Рішення № 40319131, 29.08.2014, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/1827/14-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2014 року м. Берегово

Берегівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого Драб В. І., при секретарі Гарані О. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Берегово цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Берегівський РВ ГУ ДМС України в Закарпатській області, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Берегівського районного суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Берегівський РВ ГУ ДМС України в Закарпатській області, про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

Позов мотивований тим, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Разом з ним у вказаній вище квартирі зареєстрована та раніше проживала його колишня дружина - відповідачка ОСОБА_2, шлюб яких розірвано рішенням Берегівського районного суду від 22.06.2001 року. Позивачка на даний момент вона уже більше півроку як з позивачем не проживає, і наразі проживає з матір'ю у квартирі за адресою АДРЕСА_2.

Але відповідачка добровільно не бажає знятися з реєстрації місця проживання.

Той факт, що у квартирі зареєстрована відповідачка, заважає позивачу повноцінно користуватись даним об'єктом нерухомого майна, адже ми уже тривалий час не є однією сім'єю та я не зобов'язаний узгоджувати з нею в майбутньому угоди щодо користування та розпорядження будинком. Таким чином, оскільки відповідачка у квартирі позивача тривалий час не проживає, не сплачує плату за комунальні послуги, не несе інших витрат по утриманню будинку та не приймає участь у спільному побуті, не є членом його сім'ї, тому позивач вважає що вона втратила право користування даним будинком та просив визнати її такою, що втратила право користування квартирою.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак подав лист, згідно якого позов підтримує та просить справу розглянути за його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явилася, хоча була повідомлена належним чином, своєчасно про час та місце розгляду справи, згідно ст. 74 ЦПК; причину неявки суду не повідомила, заяв про розгляд справи у її відсутності чи про відкладення розгляду справи не подавала, тому на підставі ст. 169 ч. 4, ст. 224 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, про що не заперечує позивач.

Третьою особою подано до суду заяву, згідно якої просили розглянути справу без участі їх представника.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідно договору дарування, ОСОБА_3 подарувала, а ОСОБА_1 прийняв у дар жилу квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6).

Вказаний договір зареєстрований у державному реєстрі правочинів (а.с. 7).

Квартира за зазначеною адресою зареєстрована на праві власності за позивачем ОСОБА_1 (а.с. 8).

Шлюб, укладений між позивачем та відповідачкою 26 жовтня 1996 року, розірваний рішенням Берегівського районного суду від 22 червня 2001 року (а.с. 9).

Відповідачка ОСОБА_2 зазначена у будинковій книзі квартири як така, що там проживає (а.с. 10-11).

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В ст. 8 ЦК України зазначається, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Ст. 317 ЦК України містить положення про те, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Ч. 1 ст. 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч.1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Ст. 391 ЦК України передбачено, що власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування і розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 71 ЖК УРСР, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення лише протягом шести місяців.

Ст. 72 ЖК УРСР встановлено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 16, 317, 319, 321, 383, 391 ЦК України, ст.ст. 71-72 ЖК УРСР суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, такою, що втратила право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений останнім судовий збір у сумі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Драб В. І.