносно фермерського господарства "Маслянка", господарський суд враховує наступне.

Укладений між приватним акціонерним товариством "Креатив" та фермерським господарством "Маслянка" договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за яким регулюються, зокрема, параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

В силу вимог статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (стаття 656 Цивільного кодексу України).

На виконання пункту 5.1 договору поставки покупець здійснив 100% попередню оплату за товар у розмірі 900000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 115 від 11.01.2014р. (а.с. 17).

Проте, доказів виконання свого обов'язку щодо поставки товару відповідачем 1 суду не надано. Відповідно до п. 3.2 договору поставки строк поставки товару закінчився 16.01.2014 року.

Отже, покупцем перераховано постачальнику кошти в сумі 900000,00 грн., а відповідачем 1 не здійснено поставку товару, всупереч вимогам Договору поставки.

Відповідно до пункту 6.5 договору поставки після закінчення терміну поставки, вказаного в пункті 3.2 договору поставки, у разі поставки товару на суму меншу розміру здійсненої передоплати або не поставки/недопоставки товару, продавець повинен повернути (перерахувати) покупцеві грошові кошти у розмірі виниклої заборгованості протягом двох банківських днів з дати направлення відповідної вимоги покупцем. Обов'язок повернення передплати є грошовим зобов'язанням продавця відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.

Позивачем 24.02.2014р. та 07.07.2014р. направлено на адресу фермерського господарства "Маслянка" листи-вимоги № 214-10 та № 743-10 відповідно (а.с. 30, 56) про повернення на розрахунковий рахунок суми 990000,00грн. з яких 900000,00 грн. заборгованості та 90000,00 грн. штрафу за непоставлений товар.

Проте, відповідачем лише частково здійснено повернення суми заборгованості в розмірі 75000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 17 від 04.07.2014р. про перерахування на рахунок позивача 45000,00грн. та 30000,00грн. згідно платіжного доручення № 7 від 10.07.2014р. (а.с 52-53).

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до норм статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З урахуванням вказаних обставин, а також того, що відповідач 1 суму боргу (попередньої оплати) не заперечив, доказів на підтвердження поставки товару на суму 825000,00 грн. чи повернення вказаної суми на поточний рахунок позивача суду не надав, господарський суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 суми заборгованості (попередньої оплати) в розмірі 825000,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно пункту 6.6 договору поставки за недотримання терміну поставки/недопоставку/ непоставку товару продавець виплачує покупцеві штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно поставленого/непоставленого товару.

За обґрунтованим розрахунком позивача штраф у розмірі 10% від вартості непоставленого товару на суму 900000,00 грн. становить 90000,00 грн., що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Разом з тим, пунктом 6.7 договору поставки сторони узгодили, що у разі невиконання або порушення виконання зобов'язань за договором, а саме невиконання або порушення виконання зобов'язань згідно п. 6.2, п. 6.5 та 6.6 цього договору, продавець окрім штрафу, передбаченого пунктом 6.6 даного договору, виплачує покупцеві штрафну санкцію у розмірі 3% від загальної вартості товару.

Згідно розрахунку позивача штраф у розмірі 3% від вартості непоставленого товару на суму 900000,00 грн. становить 27000,00 грн.

Розглядаючи вказану вимогу позивача, суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Штрафна санкція, передбачена п. 6.7 договору за своєю правовою природою підпадає під визначення неустойки, а саме штрафу, згідно статті 549 ЦК України, частина друга якої встановлює, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 6.6 договору поставки сторони уже передбачили нарахування штрафу у розмірі 10% від вартості несвоєчасно поставленого/непоставленого товару.

Зазначене дає можливість дійти висновку про те, що умовами договору передбачене подвійне стягнення штрафу за недотримання терміну поставки/недопоставку/непоставку товару продавцем, що не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України, згідно якої ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Вказана правова позиція зазначена в постанові Вищого господарського суду України від 09.07.2014 року у справі №912/23/14.

Враховуючи викладене, господарський суд задовольняє лише вимогу про стягнення з відповідача 1 штрафу у розмірі 900000,00грн. за неналежне виконання п. 6.6 договору поставки.

Відповідно до пункту 6.8 договору поставки сторони дійшли згоди, що крім штрафу, передбаченого пунктом 6.6 даного договору і штрафних санкцій, передбачених пунктом 6.7 даного договору, у разі порушення умов договору продавець виплачує покупцеві відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30 % річних.

Згідно з частинами 2, 3 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно до приписів статті 536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Позивачем нараховано 30% річних на суму непоставленого товару 900000,00 грн. за період прострочення поставки протягом 126 днів з 28.02.2014р. по 04.07.2014р. в розмірі 93205,48грн. та на суму заборгованості 855000,00грн. за період прострочення 7 днів з 04.07.2014р. по 11.07.2014р. в розмірі 4919,18грн.

Перевіривши розрахунок позивача, господарський суд дійшов висновку, що з урахуванням часткової сплати відповідачем 1 заборгованості дана вимога підлягає частковому задоволенню з тих підстав, що відповідачем 10.07.2014р. було сплачено частину заборгованості в розмірі 30000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням від 10.07.2014р. № 17. Дані докази подані суду як позивачем (а.с. 53) так і відповідачем (а.с. 43).

Отже, сума відсотків, що підлягає стягненню з відповідача за користування чужими коштами за перерахунком суду складає 97421,92грн.

Підлягає також задоволенню вимога позивача про стягнення інфляційних втрат за відповідний період в сумі 23175,00 грн., оскільки відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з фермерського господарства "Маслянка" підлягають частковому задоволенню, а саме: 825000,00грн. основної заборгованості, 90000,00 грн. штрафу, 97421,92 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 23175,00грн. інфляційних втрат. В іншій частині в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони у справі пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 80, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Креатив" до фермерського господарства "Маслянка" задовольнити частково.

Стягнути з фермерського господарства "Маслянка" (27381, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Удачне, вул. Линьова, 7, ідентифікацій код 33571266) на користь приватного акціонерного товариства "Креатив" (25014, м. Кіровоград, просп. Промисловий, 19, ідентифікаційний код 31146251) - 1035596,92грн., з яких: 825000,00грн. основної заборгованості, 90000,00 грн. штрафу, 97421,92 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 23175,00грн. інфляційних втрат, крім того, 20711,94грн. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Прийняти відмову позивача від позову в частині позовних вимог до приватного підприємства "Альфа-Плюс" та припинити провадження у справі в цій частині.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 02.09.2014р.

Суддя Г.Б. Поліщук